М.Л. Гончарова,

Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справи Національного банку України”

О.А. Розкошна,

Сумський національний аграрний університет

Вплив факторів зовнішнього середовища на формування організаційної культури

Нестабільність, складність і взаємопов‘язаність факторів зовнішнього середовища значною мірою впливає на внутрішні параметри підприємства. Це потребує розробки методики аналізу і управління змінами такої важливої складової як організаційна культура для різних фірм з врахуванням сфери їх діяльності в сучасних умовах господарювання.

Не викликає сумніву значення зовнішнього середовища для становлення організаційної культури. Адже сьогодні більшість підприємств перейшли від традиційної бюрократичної системи управління до більш гнучких адаптивних структур, важливою особливістю яких є тісна взаємодія із зовнішнім середовищем і постійне реагування на його зміни. Останнім часом з‘явилися можливості для гнучкої організаційної поведінки у зв‘язку із застосуванням едхократичного і ринкового типів культури, при яких виникають передумови розвитку динамічного підприємництва і творчого підходу до виконання робіт.

Формування наукового і практичного інтересу до організаційної культури обумовлене посиленням значення стратегічних аспектів в управлінні підприємствами, оскільки досягнення культурно-поведінкових змін потребує часу, а їх результативність помітна лише у віддаленій перспективі.

Теоретичні і практичні питання виникнення і розвитку організаційної культури відображені в наукових працях закордонних і вітчизняних вчених у галузі менеджменту, зокрема Е. Шейна, П. Друкера, Р.Х. Уотермена, Ю. Красовського, О. Віханського, Ю. Палехи та ін. В дослідженнях цих вчених значна увага приділяється проблемам виникнення і становлення організаційної культури, визначення її типів і рівнів, цінностей і звичаїв. Водночас не до кінця вивчені питання взаємодії організаційної культури із зовнішнім середовищем, оцінки внутрішньої культури українських підприємств, розробки конкретних технологій аналізу впливу підприємства на його оточення, не розроблена методика розрахунку ступеня впливу ділового середовища на культуру організації і управління.

Сьогодні в літературі не існує однозначного поняття “організаційна культура”. Більшість вчених організаційною культурою вважають визнані цінності, переконання, норми і форми поведінки в установі чи на підприємстві. Носіями організаційної культури є люди. Тому в наукових працях багатьох авторів головний критерій внутрішньої культури – це обов‘язкова наявність цінностей, базових припущень, яких повинні дотримуватися члени певного колективу своєю поведінкою, діями, символікою. Однак у фірмах, де вже сформувалася організаційна культура, вона ніби віддаляється від людей і стає атрибутом установи, її частиною, здійснюючи активний вплив на працівників, модифікуючи їх поведінку відповідно до норм і цінностей, які склалися.

На формування організаційної культури впливають також фактори зовнішнього середовища. Це пояснюється тим, що цінності, які приносяться ззовні, невидимі, адже вони набуті в процесі роботи в інших організаціях і тому непомітно впливають на культуру даного колективу.

Вплив факторів зовнішнього середовища на формування організаційної культури підприємства можна вивчити на основі адаптивного підходу.

Процес зовнішньої адаптації і виживання підприємства пов‘язаний з пошуком своєї ніші на ринку, з пристосуванням його до мінливого зовнішнього середовища. Таким чином окремий колектив працівників взаємодіє з представниками зовнішнього середовища, досягає своїх цілей. Одночасно вирішуються питання, які стосуються виконання завдань, методів вирішення проблем, реагування на успіхи та невдачі.

Адаптація підприємства до зовнішнього середовища передбачає зміни в його структурі, ретельне планування і прогнозування, підвищення гнучкості структур управління. Ці питання повинні відноситися до визначення цілей і засобів їх досягнення. Увага працівників повинна концентруватися на таких процесах:

- виокремлення із зовнішнього середовища питань, які важливі і неважливі для підприємства;

- розробки шляхів і способів досягнення результатів;

- обґрунтування успіхів і невдач в процесі досягнення цілей.

Формування організаційної культури пов‘язане із зовнішнім середовищем – діловим оточенням в цілому і зокрема в галузі, а також із зразками національної культури.

Використання певної організаційної культури може бути пов‘язане із специфікою галузі, в якій вона функціонує, з швидкістю технологічних та інших змін, з особливостями ринку, споживачів та ін. Відомо, що для компаній галузей з високими технологіями характерна організаційна культура, яка містить інноваційні цінності і сподівання на кращі зміни. Але ці ознаки можуть по-різному проявлятися в компаніях однієї галузі залежно від національної культури, в рамках якої функціонує те чи інше підприємство.

Отже, між організаційною культурою і зовнішнім середовищем існує прямий взаємозв‘язок. Висока організаційна культура сама по собі не забезпечує успіх всього бізнесу, якщо в ній не закладена здатність до адаптації в мінливих зовнішніх умовах. Для адаптивних і неадаптивних організаційних культур характерні різні цінності і норми поведінки. Співробітники фірми з адаптивною культурою зорієнтовані на потреби споживачів і внутрішні процеси, які забезпечують сприятливі зміни. У фірмах з неадаптивною організаційною культурою працівники концентрують свою увагу на особистих інтересах і цінностях. Зразкова організаційна культура не повинна розглядатися як основна умова успіху, однак вона допомагає підприємству адаптуватися до зовнішнього середовища.