Лисюк О. C., Діхтярук О. А.

Уманський державний педагогічний

університет імені Павла Тичини

Наук. керівник Осадчук Н. В.

Іпотечне кредитування в Україні

Стрімке зростання іпотечного ринку актуалізує такі питання, як пошук джерел фінансування портфеля іпотечних кредитів, розробка й обґрунтування ефективної кредитної політики. Взагалі, іпотечний ринок України зростає надзвичайно високими темпами – в півтора-два рази щорічно.

Найбільш актуальними питаннями, які заслуговують на особливу увагу є питання підвищення ефективності функціонування іпотечних банків, їхньої надійності, що значною мірою визначається якістю управління кредитними портфелями та ефективною кредитною політикою, яку вони проводять.

Іпотечна криза, яка розпочалася навесні минулого року в США, похитнула позиції не тільки національних, але й потужних європейських банків, змусивши уряди країн у терміновому порядку проводити рефінансування боргів фінансових установ [1, с. 23 ].

Іпотечне кредитування – це надання банками довгострокових кредитів на придбання чи спорудження нерухомості під заставу нерухомого майна. Ця банківська послуга має певні особливості, такі як цільовий характер кредиту і забезпечення його нерухомим майном, тривалий строк погашення позички й регулярне сплачування відсотків, суми основного боргу. У разі неплатоспроможності боржника вимоги кредитора задовольняються за рахунок виручки від реалізованого майна.

З метою активізації ринку іпотечних облігацій Українська національна іпотечна асоціація запропонувала новації до іпотечного законодавства, які полягають у введенні обов’язкового наповнення іпотечного покриття ліквідними активами, встановленні співвідношення чистої поточної вартості іпотечного покриття і чистої поточної вартості звичайних іпотечних облігацій та вдосконалення процедури відокремлення в разі дефолту іпотечного покриття від інших активів емітента. Це забезпечить надійність іпотечних облігацій емітентів, оскільки банкіри все частіше відмовляються від залучення коштів із-за кордону і схиляються до продажу кредитних портфелів, тобто до сек’юритизації своїх портфелів [2, с. 213].

Розробка кредитної політики передбачає вирішення таких завдань: наукове обґрунтування концепції та формулювання стратегічної мети; визначення перспективних цілей і завдань кредитної політики з урахуваннями потреб та інтересів як самого банку, так і клієнтів; обґрунтування засобів, методів і важелів (економічних, юридичних, адміністративних) досягнення мети; розробка оптимальних форм діяльності та організації для досягнення стратегічної мети.

Банк при розробці кредитної політики ставить перед собою цілі, мінімізації кредитного ризику, зростання прибутковості кредитних операцій та диверсифікації та поліпшення якості кредитного портфеля.

Розробка та реалізація кредитної політики для продуктів іпотечного кредитування базується на певних принципах, які визначають спосіб діяльності і взаємодії всіх учасників процесу і по суті є правилами, нормами, дотримання яких гарантує успіх. Їх ігнорування може призвести до втрат і прорахунків під час реалізації кредитної політики.

Іпотека вважається найефективнішим механізмом розв’язання житлових проблем населення.

Держава встановлює загальні правила, забезпечуючи ефективність взаємодії всіх учасників процесу житлового кредитування, а також прямими чи опосередкованими методами використовує бюджетні засоби для залучення додаткових інвестицій в житлову сферу. Державне регулювання іпотечного кредиту пов’язане насамперед із державними субсидіями, гарантіями і страхуванням. Мета цих заходів – зробити іпотечний кредит доступнішим для широкого загалу юридичних та фізичних осіб.

Варто зауважити, що в системі іпотечного кредитування в Україні крім загальних проблем існує ряд специфічних проблем для його різних видів. До їх складу можна віднести житлове іпотечне кредитування, кредитування під заставу земель сільськогосподарського призначення тощо.

Перспективи розвитку іпотеки в Україні значно залежать від економічного зростання, стабільності цін та обмінного курсу національної валюти, удосконалення фінансово-кредитної системи та ринку нерухомості. Іпотечне кредитування – це надійний і вивірений спосіб залучення приватних інвестицій іноземних та вітчизняних інвесторів. Лише надійні гарантії, зокрема застава нерухомості та емісія на її основі іпотечних цінних паперів, дозволять мобілізувати в значних масштабах заощадження населення і спрямовувати їх на інвестування перспективних секторів економіки. Лише в такому разі в Україні можлива поява зарубіжних портфельних інвесторів, які, через придбання іпотечних цінних паперів, здійснюватимуть інвестування української економіки.

Цілком зрозумілим є те, що процес іпотечного кредитування дозволить вирішити ряд досить актуальних соціально-економічних проблем суспільства. По-перше, отримає розвиток довгострокове житлове іпотечне кредитування. По-друге, отримує рішення питання кредитних ресурсів для підприємств агропромислового комплексу. По-третє, розвиток іпотечного кредитування сприяє появі можливості суттєвих якісних зрушень в економіці держави загалом.

Література:

1. М. О. Александрова. Глобальні наслідки іпотечної кризи США // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №8 (86). – С. 23-26.

2. Л. О. Коваленко. Концептуальні засади розробки кредитної політики для продуктів іпотечного кредитування // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №4 (82). – С. 213-216.