Экономика/Маркетинг и менеджмент
Хібовська
Ю.П.,
Недбалюк О.О.
Вінницький
національний аграрний університет, Україна
Шляхи покращення системи
управління виробничими
потужностями
Вступ. Досвід
роботи передових вітчизняних
підприємств різних галузей показує,
що лише ті
із них досягають вагомих
результатів у використанні наявних у них
виробничих потужностей, котрі
постійно розробляють і застосовують у своїй практичній
діяльності комплекс заходів
організаційно-економічного спрямування
для управління цим
важливим процесом господарювання. Узагальнення передової
практики господарювання
вітчизняних підприємств дає
підстави зрозуміти те,
що ефективне використання їх
виробничих потужностей може
бути досягнуто шляхом
формування і застосування відповідного механізму.
Аналіз останіх досліджень. Ключові питання
вирішення регіональних і галузевих проблем ефективності промислового
виробництва, вироблення концепцій державної промислової політики формування і
використання виробничого потенціалу, а також реструктуризації промислового
виробництва розглядаються в роботах таких учених, як Акмаєв А.І., Алимов О.М.,
Амоша О.І., Аптекар С.С., Бабіч В.П., Булєєв І.П., Геєць В.М., Дорогунцов С.І.,
Іванов М.І., Ковальов А.І., Левіна О.В., Лукінов І.І., Михальська В.О., Нейєнбург
В.Є., Чумаченко М.Г.
Результати досліджень. Важко переоцінити значення
управління ефективним використанням виробничих потужностей. Вирішення цього
завдання означає збільшення виробництва продукції, підвищення віддачі
створеного виробничого потенціалу і більш повне задоволення потреб населення.
Успішне
функціонування виробничих потужностей залежить від того, наскільки повно
реалізуються екстенсивні та інтенсивні фактори поліпшення їх використання [1].
Екстенсивне
підвищення виробничого потенціалу підприємства припускає, що, з одного боку,
буде збільшено час роботи діючого устаткування в календарний період, а з іншого
- підвищення питомої ваги діючого устаткування в складі всього устаткування,
наявного на підприємстві. Основними напрямками збільшення часу роботи
обладнання є:
1) скорочення та
ліквідація внутрішньо-змінних простоїв обладнання шляхом: підвищення якості
ремонтного обслуговування обладнання, своєчасного забезпечення основного
виробництва сировиною, матеріалами, паливом, напівфабрикатами, забезпечення
виробництва робочою силою;
2) скорочення
цілоденних простоїв обладнання, підвищення коефіцієнта змінності його роботи.
Інтенсивність
використання виробничих потужностей підвищується шляхом технічного
вдосконалення знарядь праці і технології виробництва, шляхом ліквідації
«вузьких місць» у виробничому процесі, скорочення термінів досягнення проектної
продуктивності техніки, підвищення кваліфікації та професійної майстерності
робітників.
Істотним напрямком
підвищення ефективності використання виробничих потужностей є удосконалення
структури основних виробничих фондів. Оскільки збільшення випуску продукції
досягається тільки у провідних цехах, то важливо підвищувати їх частку в
загальній вартості основних фондів. Збільшення основних фондів допоміжного
виробництва веде до зростання фондомісткості продукції, так як безпосереднього
збільшення випуску продукції при цьому не відбувається. Тому встановлення
оптимальної виробничої структури основних фондів на підприємстві є досить
важливим напрямком поліпшення їх використання [2,с.12].
На нашу думку, до
основних напрямків підвищення виробничого потенціалу підприємства варто
віднести наступні:
- визначення
пріоритетних напрямків розвитку та оновлення промисловості Україні, зокрема на
основі розвитку ресурсозберігаючих технологій та нових систем управління;
- створення
економічного механізму управління виробничими потужностями промислових
підприємств з метою всебічного використання його виробничого потенціалу в
інтересах України;
- формування поетапного
механізму реструктуризації виробничих потужностей промислових підприємств,
визначивши як першочергове завдання формування нових технологій і освоєння
випуску нових видів продукції, що користуються ринковим попитом, шляхом
створення на першому етапі, в умовах обмежених джерел інвестиційних ресурсів,
спеціальних груп основного технологічного обладнання, з максимальним
використанням наявних виробничих площ, енергетичних потужностей та забезпечує
обладнання. забезпечити при цьому повсюдний перехід від спеціалізації до
універсального виробництва з більш широкою номенклатурою продукції як тимчасову
міру у період виходу з кризи.
Висновки. Отже, ефективне
використання виробничих потужностей діючих підприємств може бути досягнуто
шляхом використання наявних резервів, пов'язаних з регулюванням пропорцій
величини їх пропускної спроможності. Використання цих резервів дає змогу
домогтися значного збільшення випуску продукції діючими підприємствами при
значній економії матеріальних і фінансових ресурсів
Література:
1.Мочерний С.В., Устенко О.А., Чеботар
С.І. Основи підпріємніцької діяльності. - К., ВЦ "Академія", 2007.
2. Вожжов А.П., Новіков Р.А. Стан використання і резерви виробничих
потужностей / / Економіка. Фінанси. Право. 2007, № 8, С. 12-15.