Байдак
М.К., Лобачева І.Ф.
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ
ФОРМУВАННЯ
ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА
В СУЧАСНИХ УМОВАХ
За сучасних кризових умов господарювання особливої
актуальності набувають питання формування перспективних напрямків інвестиційної
діяльності підприємств і, зокрема, формування інвестиційної стратегії суб’єктів
господарювання. Ефективним інструментом вирішення вказаної проблеми є
стратегічне планування інвестиційної діяльності. На сучасному етапі реалізації інвестиційної
стратегії на підприємствах обмежена в основному реальними інвестиціями.
Але
з розвитком інвестиційного ринку України значно зростають потенційні можливості
підприємств підвищити ефективність функціонування шляхом розширення обсягів
інвестиційної діяльності, використання нових різноманітних видів фінансових
інструментів та нематеріальних активів, а тому необхідність стратегічного планування зростає.
Значний внесок у розвиток теоретико-методологічних і
практичних аспектів формування інвестиційної стратегії та підвищення
ефективності інвестиційної діяльності підприємств зробили провідні зарубіжні і
вітчизняні вчені-економісти, а саме: І. Ансофф, І.О. Бланк, В.В. Бочаров, С.
Брігхем, А.Б. Гончаров, І.В. Ігошин, Б. Карлоф, Т.В. Майорова, А.В. Омельченко,
А.А. Пересада, В.П. Савчук, А. Томпсон, В.Г. Федоренко, В.Д. Шапiро,
У. Шарп, Б.М. Щукін, О.М. Ястремська та ін. Проте залишаються ще недостатньо
дослідженими питання, що стосуються поглиблення теоретико-методичних
напрацювань у сфері стратегічного планування інвестиційною діяльністю в
контексті інвестиційної стратегії підприємств.
Інвестиційну стратегію можна представити як генеральний
напрямок (програму, план) інвестиційної діяльності організації, проходження
якої в довгостроковій перспективі повинне привести до досягнення інвестиційних
цілей і отримання очікуваного інвестиційного ефекту. Інвестиційна стратегія
визначає пріоритети напрямів і форм інвестиційної діяльності організації,
характер формування інвестиційних ресурсів і послідовність етапів реалізацій довгострокових
інвестиційних цілей, що забезпечують передбачений загальний розвиток
організації.
Основними завданнями інвестиційної стратегії є:
обґрунтування доцільності інвестиційного проекту; вибір оптимального проекту з
можливих альтернатив; оцінка ефективності та забезпечення прибутковості проекту
через визначений період; пошук методів, засобів і резервів максимального
підвищення ефективності інвестицій на основі інвестиційного аналізу [1, c.168].
У процесі аналізу тенденцій розвитку інвестиційної
діяльності виявляються досить важливі особливості та закономірності динаміки
основних інвестиційних показників окремих об’єктів стратегічного управління
підприємства, а також ступінь впливу на них різних зовнішніх і внутрішніх
чинників інвестиційного середовища. Формування системи стратегічних цілей дає
змогу забезпечувати досягнення пріоритетної мети інвестиційної діяльності, яка
має бути конкретизованою, відображеною в певних показниках – цільових
стратегічних нормативах.
Етапи стратегічного планування достатньо добре обґрунтовані
в науковій літературі і включають такий набір заходів:
1) визначення місії організації;
2) установлення (коригування) цілей;
3) визначення стратегій та заходів щодо їхньої
реалізації;
4) передбачення послідовності дій у межах досить
тривалого часу та закріплення її у планах,проектах і програмах різного типу, що
є інструментами досягнення цілей та реалізації стратегій;
5) організація виконання планових завдань;
6) облік, контроль та аналіз їхнього виконання [2, c.
270].
Формуючи інвестиційну стратегію, слід мати на увазі, що
інвестиційна діяльність є головним механізмом впровадження технологічних нововведень,
які забезпечують зростання конкурентної позиції організації на ринку. Тому
реалізація загальних цілей стратегічного розвитку підприємства значною мірою
залежить від того, наскільки його інвестиційна стратегія відображає досягнуті
результати технологічного прогресу й адаптована до швидкого використання нових
його результатів. Також інвестиційна стратегія повинна розроблятись з
урахуванням адаптивності до змін факторів зовнішнього інвестиційного
середовища. В основі стратегічних інвестиційних рішень повинен лежати активний
пошук альтернативних варіантів напрямків, форм і методів здійснення
інвестиційної діяльності, вибір найкращих з них, побудова на цій основі
загальної інвестиційної стратегії і формування механізмів ефективної її
реалізації.
Актуальність розробки інвестиційної стратегії підприємства
за сучасних кризових умов господарювання обумовлена, перш за все, значними
змінами, які відбулися і відбуваються в зовнішньому середовищі суб’єктів
господарювання. За таких умов стає неможливим управління інвестиційною
діяльністю підприємств лише з використанням традиційних теоретико-методичних основ
інвестиційного менеджменту. Необхідним стає розробка основ адаптивного
управління даною сферою діяльності підприємства. Сьогодні вироблення
інвестиційної стратегії підприємства має виходити з того, що після певного
пожвавлення, вітчизняна економіка знову опинилась у фазі економічної кризи.
Література:
1. Ляхович Л.А. Інвестиційна стратегія підприємства в кризових умовах
господарювання / Л.А.Ляхович // Сталий розвиток економіки. – 2011. – №4.-
с.167-171.
2. Козак Л.С. Інвестиційна стратегія – один з визначальних факторів
забезпечення ефективного розвитку суб’єктів підприємницького бізнесу /Л.С.
Козак // Фінанси,інвестиції та облік. – 2012. - №3. – с.266-273.
3. Шалигіна І.В. Інвестиційна стратегія як система довготермінових цілей
інвестиційної діяльності підприємства / І.В.Шалигіна // Фінанси і кредит. –
2011. - №2. – с.89-96.