Економічні науки/12.Економіка сільського господарства

Мозгова М.В.

Миколаївський державний гуманітарний університет ім. П.Могили

Активізація земельного маркетингу в сільськогосподарському землекористуванні, як засіб створення високоякісної продукції

З 5 вересня по 3 жовтня 2007 року було проведене соціологічне дослідження на засадах методу особистого вибіркового опитування населення. При цьому особисто інтерв'єром задавалися питання та фіксувалися відповіді респондентів. В опитуванні взяли участь 150 респондентів, різних за віком: відвідувачі місць продажу високоякісних екологічно чистих і безпечних продуктів - супермаркети міста та пересічні громадяни на центральних вулицях Миколаєва. Відзначимо, що 100% опитуваних не усвідомлюють де в торговій мережі Миколаївської області можна придбати сертифіковану екологічно чисту продукцію, але 86,6 % опитуваних вважають джерелом постачання екологічної продукції в Україні є особисті підсобні господарства з відносно невеликими земельними ділянками, які реалізовують свою продукцію на спеціалізованих або стихійних ринках міста Миколаєва та області; але з них 61,5% респондентів вважають, що вони невпевнені в повній безпечності цієї продукції, оскільки господарі також використовують різні хімічні препарати для захисту рослин від бур’янів, шкідників, хвороб.

Звідси, досліджуючи значення підсобних господарств в зростаючих масштабах економічного мегапростору, нами було визначено, що в Миколаївській області у 2005 році частка продукції сільського господарства вироблені господарствами населення склала 53,2%. У грошовому виразі обсяг виробленої валової продукції господарствами населення у 2005 році складав 1084,5 млн. грн., в той час як сільськогосподарські підприємства виробили цієї продукції на суму 954,8 млн. грн., а фермерські господарства – на суму 159,2 млн. грн., або у 2,9 рази менше.

Але незважаючи на це з економічної точки зору наявність у країні особистих господарств населення свідчить про невисокий рівень її економічного розвитку, а також про значні диспропорції в народному господарстві. Ці господарства в умовах планово-централізованої економіки заповнювали ті необхідні народногосподарські ніші, які не могли заповнитися громадськими господарствами. По-перше, вони завжди відігравали значну роль у забезпеченні сільського населення продуктами харчування і, по-друге, постачали на продовольчий ринок ті види товарів, які ніяк не вдавалося виробляти в колгоспах та радгоспах. В основі життєздатності особистих господарств населення лежав матеріальний інтерес селянської сім’ї, яка була повноправним власником виробленої продукції, їх виробнича інтеграція з громадськими господарствами приносила економічні вигоди як першим, так і другим.

Досліджуючи потенційні перспективи розвитку особистих господарств населення в екоіндустрії харчових продуктів, слід відзначити, що їх не можна вважати прогресивною формою господарювання в сільському господарстві, оскільки їхні розміри не мають резерву економічного росту на етапі інноваційної модернізації сучасної вітчизняної економіки, але на даному етапі формування екоіндустрії в області даний сегмент потребую свого подальшого стимулювання, але згідно даних лабораторії якості та безпеки АПК України даний сектор економіки потребує розвитку державного контролю за якістю їх продукції.

Звідси, в рамках землекористування, особливого значення набуває пошук резервів «… в системі економічних організмів – підприємств в формі фірм (переклад з рос. мови наш – Авт.)[1, с.9]» і формах підприємництва здатних вирішувати проблеми вирощування екологічно чистої сільськогосподарської продукції.

Моніторинг структурних перетворень в Миколаївській області свідчить, що станом на кінець 2005 року, вони представлені наступним чином: приватно-орендні підприємства - 281; ТОВ - 357; сільськогосподарських кооперативів - 24; селянських (фермерських) господарств - 3687; інших суб'єктів господарювання - 78 шт.[2]. У процентному вираженні приватно-орендні підприємства займають – 6,3%; ТОВ – 8,1%; сільськогосподарських кооперативів - 0,5%; селянських (фермерських) господарств - 83,3%; інших суб'єктів господарювання – 1,8%.

Серед них найбільш прогресивною силою в екоіндустрії на сучасному етапі ми вважаємо селянські (фермерські) господарства, які виокремилися в потужний напрям сільськогосподарського виробництва. За даними головного управління статистики у Миколаївській області на одне фермерське господарство у 2005 році припадало 49,2 га сільгоспугідь і 46,4 га ріллі.

Простежуючи розвиток фермерських господарств в Миколаївській області, ми виявили, що дана форма підприємництва в пошуках оптових покупців досить часто використовує як засіб доведення своїх конкурентних переваг те, що їх продукція є екологічно чистою, а це є фактом їх зацікавленості в розвитку екоіндустрії. Але при особистому опитуванні майже 88% фермерів відзначають свою необізнаність щодо сутності екологічного підприємництва. Дані факти є ще одним свідченням актуальності розвитку земельного маркетингу в сільськогосподарському землекористуванні з метою якісної зміни даної ситуації, особливо враховуючи нагальну потребу дитячого харчування. Оскільки наші дослідження свідчать, що 79 % опитуваних стверджують, що для них мотивуючим чинником щодо покупки екологічно чистої продукції є здоров’я малолітніх дітей та дорослих, які хронічно хворі, з них – 67% намагаються купувати екологічну продукцію для дітей, при цьому основним місцем їх покупки є ринки. При цьому відзначимо, що вибираючи продукцію для покупки - 96, 3% покупців не цікавляться документами у продавця, які підтверджують їх якість. Основними чинниками мотивації на їх покупку впливають: 4 % відносини інших покупців до даного товару (імпульсивна покупка), 17% непередбачені фактори обставин при покупці (черга за продукцією, звернення продавця тощо), 79 % - особиста переконливість.

* Гістограма сформована автором за результатами анкетного дослідження

Рис.1 Основні чинники мотивації покупки високоякісної екологічно чистої продукції в Миколаївській області

Даний факт є свідченням низького рівня просвітництва серед населення контролю показників якості і безпеки продукції.

Оцінюючи асортиментну групу попиту високоякісних екологічно чистих продуктів, 84,4 % респондентів відзначили, що кількість пропонованих асортиментних груп овочів, плодів та ягід їх не задовольняє, 15,5% респондентів вказали на незадоволеність глибиною асортименту, тобто кількістю позицій у кожній асортиментній групі, 4,5% опитуваних задоволені асортиментом.

Отже підсумовуючи результати соціологічного дослідження відзначимо, що отримана інформація дозволила виявити потреби покупців в високоякісних продуктах та дослідити основну їх долю на ринку покупців. У процесі маркетингового аналізу були розглянуті сприятливі ринкові можливості особистих підсобних господарств і фермерських господарств в миколаївській області, також були встановлені перспективи активізації земельного маркетингу в сільськогосподарському землекористуванні як засобу створення високоякісної екологічно чистої сільськогосподарської продукції.

Список використаних джерел.

1. Иншаков О.В. Экономическая генетика и наноекономика .- Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2007.-94 с.

2. Агропромисловий комплекс України: Стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 5) // За ред. Саблука II. Г. - К.; ІАЕ УААН, 2002, - 647 с.