Экономічні науки/3.Финансові відносини.

Бритікова М.Ю.

Кременчуцький державний політехнічний університет, Україна

Проблеми фінансового планування та бюджетування

Фінансова стабільність є важливою передумовою успішного ведення господарської діяльності, формує імідж господарюючого суб’єкта, є його візитною карткою. Тому однією з найважливіших проблем на підприємствах є недостатня ефективність та організація управління фінансовими ресурсами, що, в першу чергу, пов’язано з недостатнім розвитком та впровадженням фінансового планування.

За таких умов гостро зростає необхідність розробки нових підходів в системі фінансового планування, що в першу чергу, проявляється в розробці його різновиду - бюджетуванні на підприємствах.

Фінансовому плануванню та бюджетуванню відводиться особлива роль, оскільки воно пов’язане з ресурсним чинником – формуванням, розміщенням і використанням фінансових ресурсів та отриманням прибутку на вкладений у господарську діяльність капітал [1].

Оскільки в сучасних умовах кожне підприємство, незалежно від оргагнізаційно-правової форми та форми власності, має керуватися у своїй діяльності принципами самоокупності та самофінансування, обґрунтованість формування фінансових планів та ефективність використання фінансових ресурсів стає все більш актуальною проблемою.

Тому основною метою фінансового планування стає забезпечення фінансових та матеріальних можливостей для успішної господарської діяльності, і в кінцевому підсумку – досягнення прибутковості всіх видів діяльності підприємства [2].

Питання фінансового планування досліджувалися багатьма економістами та науковцями, серед яких Р.А. Слав'юк, Г.О. Партин, А.Г. Загородній, А.М. Ковальова, М.Г. Лапуста, Л.Г. Скамай, В.М. Гриньова, В.О. Каюда та інші [3].

Трансформація народногосподарського комплексу України відповідно до вимог ринкової економіки викликала серйозні зміни усієї фінансової системи і в тому числі її головної сфери – фінансів підприємств. Але наслідки реформ в Україні спричинили неоднозначний вплив на стан промислових підприємств. Окремим із них удалося адаптуватися до ринкового середовища, для інших нові методи господарювання виявилися настільки складними, що призвели до їх збитковості й навіть банкрутства.

За сучасних умов головними проблемами, пов’язаними з організацією системи фінансового планування на українських підприємствах, є наступні:

- нереальність фінансових планів;

- неоперативність складання планів;

- непрозорість планів для керівництва;

- відрив довгострокових планів від короткострокових.

Майже третина проблем пов’язана з нереальністю фінансових планів, що викликано, як правило, необґрунтованими даними щодо збуту, великої питомої ваги коштів у розрахунках, заниженими термінами погашення дебіторської заборгованості, надмірними потребами у фінансуванні.

Іншою проблемою є неоперативність складання планів. Економічні служби й досі готують значну кількість непридатних для фінансового аналізу документів, а відсутність чіткої системи підготовки і передачі планової інформації з відділу до відділу, недостовірність інформації призводять до того, що навіть добре опрацьований план стає непотрібним, бо спізнюється до планового терміну.

Дві попередні проблеми неминуче викликають третю – «непрозорість» планів для керівництва. Це природний наслідок відсутності чітких внутрішніх стандартів формування фінансових планів. Дуже важливо, щоб укладачі бюджету брали участь у прийнятті його остаточного варіанта та затверджували його разом з керівником.

Порушення послідовності операцій планування може призвести до відриву довгострокових фінансових планів від короткострокових. Останні формуються за своїми законами і потребують розподілу дефіцитних оборотних коштів підприємства за напрямками і проектами. Звичайно, зараз є підприємства, де ця проблема значною мірою розв’язана, але для більшості з них вона й надалі залишається актуальною.

Дуже часто на підприємствах не формується плановий баланс і не аналізується його структура, не прогнозується динаміка зміни фінансової стійкості й ліквідності. Відсутність такого аналізу на етапі довгострокового планування істотно знижує його ефективність як інструменту управління підприємством. Фінансовий план лише тоді стане реальним інструментом управління компанією, коли його виконання можна буде оперативно контролювати [4].

Найважливішим елементом забезпечення фінансової стійкості підприємства у короткостроковому періоді є його система бюджетування. Бюджетування на підприємстві виражає основний зміст сучасної технології фінансового планування. Воно забезпечує можливість в єдиному інформаційному форматі розробляти і контролювати виконання плану, оперативно оцінювати відхилення фактичних показників від планових. Цей процес оперативного прийняття управлінських рішень і коригування поточних дій виражає основну вимогу до ефективності системи управління фінансами у динамічному економічному середовищі.

Отже, процес бюджетування – це цикл із прямим (від розробки стратегії до складання планів і контролю за їх виконанням) і зворотним (від оцінки результатів виконання до коригування планів) зв’язками. Кінцевим результатом процесу планування є розроблена система довгострокових, поточних і оперативних планів. План включає основні параметри діяльності підприємства в цілому, його підрозділів і філій, які мають бути забезпечені фінансовими ресурсами до кінця планового періоду [5].

За всіма теоретичними ознаками бюджетування є доволі ефективним процесом, але на практиці українських підприємств воно не завжди відповідає цьому, тому що часто зіштовхується з певними проблемами, а саме:

1) потребує великих затрат часу і грошей на його освоєння;

2) змінює структуру керівництва й управління, що за відсутності контролю може призвести до хаосу та підвищення рівня опору змінам на підприємстві;

3) потребує певного досвіду й навичок від працівників (у протилежному разі можна навіть завдати шкоди);

4) не замінює інші методи управління підприємством.

При усунені цих недоліків і налагоджені оптимальної організації управління, а саме в фінансовому плануванні та бюджетуванні дасть змогу ефективно управляти підприємствами та досягати поставлених цілей.

Література:

1. Біла О.Г. Фінансове планування і фінансова стабільність підприємств // Фінанси України. – 2007. - № 4. – С. 112-118.

2. Білик М.Д. Фінансове планування на підприємстві в сучасних умовах // Фінанси України. – 2006. - № 4. – С. 133-141.

3. Гриньова В.М. Фінанси підприємств: Навч. посібник. К.: Знання – Прес, 2004. – 175 с.

4. Жовновач Р.І. Планування діяльності підприємства // Фінанси України. – 2004. - № 1. – С. 21-27.

5. Кислов Д. Заповіді та мудрощі фінансового планування // Менеджмент та менеджер. – 2007. - № 1. – С. 42-47.