К. е. н., доцент Новодворська В.В.

Студентка магістеріума Шульга М.Я.

Вінницький державний аграрний університет

Сучасний стан фондового ринку України

Функціонування ринкової економіки ґрунтується на функціонуванні різноманітних ринків, які можна згрупувати в два основні класи: ринки виробленої продукції (товарів та послуг) та ринки трудових і фінансових ресурсів. Найбільш розвинутим елементом фінансового ринку є ринок цінних паперів.

Розвиток ринку цінних паперів є індикатором лібералізації економіки та успішного проведення ринкових реформ, створює важливий компонент сучасного механізму економічного регулювання, надає економіці певної гнучкості й мобільності, забезпечуючи можливість швидкого переливу ресурсів із одних галузей в інші та здійснення структурної перебудови виробництва.

Детальніше розглянемо активність, яка виникла на ринку цінних паперів. Протягом 9 місяців 2008 року на Українській фондовій біржі та її філіях відбулось 40 торгівельних сесій (за аналогічний період 2007 року – 19 сесій). Середньомісячний обсяг торгівлі склав 9,31 млн. грн. (відповідний показник 2007 року 7,25 млн. грн.). 51,36% припадає на ринок корпоративних облігацій, 27,80% на ринок похідних цінних паперів, 17,78% на вторинний ринок акцій, 2,41% сукупного обсягу торгівлі припадає на ринок приватизації та 0,65% на ринок інвестиційних сертифікатів.

Структура торгів на УФБ

Вид цінного паперу	Обсяг торгів за 9 місяців 2008 року		Обсяг торгів за 9 місяців 2007 року
	млн. грн.	%	млн. грн.	%
Акції	16,92	20,19	50,60	77,60
Облігації підприємств	43,05	51,36	14,47	22,19
Похідні цінні папери	23,30	27,80	0,14	0,21
Інвестиційні сертифікати	0,55	0,65	-	-
Всього	83,81	100	65,21	100

Найбільший обсяг торгів був зафіксований у серпні поточного року і склав 38,03 млн. гривень, що становить майже 45,37% від загального обсягу торгівлі за звітний період. Суттєве зростання показників біржової торгівлі у серпні обумовлене підвищенням активності у секторі корпоративних облігацій, обсяг торгівлі якого склав майже 99,01% від показника за місяць.

Найбільшу кількість угод (4459) було зафіксовано у січні, з яких 4455 угод укладено на ринку похідних цінних паперів – опціонів на купівлю з поставкою базового активу.

Проте, проблемою українського ринку є невеликі терміни обігу боргових інструментів. Так, термін обігу кооперативних облігацій на період до оферти становить 6-12 місяців, державних облігацій – два-три роки, а термін обігу єврооблігацій – три - п’ять років. На відміну від акцій і облігацій, поява яких зумовлена безпосередніми потребами відтворювального процесу, виникнення похідних цінних паперів викликане необхідністю перерозподілу цінових ризиків, основна економічна функція яких – надання суб’єктам механізму хеджування, тобто страхування від зміни цін на ринку капіталів. Ринок похідних цінних паперів – найбільш динамічний сегмент світових фондових ринків. В Україні процес реєстрації похідних цінних паперів розпочався 2000 року.

Однак, незважаючи на всі позитивні зрушення, з 2003 року на вітчизняному ринку цінних паперів склалася парадоксальна ситуація, за якої обсяги торгів на неорганізованому ринку істотно випереджають такі ж показники організованого ринку.

Наразі ринок корпоративних цінних паперів розвивається виключно на базі приватизації, наслідком чого є дефіцит ліквідних цінних паперів. Звідси, вторинні емісії, через свій незначний обсяг, не стимулюють збільшення його обігу на ринку. А це один із головних каталізаторів, що може дати новий імпульс для розвитку національного фондового ринку. За таких обставин доцільно було б використання зарубіжного досвіду щодо впровадження такого виду цінних паперів, як „золота акція”. Питання впливу на діяльність акціонерних товариств є вкрай важливим. В Україні вже давно точаться дискусії про необхідність упровадження в акційні відносини „золотої акції”. Використовується цей вид цінних паперів передусім для підвищення ефективності економіки у процесі приватизації. „Золота акція” дає уряду право зберігати за собою одну акцію, яка не голосує, що дає змогу заборонити подальший продаж основного капіталу або реорганізацію підприємства. Маючи „золоту акцію”, держава завжди буде готова втрутитися в галузь, яка працює неефективно, але при цьому має стратегічне значення для країни.

Держава повинна створити довгострокову концепцію щодо розвитку ринку цінних паперів, має знайти шляхи до поєднання ресурсів держави і приватного сектору з метою його формування, а також впорядкувати низку найважливіших нормативно-правових актів.

На нашу думку, є три основні проблеми щодо стратегічного розвитку ринку цінних паперів в Україні та оптимізації конкуренції на ньому: розвиток та удосконалення діяльності біржової системи; розбудова депозитарно-клірингової інфраструктури; формування механізму активного залучення широких верств населення до участі в діяльності ринку цінних паперів через становлення на ньому рейтингової інфраструктури.

Отже, стійкий, що стабільно функціонує, біржовий ринок цінних паперів є одним із чинників, що визначають інвестиційний клімат у країні, сприяють залученню й перерозподілу інвестиційного капіталу у найбільш перспективні сфери економіки. Все це актуалізує проблему виведення біржового ринку України з кризи, проведення суттєвих перетворень у технології організації і програмно-апаратному забезпеченні вітчизняних фондових бірж, підвищенні їх конкурентоспроможності.

Таким чином формування ефективної системи інфраструктурного забезпечення ринку цінних паперів в Україні є необхідною умовою для забезпечення ефективності його функціонування, а також підвищення привабливості для інвесторів.

Список використаної літератури:

1. Мендрул О.Г., Павленко І.А. Фондовий ринок: операції з цінними паперами: Навч. посібник. 2-ге видавництво До: КНЕУ, 2000. – 156с.

2. Річні звіти ДКЦПФР за 1999—2008 pp.