Экономика/Маркетинг и менеджмент

Козяр Н.О., к.е.н. Колесов О.С.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Місце основних засобів у виробничій системі підприємства

Вступ. Засоби виробництва аграрного підприємства, виражені в грошовій формі, становлять його виробничі фонди. При цьому засоби виробництва стають виробничими фондами лише з моменту їхнього безпосереднього використання у виробничому процесі. Це означає, що до виробничих фондів відносять такі засоби і предмети праці, які мають вартість і беруть участь у виробництві продукції.

Результати дослідження. Основні фонди – це засоби праці, які багаторазово беруть участь у процесі виробництва, тривалий час зберігають повністю або частково свою натуральну форму, а їхня вартість переноситься на вироблений продукт частинами у процесі їхнього зношування. Перенесення це здійснюється шляхом амортизації й утворення амортизаційного фонду.

Основні фонди неоднорідні і різняться між собою натурально-речовим складом, термінами служби, призначенням і роллю у виробництві [1, c. 112].

Аграрні підприємства, крім сільськогосподарської, можуть виробляти й інші види продукції, займатися торгівлею, будівництвом тощо. Тому основні виробничі фонди цих підприємств не є однорідними за їх функціональною роллю. Саме за цією ознакою вказані фонди поділяють на:

ü виробничі сільськогосподарського призначення. До них відносять будівлі, споруди, передавальне обладнання, робочі і силові машини та обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади, обчислювальну техніку та програмні засоби до неї, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар, робочу і продуктивну худобу, багаторічні насадження, внутрішньогосподарські дороги, мости та інші основні засоби.

ü виробничі несільськогосподарського призначення. Вони представлені промислово-виробничими і будівельними фондами, фондами торгівлі і громадського харчування.

Основні засоби відображаються в активі балансу в розділі 1 «Необоротні активи» за первісною і залишковою вартістю. Слід при цьому брати до уваги, що будь-який об’єкт основних засобів визнається активом лише в тому разі, коли існує ймовірність отримання підприємством у майбутньому певної економічної вигоди від його використання і коли вартість такого об’єкта може бути достовірно визначена [2, c. 254 ].

Відповідно до податкового обліку основні фонди класифікують за функціональним призначенням на чотири групи (Державний класифікатор України «Класифікація основних фондів», який був затверджений 1.01.2004р.).

До першої групи відносять будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їхні чистини, вартість капітального поліпшення землі.

До другої групи належать транспортні засоби вузли, меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти; інше конторське (офісне) обладнання устаткування.

До третьої групи відносять інші основні фонди, що не увійшли до першої, другої та четвертої груп, включаючи сільськогосподарські машини й знаряддя, робочу і продуктивну худобу та багаторічні насадження.

До четвертої групи відносять електронно-обчислювальні машини; інші машини для автоматичної обробки інформації та їхнє програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації; інші інформаційні системи; телефони; мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів) [3, с. 408].

Співвідношення різних груп основних фондів у загальній їх вартості становить функціональну (технологічну) структуру основних фондів.

Технологічна структура основних фондів залежить від багатьох факторів: виробничі та матеріально-технічні особливості галузі; технічний рівень виробництва; форми відтворення основних фондів, форми суспільної організації виробництва; географічне розташування підприємства.

Поліпшення структури основних фондів досягається за рахунок:

Ø оновлення та модернізації устаткування;

Ø механізації та автоматизації виробництва;

Ø правильного розроблення проектів будівництва та високоякісного виконання планів будівництва підприємств;

Ø ліквідації мало використовуваного устаткування та встановлення устаткування, що забезпечить правильніші пропорції між його окремими групами [4, с. 152].

Висновок. Економічне значення основних фондів полягає в тому, що вони є мірилом розвитку процесу праці в сільському господарстві, формують ступінь комплексної механізації та автоматизації виробництва, забезпечують якісне і своєчасне виконання сільськогосподарських робіт і цим визначально впливають на продуктивність праці.

Література

1. Мацибора В.І., Збарський В.К., Мацибора Т.В. Економіка підприємства: Навч. посіб. - К.: Каравела, 2008. - 312 с.

2. Економіка підприємства: Навч. посіб. /За ред. А.В. Шегди. – К.: Знання, 2006. – 614 с.

3. Економіка та організація виробництва: Підручник/ За редакцією В. Г. Герасимчук. – К: Знаггя, 2007. – 678 с.

4. Манів З. О., Луцький І М. Економіка підприємства: Навч. посіб. – 2-ге вид., стер. – К.: Знання, 2006. – 580 с.