Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла
Туган-Барановського
Виконав
Рощин Д. О., 5 курс
Керівник к.е.н. доц.
Самосьонок Л. М.
Специфіка інтернаціоналізації бізнесу
європейськими торговельно-промисловими
палатами
За останні кілька
років багато українських великих підприємств зіштовхнулись з новими для себе
проблемами, пов'язаними з істотними зрушеннями в економічній ситуації в країні
й за кордоном. Посилилась актуальність росту компаній і, насамперед, питання
виходу й розширення присутності на міжнародних ринках. У цьому зв'язку особливу
актуальність набувають перспективи інтернаціоналізації господарської
діяльності, а одним з основних факторів успіху підприємств стає вибір найбільш
ефективної міжнародної стратегії.
Питання, що
стосуються міжнародного розвитку підприємств і інтернаціоналізації їх ділової й
економічної активності, ще на початку другої половини ХХ ст., були досить добре
вивчені. Насамперед, необхідно відзначити дослідження таких авторитетних
західних фахівців, як Р. Вернон, М. Портер, К. Т'югендхет, Ж. Йохансон і Ж. Вальне.
Разом з тим, сучасна світова економічна система за останні 10-15 років
піддалася корінним змінам, що прямо відзначилось на економічній поведінці
міжнароднонацілених компаній і стратегій їх міжнародного розвитку. Крім того,
слабко приділяється увага дослідженню питань інтернаціоналізації підприємств
країн, що розвиваються, і країн пострадянського простору до яких відноситься
Україна. Такі підприємства в процесі руху до міжнародної діяльності були
вивчені не так добре, як фірми західних держав. Окремі аспекти
інтернаціоналізації господарської діяльності підприємств і економіки України в
цілому відображались в роботах таких вітчизняних вчених, як Чижиков Г.Д.,
Макогон Ю. В., Яновський В. П., Подолева О. Є. Їхні дослідження стосуються
конкретних видів міжнародної підприємницької діяльності, умов їхнього
функціонування й регулювання, аналізу й систематизації різних теорій, концепцій
і гіпотез із питань інтернаціоналізації, а також особливості функціонування
ТПП. Дані дослідження сприяють цілям теоретичного осмислення міжнародної
діяльності підприємств. Разом з тим, усе ще залишається велика кількість
невирішених питань в аспекті міжнародного розвитку вітчизняних компаній в
умовах наростаючих процесів глобалізації світової економіки.
Ціль даної
статті - вивчення проблеми розвитку
цивілізованого ринку за допомогою інтернаціоналізації бізнесу
європейськими ТПП різного рівня. Провести аналіз міжнародної активності
європейських палат та їх сприяння виходу на нові закордонні ринки. Слід
зазначити, що Європалата виражає інтереси всього європейського
бізнес-співтовариства, а не тільки Євросоюзу. При цьому вона тісно співпрацює з Комісією європейських співтовариств,
що формує значну частину доходів асоціації. Завдяки своїм тісним контактам з
органами Євросоюзу (КЄС, Європарламент, Рада ЄС і іншими установами), ЄП
готовить доповіді, проводить дослідження й формулює свою позицію з багатьох
політичних і економічних проблем Європейського Союзу. Керівництво Європалати
входить у робочі групи КЄС, де
пропозиції Європалати має певну вагу. Членська база європейських ТПП нараховує
22 млн. підприємств (98% є МСП[1]).
Досить щільна й насичена структура європейських палат посилена ще й цілим рядом
Євро-Інфо-Центрами, з яких більше 35% перебувають у місцевих ТПП. [3]
На сьогоднішній день Європалата сприяє розвитку промисловості й торгівлі
шляхом інформування й проведення колоквіумів, конгресів і семінарів, у яких
беруть участь експерти, керівництво й політики європейських країн для
обговорення основних питань, що стосуються економічного розвитку ЄС і
європейського континенту в цілому. Європалата випускає щорічний економічний
огляд, щомісячний бюлетень на англійській, французькій і німецькій мовах, а
також огляди й директивні вказівки по загальних торговельних питаннях і по
діяльності торговельних палат.
Штаб-квартира ЄП (секретаріат) перебуває в Брюсселі. Керівні органи й вищі
посадові особи: Пленарна Асамблея (скликається двічі в рік, навесні в Брюсселі,
восени в одній із країн-членів ЄС), Рада директорів, Нарада керівників
палат-членів, Бюджетний комітет; Президент, заступники й віце-президенти,
Генеральний секретар ЄП. З обранням П'єра Сімона (Президента ТПП Парижу) на
піст президента Європалаты у 2005 р. в діяльності цієї організації помітно
підсилився акцент на розвиток міжрегіонального співробітництва й
«інтернаціоналізацію» діяльності МСП континенту, що було проголошено як основні
завдання асоціації в так званому «Маніфесті», схваленому на конгресі в
Салоніках у жовтні 2006 р. [1]
Основними пріоритетами Європалати, узгодженими в «Маніфесті», є:
1.Створення, розвиток і
перехід підприємств (від власника до власника);
2.Утворення, навчання й
тренінги різних представників бізнес - співтовариства;
3.Інтернаціоналізація
європейського бізнесу;
4.Інновації. [5]
При цьому, якщо п.п. 1, 2, 4 стосуються й орієнтовані
насамперед на членів Євросоюзу, то питання інтернаціоналізації стосуються не
тільки весь європейського континенту, а й інші регіонів всього світу. Все це
тому, що Європейський Союз має практично найвідкритішу економіку у світі, при
цьому населення ЄС складає приблизно 7% світового населення, але охоплює більш
ніж 20% глобальної торгівлі й одержує майже половину світових прямих іноземних
інвестицій.
Майже 90% торговельно-промислових палат розглядає
інтернаціоналізацію підприємств як ключовий пріоритет; і більш ніж для 85% ТПП,
це - один з головних напрямків діяльності. Щороку майже 850 тис. компаній
одержують підтримку від міжнародні послуги, що надаються європейськими палатами. Більше ніж 70 тис.
підприємств беруть активну участь в 4500 торговельних представництвах і
ярмарках, семінарах, симпозіумах, а на міжнародних зустрічах активно брали
участь майже 220 тис. фірм щорічно. Європейські палати представлені за кордоном
більш ніж 250 делегаціями і торговельними офісами.
Рисунок 1. Кількість компаній, які щорічно звертаються за послугами інтернаціоналізації в
європейські палати
З огляду на велику кількість компаній, які
звертаються до ТПП, над питаннями інтернаціоналізації працюють 7500 експертів
та радників. З них 3500 чоловік перебувають у делегаціях або офісах зовнішньої
торгівлі за кордоном, майже 3500 на регіональному й місцевому рівні, більш ніж
450 представників у національному штабі.
Утримуючи великий штат спеціалістів багато уваги приділяється питанню
формування й використання бюджету. Варто звернути увагу, що більшість
європейських палат витрачає до 20% своїх фондів на послуги інтернаціоналізації.
35 % палат асигнує між 21 % і 40 % свого бюджету, і від 1% до 10% палат вкладає
41% - 60% своїх фінансових ресурсів для розвитку інтернаціоналізації бізнесу.
Рисунок 2. Кошти бюджету ТПП для реалізації послуг
з
Ю інтернаціоналізації
За станом на 2008 р., прибуткова частина бюджету Європалати зі членських
внесків становить 1,9 млн. євро й прибутки від реалізації проектів - 1,2 млн.
євро.
Аналіз
діяльності європейських ТПП показує, що майже 80% стратегій інтернаціоналізації,
створених палатами у Європі, виконується за стратегічним планом дії їхньої
міжнародної діяльності; близько 50% - працює на основі національного або
регіонального плану дії; і приблизно 45% палат формують стратегію по діяльності
на світових географічних регіонах.
Крім того,
оцінка результатів здійснюється по певній системі в більш ніж 75% палат. Більш
ніж 50% палат координують свої дії на національному рівні й більш ніж 30% на
регіональному рівні.
30% європейських палат
має скоординовану систему, щоб здійснити їхні дії в області ділового
співробітництва й супутніх послуг, по типу допомоги в торговельних
представництвах або ділових зустрічах. Щодо цього, 3 з 5 палат запрошують обох
директорів і технічний штат департаменту інтернаціоналізації через робочі зустрічі.
Рисунок 3. Європейські
палати, що мають стратегічний план дій міжнародного співробітництва
Крім того, для поліпшення внутрішніх інформаційних
зв'язків щодо інтернаціоналізації, майже 25% палат використовує IT інструменти
типу Інтранет[2]. Професійні
й технічні навички палат по інтернаціоналізації покращилися в 35%, у результаті
певного навчання директорів і технічного штату.
Для того, щоб проаналізувати інтенсивність діяльності
європейських ТПП, важливо виділити, що в структурі інтересів Східна Європа й
Центральна Азія стають усе більше й більше значущими для європейських
палат, становлячи 85% їхнього
стабільного інтересу. На другому місці Середземноморські регіони й Близький
Схід разом з Азіатськими регіонами Tихого океану. Північна Америка й Латинська
Америка розглядаються як середні зони інтересу. Взагалі, Європейські палати
приділяють мало уваги AКТ регіонам (Африканський, Карибської й Тихоокеанський)
щодо інтернаціоналізації.
Рисунок 4. Географічна структура
інтенсивності діяльності європейських ТПП
На сьогоднішній день найбільш великими проектами ЄП є
програми інтернаціоналізації – «Ал Ін вест» (Латинська Америка), «Каррибіан»
(зона Карибського басейну), «Медітерейніан» (Південне Середземномор'я),
«Гейтевей те Джапан» і «ІТП» (Японія й Південна Корея), а також програми для
Балкан, Туреччини, Близького Сходу. Всі ці програми мають розходження в
деталях, однак схожі за структурою й складаються із двох основних частин:
-
освітньої (знайомство МСП із особливостями відповідного регіону, аж до
тривалих стажувань у країні, як це робиться в Японії й Кореї);
-
розвиток і «нарощування» можливостей
місцевих палат у відповідному
регіоні світу щодо участі в міжнародному співробітництві.
Зазначені проекти Європалати будуються на базі окремих програм, які
узгоджуються із зацікавленими сторонами й одержують фінансування як від цих
сторін, так і від КЄС, у завдання якої входить надання допомоги й сприяння в
розвитку «цивілізованого ринку» у країнах, які не входять до Євросоюзу (члени
ЄС вирішують ці питання на рівні національних урядів і національних бюджетів).
При цьому певна частина фінансування йде й на функціонування апарату ЄП, що
істотно підсилює фінансові можливості палати.
Таким чином, діяльність європейських ТПП у галузі інтернаціоналізації
бізнесу, можна зробити висновок, що в цілому - комбінація торговельної політики
й інтелектуальних програм проведених європейськими ТПП, дає компаніям ЄС дуже
високі можливості, і робить їх успішними на глобальних ринках. Компанії одержують глибокий та ретельний аналіз
умов господарювання й специфічних особливостей іноземних ринків. Зіставлення
даних із внутрішніми можливостями самих підприємств дозволяють менеджерам
компаній визначити найбільш вдалі з погляду специфіки ринку й самої компанії
інституційні форми проникнення за кордон. Удосконалення процесу вибору форм
інтернаціоналізації бізнесу на закордонних ринках за такими принципами сприяє
більш повної й реалізації внутрішніх можливостей європейських підприємств,
підвищенню ефективності здійснюваної ними зовнішньоекономічної діяльності, а
також розширення географічної структури їх закордонних товаропровідних мереж.
Література:
1.
Activities_carried_out_by_European_Chambers_of_Commerce.
2.
CCISystem_UPDATE.August2007-2008-00471-01-EN.
3.
Manifesto_-__Creation_Development-2008-00087-01-EN.
4.
Manifesto_Education_Vocational_training__apprenticeships-2008-00088-01-EN.
5.
Manifesto_Innovation_-_Energy_Efficiency__Effective_Clusters-2008-00090-01.