К.е.н. Лупак Р.Л., магістр Гавриленко О.А.

Львівська комерційна академія

Адаптація підприємства до конкурентного середовища

Організаційно-економічні особливості конкурентного середовища потребують визначення механізму адаптації підприємства до його змін, основними складовими якого є аналіз відповідності внутрішнього середовища підприємства зовнішнім умовам господарювання, створення та використання системи моніторингу зовнішнього середовища. Відповідно, необхідне узгодження економічної сутності та змісту динамічного процесу здійснення адаптації підприємства до конкурентного середовища, спрямованого на внесення змін у режим його функціонування, структури та ресурсних запасів для досягнення ефективного пристосування до зміни кон’юнктури ринку та нестабільності в соціально-економічні політиці держави.

Економічним питанням адаптації підприємства до змін конкурентного середовища присвячують свої дослідження як вітчизняні, так і зарубіжні вчені, серед яких В. Александрова, І. Ансофф, Л. Антонюк, О. Білорус, Р. Віпп, Я. Жаліло, Е. Лофквіст, Д. Лук’яненко, П. Орлов, А. Петігрю, Є. Полтавська, М. Портер, Р. Розенфельд, Ю. Савінов, А. Філіпенко, Й. Шумпетер, П. Ярзабовскі та інші. Проте більшість вчених при вивченні цих питань значну увагу приділяють адаптації лише окремих елементів і характеристик внутрішнього середовища підприємства. Подальшого вивчення потребують дослідження методики адаптації підприємств до конкурентного середовища на основі моделі формалізованих станів процесу оптимізації системи загального управління конкурентними перевагами підприємства.

Характерною умовою розвитку підприємства в конкурентному середовищі є невизначеність ринку, термінів і умов поставок, поведінки покупців, конкурентів, органів державної влади. Складність і нестабільність ринкового оточення вимагають від підприємства постійного вдосконалювання форм і методів господарювання, розроблення організаційного та інформаційного забезпечення адаптації у контексті удосконалення системи управління, створення виробничої інфраструктури, стимулювання матеріальної заінтересованості тощо.

Метою адаптації є забезпечення виживання та ефективного функціонування підприємства в умовах зовнішнього мінливого середовища, досягнення стратегічної стійкості. Відповідно, основними завданнями адаптації підприємства до конкурентного середовища є забезпечення реакції на дію зовнішніх чинників, скорочення часу стратегічної реакції, постійне вдосконалення форм і методів господарювання. Водночас, основними варіантами виконання даних завдань можна вважати: прогнозування змін, підготовка до них і, як наслідок, швидка реакція при їх виникненні; розвиток «імунітету» до змін, управляти якими складно або неможливо шляхом підвищення економічної стійкості системи та зосередження основних зусиль на факторах, що піддаються впливу та контролю; управління змінами, а не реакція на них [3, с. 21].

На нашу думку, характерними особливостями адаптації підприємства до конкурентного середовища є: форми відображення підприємством та його структурами механізмів впливу конкурентного середовища, що прагне встановити рівновагу у відносинах і зв’язках ринку; адаптивний підхід до управління, що співвідноситься з розробкою й реалізацією найбільш ефективних стратегій відображення підприємством впливів середовища; багатоцільовий характер адаптації як результату компромісу між інтересами зацікавлених у діяльності підприємства груп впливу; спроможність підприємства до свідомого управління змінами, виділення найбільш значимих із них, виявлення перспектив розвитку та вибір оптимальної стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємства.

Враховуючи ряд особливостей та видів адаптації (статична, динамічна, індивідуальна, постійна, періодична, тимчасова) найбільш ефективною в умовах кризи є групова адаптація, яка спрямована на збереження економічних інтересів декількох підприємств, окремого регіону чи визначеної галузі. Зокрема, індивідуальна адаптація може забезпечити вихід з кризи лише одного підприємства та одночасно створити ще більш негативні умови для функціонування його контрагентів [1, с. 173]. Але у підприємства не завжди достатньо ресурсів для досягнення бажаного результату адаптації, у зв’язку з цим встановлюється потенційно можливий або плановий результат адаптації. Після проведення адаптаційних дій отримується фактичний результат адаптації підприємства до конкурентного середовища, який потрібно порівнювати з бажаним результатом адаптації на момент початку діяльності, задля якої проводилась адаптація підприємства [2, с. 158].

Такими чином, особливого значення в сучасних умовах тривалої інституціональної нестабільності набуває необхідність формування системи адаптації підприємства до конкурентного середовища та встановлення впливу, що надають зміни зовнішнього середовища, на виробничо-технологічні і організаційно-економічні основи розвитку підприємства.

Перспективи подальшого дослідження у даному напрямі обумовлюють необхідність удосконалення методичних рекомендації щодо формування та використання системи моніторингу зовнішнього середовища підприємства як складової частини системи адаптації підприємства до конкурентного середовища.

Література

1. Кудлаєнко С. В. Теоретичні основи поняття «адаптація підприємств» / С. В. Кудлаєнко // Вісник ХНУ. – 2009. – № 5. – С. 172-174.

2. Степанова Ю. Л. Результативність адаптації підприємства / Ю. Л. Степанова // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. – 2012. – № 24 (І). – С. 156-163.

3. Швиндина А. А. Адаптация организационных структур управления к современным рыночным условиям / А. А. Швиндина // Вісник СумДУ. – Серія Економіка. – 2008. – № 1. – С. 20-24.