Економічні науки/ 2.Зовнішньоекономічна діяльність

Теличко Марина Василівна

науковий керівник: к. е. н Левчук О. В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Характерні особливості міжнародної інвестиційної діяльності в Україні

Міжнародна інвестиційна діяльність - це сукупність практичних дій суб'єктів із вкладання інвестицій за кордон та іноземних інвестицій. Вона перерозподіляє у просторі та часі ресурси між окремими суб'єктами й об'єктами різних країн. Головним суб'єктом інвестиційної діяльності, який приймає рішення про вкладання коштів, - є інвестор. Його іноземна діяльність зумовлена розвитком господарських зв'язків між країнами світу, і залежить як від об'єктивних економічних законів, так і від політико-економічної мети діяльності національних держав у світовому політичному та господарському просторі [2].

Актуальність обраної теми зумовлена тим, що Україна стає активним учасником міжнародної інвестиційної діяльності та міжнародного ринку інвестицій, оскільки потребує значних капіталовкладень для підвищення рівня національної економіки та рівня життя в країні.

Вивченням даної теми присвячено праці таких науковців, як: Д.Г Лук’яненко, Б.Г Губський, О.М Мозговий, І. Л Сазонець, а також Г.О Харламов та В.М Вишняков.

Проблематикою теми є те, що залучення прямих іноземних інвестицій для більшості країн стало ключовим компонентом національних стратегій економічного зростання [1]. Однак досі ще чітко не вирішено не тільки питання впливу тих чи інших чинників на обсяги надходжень іноземних інвестицій, навіть не існує єдиної методики оцінки інвестиційної привабливості регіонів, галузей, підприємств України, немає сформованої концепції управління, яка базується на використанні рейтингової оцінки об'єктів та індикаторів інвестиційного клімату. У зв'язку з цим постає завдання сформувати систему моніторингу інвестиційного клімату України (загалом та за регіонами, видами економічної діяльності, галузями промисловості). Пріоритетність розробки даної проблеми зумовлена, насамперед, її комплексним характером і багатогранністю [3].

Основними кредиторами України до останнього часу були міжнародні фінансові організації та уряди розвинутих країн. Так, МВФ працює з українським урядом за трьома програмами: програма трансформації економіки; програма короткострокового фінансування, спрямована на досягнення макроекономічної стабілізації; програма розширеного фінансування. Важливим джерелом необхідних ресурсів мають стати прямі іноземні інвестиції, обсяги яких ще недостатні.

Україні за останні роки не вдалося отримати мінімально необхідний рівень іноземних інвестицій, а потреба в них за різними оцінками сягає 40-50 млрд дол. США. На перший погляд, при рівних умовах залучення іноземних інвестицій в Україну вкладається їх значно менше в абсолютному відношенні і в розрахунку на душу населення.

Україна залишається в переліку 30 країн, які є перспективними для залучення капіталу. Найбільш високу зацікавленість іноземні інвестори приділяють наступним видам економічної діяльності в Україні: фінансова діяльність, оптова і роздрібна торгівля, операції з нерухомістю, харчова промисловість. Основними змінами в потоках інвестицій в країну можна вважати зростання інвестицій в хімічну промисловість, виробництво коксу та продуктів нафтопереробки. Однак, світова фінансова криза стала додатковим фактором втрат для інвестиційного ринку України [4].

Позитивними факторами залучення іноземних інвестицій в Україну є: вигідне географічне розташування, потенційно великий ринок, висока кваліфікація робочої сили та її відносна дешевизна; низький курс національної валюти; правове забезпечення сприятливого інвестиційного клімату; захист інвестицій; можливість вивезення прибутку; система компенсації збитків тощо.

У свою чергу, несприятливими факторами для інвестицій в українську економіку є: незбалансованість економіки; нерозвинута інфраструктура; відносно слабка банківська і фінансова система; недосить гнучка податкова система; низька культура праці; невідповідність організаційних управлінських форм світовим; економічна і політична нестабільність.

Світова практика переконує, що без широкого залучення іноземного капіталу неможливо провести структурну перебудову економіки, скоротити технічну та технологічну відсталість народного господарства, домогтися конкурентоздатності вітчизняної продукції на світовому ринку та багатьох інших аспектів.

Отже, для активізації притоку іноземних інвестицій в Україну, потрібно створити такі умови:

- вдосконалення законодавства, яке має забезпечувати державні гарантії захисту вітчизняних та іноземних інвестицій протягом тривалого часу;

- створення сприятливого інноваційного клімату для реалізації пріоритетних державних програм та інвестиційних проектів у виробничій сфері;

- сприяння залученню прямого продуктивного іноземного капіталу у сферу матеріального виробництва та встановлення державного контролю за його використанням.

ЛІТЕРАТУРА:

1. World Investment Report 2007: Transnational Corporations, Extractive Industries and Development. – N.Y.: Geneva, 2007. – 323 p.

2. Колесник, Р. Зовнішній вигляд / Р. Колесник // Український юрист. - 2010. - № 4. - С. 24-31

3. Харламова Г.О. Оцінювання привабливості об'єктів інвестування // Актуальні проблеми економіки / Г.О Харламова – 2008.– №9. – С. 73–79

4. nbuv.gov.ua.