Управлінський облік в банках

 

Студентка 4 курсу, кафедра «Обліку і аудиту» Березкіна Анна

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент кафедри «Обліку і аудиту» Урусова З.П.

Запорізький національний університет

 

Ринкові перетворення в економіці країни ставлять нові вимоги до якості обліково-аналітичної інформації кожного банку, на підставі якої приймаються управлінські рішення.

Щоб прийняті управлінські рішення були обґрунтованими, необхідна принципово нова система формування інформації, яка повинна задовольняти потреби всіх рівнів управління в банках в необхідній, достовірній, своєчасно отримуваній і конкретній інформації, оперативно реагувати на зміни, що відбуваються у зовнішньому та внутрішньому середовищі. [1].

Згідно законодавству України 8 клас рахунків банки формують самостійно, тому для банківських установ питання організації управлінського обліку та пошуку ефективних методів його ведення є актуальним, оскільки системи управління банком ускладнюються, запроваджуються нові банківські продукти та послуги, зростають обсяги інформації.

Питання організації та методики управлінського обліку у банківських установах висвітлюються у працях  вітчизняних вчених: Житнього П.Є. [Банківська установа як центральна ланка організації облікової політики в умовах фінансово-промислових систем], Московчука І. О. [Управлінський облік: сутність та роль в діяльності комерційних банків], О.Крешенка, Л.Водяника [Формування системи управлінського обліку у банківських установах], О. Г. Коренєвої, Н. Г. Слав’янської, Н. Г. Євченка, О. В. Карпенка [Облік і аудит у банках] тощо.

Аналіз наукової літератури дозволив виділити наступні визначення управлінського обліку. Управлінський облік – це:

-                     процес ідентифікації, вимірювання, збору, систематизації, накопичення, аналізу, інтерпретації та передачі інформації, що використовується в управлінні;

-                     підсистема в обліку, пов’язана з деталізацією понесених витрат та калькулюванням собівартості продуктів та послуг для управлінської системи;

-                     економічна система, що пов’язана з підготовкою та забезпеченням управління інформацією;

-                     підсистема обліку, що забезпечує фінансовою та не фінансовою інформацією, необхідною для прийняття рішень, направлених на досягнення стратегічних цілей банку;

-                     інтегрована система обліку витрат і доходів, нормування, планування, контролю та аналізу, яка систематизує інформацію для прийняття оперативних та стратегічних управлінських рішень. [2]

За допомогою управлінської бухгалтерії формується відповідна інформація, яка доводиться до відома керівництва у формі внутрішньої звітності. Вона містить оперативні дані про доходи, витрати і результати діяльності за центрами відповідальності, прибутку та витрат, тобто відповідно до обраних кожним банком напрямів ведення управлінського обліку. [3]

Банк має використовувати стандартні для всіх структурних підрозділів одного банку методики, що сформовані на єдиній базі даних. Управлінський облік доцільно здійснювати відповідною службою банку централізовано.

Побудова управлінського обліку та групування його рахунків відбувається за наведеними нижче категоріями центрів.

1. Центри собівартості — припускають групування витрат, виходячи з різних критеріїв, які не обов'язково пов'язані з номенклатурою витрат банку. Критерієм може виступати період часу, підрозділ (філія, відділення, віддалене робоче місце, пункт обміну), окремий банківський продукт тощо.

2. Центри відповідальності — це угруповання, побудовані з огляду наявності відповідного працівника і підбиття підсумків за центрами діяльності. До центрів відповідальності належать департаменти, управління, відділи, що характеризуються наявністю відповідних витрат та приносять відповідні прибутки за умови, що прибутки і витрати можуть бути виділені та виміряні.

3. Сегменти діяльності (центри прибутку) — це облікові конструкції управлінської бухгалтерії, призначені для прийняття стратегічних рішень: результати реалізації банківських продуктів за зонами країни, категоріями населення. Центри прибутку, на відміну від центрів відповідальності, є позиціями, штучно утвореними в управлінській бухгалтерії. Вони пов'язані з запровадженням нових банківських продуктів, використанням нових інформаційних технологій, здійсненням капітальних вкладень, проникненням банківських послуг на нові сегменти ринку чи нові ринки. Звітність, у якій узагальнюється інформація управлінського обліку, становить комерційну таємницю та використовується всередині банку [4].

    Дані управлінського обліку складають комерційну таємницю i не підлягають                розголошенню, оскільки вони відображають стратегію i тактику банку в його конкурентній боротьбі.

Управлінські рішення ґрунтуються на плановій, нормативній, технологічній, обліковій та аналітичній інформації, яка має бути викладена в регістрах управлінського обліку.

Основні функції управління - контроль та регулювання, побудовані на зіставленні планових даних та інформації оперативного обліку. Оцінюють результати управлінських рішень за показниками внутрішньої звітності. Планування та координація подальшої діяльності банку базується на відповідних аналітичних розрахунках. Основними об’єктами системи управлінського обліку виступають:

- витрати (поточні і капітальні) та доходи в цілому і окремих структурних підрозділів;

- собівартість, як форма цільового спрямування витрат;

- внутрішнє ціноутворення (трансфертні ціни);

- планування;

- внутрішня звітність.

При цьому доходи, витрати і фінансові результати перегруповуються за видами операцій, за джерелами коштів, що використовуються для виконання активних операцій, за структурними підрозділами, які отримують доходи або витрачають

кошти, тощо.

Основними етапами формування управлінського обліку в банках є:

     формування загальної концепції управлінського обліку, яка визначає основну мету, завдання, принципи, основні етапи побудови системи;

     науково обґрунтоване визначення центрів відповідальності банківської установи;

     побудова фінансової структури банку;

     створення класифікатора банківських продуктів залежно від типу бізнесу, виду діяльності, типу валюти, на основі якого складається перелік банківських продуктів і послуг центрів;

     здійснення класифікації витрат і доходів у розрізі кожного центру відповідно до причинно-наслідкових зв’язків;

     ефективний розподіл витрат між структурними підрозділами;

     розробка методологічних засад облікового блоку системи - вибір моделі обліку, системи внутрішніх рахунків,

     первинної документації;

     розробка форм внутрішньо-управлінської звітності;

     організація процесу бюджетування, внутрішнього аналізу та механізму контролю;

     розробка нормативного забезпечення організації управлінського обліку в банку;

     визначення працівників, які будуть безпосередньо здійснювати управлінський облік [5].

В сучасних ринкових умовах управлінський облік відіграє важливу роль в системі управління банківських структур. Планування, прийняття оперативних управлінських рішень, оцінка та контроль потребують постійного інформаційного забезпечення, основою якого є дані управлінського обліку.

Запровадження управлінського обліку є доцільним у зв’язку із постійною розробкою нових складних банківських продуктів, зростанням обсягів банківських операцій, а отже, і ускладненням функціонування системи управління комерційним банком.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

1. Поляк М. М. Організація управлінського обліку в банках. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.rusnauka.com/2_KAND_2011/Economics/77966.doc.htm

2. Загородний А., Патрин Г.О. Управленческий учт как система информационного обеспечения управленческих решений // Бухгалтерский учет и аудит. – 2004. - № 7.- С 35-38.

3. О.Крешенко, Л.Водяник Формування системи управлінського обліку у банківських установах // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.library.tane.edu.ua/images/nauk_vydannya/wPUAho.pdf

4. Облік і аудит у банках [Текст] : навчальний посібник / О. Г. Коренєва, Н. Г. Слав’янська, Н. Г. Євченко, О. В. Карпенко; За ред. О. Г. Коренєвої, Н. Г. Слав’янської. – Суми : Університетська книга, 2007. – 493 с.

5. О.В. Кравченко, Напрями організації управлінського обліку в банка // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.uabs.edu.ua/images/stories/docs/K_BOA/kravchenko_040.pdf