Економіка / 2. Зовнішньоекономічна діяльність

Ас. Фархшатова О.В., Алакоз І.С.

Автомобільно-дорожній інститут

Державного вищого навчального закладу

"Донецкий національний технічний університет"

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

Метою даної статті є теорія та принципи формування зовнішньоекономічної діяльності та проведення сучасної зовнішньоекономічної політики України. Особливу увагу необхідно звернути на проблему формування цілісної, науково обґрунтованої зовнішньоекономічної стратегії України. Зовнішньоекономічна діяльність дає змогу прискорювати науково-технічний прогрес завдяки організації спільних досліджень, швидкому переобладнанню сучасною технікою цілих галузей і виробництв, сприяє розв’язанню багатьох соціальних проблем. Отже, зовнішньоекономічні зв’язки стають одним з основних чинників розвитку господарства України.

На сучасному етапі основним напрямом зовнішньоекономічної діяльності України є розвиток і поглиблення торгово-економічного співробітництва з республіками колишнього СРСР, країнами Східної Європи, розвиненими країнами світу, особливо з тими, що мають чисельну українську діаспору. Також дуже актуальним є питання взаємовідносин України з ЄС. Сучасний етап соціально-економічного розвитку країни показує, що без правильної, науково обґрунтованої, всебічно зваженої та послідовно здійснюваної зовнішньоекономічної політики не може бути успішно реалізована стратегія економічного та соціального розвитку, здійснена інтеграція України у світовий економічний простір. Зовнішньоекономічна політика може бути успішною лише за умов системного та комплексного вирішення проблем, пов’язаних із її формуванням і реалізацією.

Розкриттям формування та здійснення зовнішньоекономічної політики займалися багато вчених, зокрема А.Гальчинський, О.А.Кириченко, Д.Г.Лук’яненко, Я.М.Столярчук, А.С.Філіпенко та інші.

Під зовнішньоекономічною політикою України слід розуміти політику, яка впливає в різних галузях господарства, передбачає пріоритет національних економічних інтересів в системі методів і форм регулювання світогосподарських зв’язків, спрямована на поступове формування економіки, орієнтованої на експорт. Слід зазначити, що вступ України до СОТ є одним з пріоритетів зовнішньоекономічної політики України і розглядається як системний чинник розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення сприятливого клімату для залучення іноземних інвестицій. Членство України в СОТ є важливим і необхідним кроком до забезпечення стійкого економічного зростання країни і її інтеграції у світову економіку.

Ключовим завданням зовнішньоекономічної стратегії є забезпечення відповідно до світових стандартів, норм і критеріїв оптимальних параметрів відкритості української економіки, дотримання яких сприятиме економічній безпеці держави, забезпечуватиме тісніше поєднання внутрішньої та зовнішньої політики. Інтеграція України в світові економічні структури потребує певного часу. Головне завдання української держави сьогодні – визначити нові напрямки, форми, засоби та етапи реалізації зовнішньоекономічної стратегії. Реструктуризація народного господарства країни має бути здійснена з урахуванням внутрішніх можливостей і зовнішніх чинників для того, щоб, використавши існуючі та розкривши потенційні конкурентні переваги національної економіки (добре розвинені машинобудування, металургія, хімічна промисловість та ін.) сприяти реалізації національних економічних інтересів, зростанню добробуту народу.

Аналіз зовнішньоекономічної політики України, свідчить, що на даний час Україна бере участь у формуванні Єдиного економічного простору (ЄЕП) з урахуванням застереження, висловленого в момент підписання та ратифікації Угоди про формування ЄЕП, яке обмежує участь в угодах, які суперечать Конституції України [3] і міжнародним зобов’язанням України та Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2005 року «Про формування Єдиного економічного простору» [4]. Триває процес інтеграції України в ЄС. Партнерський діалог Україна – ЄС розвивається в межах проведення щорічних засідань саміту Україна – ЄС; Ради з питань співробітництва; Комітету парламентського співробітництва; Комітету з питань співробітництва та ін. Між Україною та ЄС щорічно відбувається понад 80 офіційних зустрічей і консультацій на високому та експертному рівнях [2].

Реалізація економічної та соціальної політики в Україні в майбутньому буде значною мірою залежати від того, наскільки відповідатиме реаліям перехідного періоду зовнішньоекономічна політика, а також наскільки успішно в країні буде реалізовуватися на практиці модель відкритої конкурентної економіки, що дозволить залучити до економіки України необхідні матеріальні, фінансові, технологічні ресурси, з одного боку, та використати зовнішні ринки для збуту вітчизняної продукції – з іншого.

Література:

1. Касич А.О., Дідур С.В. Структурні характеристики зовнішньої торгівлі України // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №1(79). – С. 85 – 94.

2. Стеценко Ж.В. Аспекти зовнішньоекономічної політики України // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №8(86). – С.49 – 54.

3. «Конституція України» від 28.06.1996.

4. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2005р. «Про формування Єдиного економічного простору»: Указ Президента України від 15.06.2005.