Лобас І.А., Пірогова М.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

ОЦІНКА ВАРТОСТІ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ В УКРАЇНІ

Сучасний страховий ринок знаходиться у стані бурхливого розвитку, при чому акцент кількісного зростання підсилюється якісними змінами діяльності самих страхових компаній. Основними тенденціями такого розвитку є посилена робота з фізичними особами, пропозиція продуктів комплексного страхування, подальше посилення конкуренції, збільшення регіональних і агентських мереж, підключення нових партнерів. За таких умов страхові компанії стають привабливим “товаром” на ринку, який можна вигідно купити чи продати, тому питання оцінки вартості як основоположного поняття ринкової економіки стає дедалі актуальнішим.

Проблемами оцінки вартості компаній займалися здебільшого зарубіжні вчені, такі як А. Аткінсон, Дж. Фрідман, Г. Харрісон. Серед вітчизняних вчених окремі напрацювання мають Д. Леонова, О. Терещенко, С. Стецько. Але проблемою залишається відсутність єдиного підходу до оцінки визначеної категорії.

За минулий рік загальна чисельність СК збільшилася на 35 та досягла на кінець року 446 компаній, або 23,4% від загальної чисельності небанківських фінансових установ. А загальні активи страховиків збільшилися за рік на 34,2% - до 32,3 млрд. грн. проти 23,9 млрд. грн. на кінець 2006 року [1].

І звісно ж неможливо не відмітити факт значного зростання прибутковості СК. Протягом 2007 року було заключено близько 600 млн. договорів, за всіма видами страхування отримано більше 18 млрд. грн. валових страхових премій.

За таких умов підсилюється зацікавленість до СК як до об`єктів купівлі-продажу, ососбливо збоку іноземних інвесторів. Саме це і зумовлює інтерес до оцінки їх вартості. На українському ринку відстежуються дві стратегії щодо придбання українських СК іноземними. Перша – купівля лідерів страхового ринку, друга – придбання відносно невеликих і дешевих страхових компаній для їх подальшого об`єднання.

Взагалі 2007 рік відзначений підвищеним інтересом до українських СК збоку іеоземних страховиків. Найгучнішою подією минулого року вважається угода з казахстанським “ТуранАлем” щодо продажу державного пакета акцій НАСК “Оранта” вартістю 500,75 млн. грн. До гучних угод-2007 також відносять продаж “Альфа-Банком” (Росія) 100% акцій СК “Веста” “Альфа-Банку” (Україна), придбання австрійською “Vienna Insurance Group” 62% акцій СК “Українська страхова група”, отримання італійським страховиком “Generali” після об`єднання з чеською компанією “PPF Investments” контролю над російською компанією “Ингосстрах”, яка володіє в Україні СК “ІНГО-Україна”.

Але свою активність проявляють і українські стрвховики, які бажають вийти за межі національних кордонів і розширити територіальні межі своєї діяльності. Підтвердженням цього є придбання страховою компанією “Універсальна” страхових компаній в Білорусі та Молдові [2].

Тому питання визначення ціни страхової компанії стає дедалі актуальнішим і вимагає розробки відповідних методів та прийомів. Сьогодні на ринку склався власний вимірник ціни – річний збір валових страхових премій. Ще рік тому вартість української СК вимірювалася 0,5-1,5 річного збору валових страхових премій, сьогодні ж привабливі страхові компанії оцінюються в два і більше річних зборів, але й цей результат не є межею.

На жаль, питання оцінки вартості СК не має чітких наукових і практичних розробок, а здобутки іноземних вчених і науковців не можуть бути повною мірою застосовані на українському страховому ринку через нерозвиненість ринку акцій. Метод оцінки вартості відчизняних страховиків базується на інтересах суб`єктів, зацікавлених у її здійсненні.

До таких суб`єктів відносяться безпосередньо страхові компаніії як суб`єкти підприємницької діяльності, власників (акціонерів) страховика та інвесторів. При цьому, хоча вони і мають на меті однаковий кінцевий результат, оцінка вартості, але вони переслідують зовсім різні цілі та завдання. Так, метою компанії є виживання і розвиток, власника – максимізація довгострокового прибутку, а інвестора – перевірка доцільності інвестиційцних вкладень та визначення граничної (прийнятної) ціни купівлі компанії для включення її до інвестиційного проекту.

Сучасні експерти на основі аналізу літератури виділяють такі методи оцінки вартості страхової компанії.

Ринковий підхід, який базується на визначенні ринкової вартості акцій компанії. Бухгалтерський метод, що базується на оцінці активів і зобов`язань СК. Прогнозний підхід, що передбачає розрахунок очікуваних показників доходів і видатків страховика.

Для умов українського страхового ринку найбільш прийнятним є порівняльний метод, сутність якого полягає в зіставленні конкретної угоди з попередніми аналогічними угодами на ринку. При застосуванні цього методу зазвичай орієнтуються на збори валових премій компаній [3]. Загальними недоліками розглінутих методів є непрозорість бухгалтерської звітності, складність проведення довгострокового планування, відсутність адекватної бази для порівняння з аналогом, громіздкість розрахунків.

Але жоден зрозглянутих методів не виключає використання іншого, скоріше вони є взаємодоповнюючими. Тому на практиці найчастіше для досягнення найточнішого результату використовується комбінація наведених методів розрахунку вартості, згідно до поставлених умов, стану об’єкта та економічного середовища.

Література:

1. Щеглова Е. Точка розничного перелома // Инвестгазета. – 2008. - №25. – с. 58-61

2. Шахматова Т. Старые схемы – политика – бизнесс – уже отживают себя // Инвестгазета. – 2008. - №18. – с. 49-53

3. Нагайчук Н.Г. Оцінка вартості страхового бізнесу // Фінанси України. – 2008. - №2. – с. 111-116