Экономические науки/7.Учет и аудит

Ліщинська Л.Б.,Обущак Ю.О.

ВТЕІ КНТЕУ, Україна

Теоретичні основи провадження державного фінансового аудиту в Україні

Економічні тенденції, що спостерігаються в Україні впродовж останніх років, засвідчили нагальну необхідність реорганізації систем фінансового контролю, а саме зміни його ідеології, яка полягає не у тому, щоб знайти після закінчення бюджетного періоду якнайбільше порушень, коли збитки важко або ж неможливо відшкодувати, а допомогти розпорядникам бюджетних коштів попередити їх чи хоча б мінімізувати наслідки вже вчинених порушень. Тобто, сьогодні виникає необхідність запровадження у бюджетній сфері нового менш фіскального, але більш оперативного виду контролюдержавного фінансового аудиту.

Проблеми використання бюджетних коштів і здійснення державного фінансового контролю за діяльністю органів виконавчої влади й суб'єктів господарювання державного сектору економіки є актуальними, оскільки ефективне та цільове використання фінансових ресурсів держави є запорукою виконання всіх покладених на неї функцій та забезпечення необхідних темпів економічного зростання.

Теоретичні та практичні дослідження сутності, правового регулювання, проблем становлення державного фінансового аудиту вивчають такі вчені: М. Гловань,  М. Мельничук,  В. Симоненко, Н.І. Рубан, О.А. Шевчук та інші. Значний внесок у розробку даної тематики внесли такі науковці: Л.К. Воронова, Н.Ю. Пришва, Л.А. Савченко. Однак, незважаючи на зусилля науковців та практиків, питання сутності державного фінансового аудиту все ж залишається недостатньо вивченим, оскільки дане поняття є новим для України.

Метою дослідження є визначення сутності поняття державного фінансового аудиту в Україні, дослідження особливостей його видів.

Державний фінансовий аудит – це новий напрям у роботі державної контрольно-ревізійної служби  та Рахункової палати України. Головним чином він є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю [1].

В загальному вигляді існує  дві форми державного фінансового аудиту, а саме: зовнішній державний фінансовий аудит і внутрішній державний фінансовий аудит. У табл.1 нами подані основні характерні відмінності внутрішнього контролю та аудиту і зовнішнього аудиту в сфері державних фінансів на підставі аналізу чинних законодавчих актів та вимог міжнародних стандартів [4].

Таблиця 1

Порівняльна характеристика внутрішнього державного контролю та

зовнішнього державного аудиту

Параметри

Внутрішній державний аудит

Зовнішній державний аудит

1

2

3

Мета

-               надання незалежних та об'єктивних рекомендацій і

консультацій, спрямованих на удосконалення діяльності органів державного і комунального сектору;

-               запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів,

виникненню помилок,  інших недоліків у діяльності бюджетної установи та підвідомчих їй бюджетних установ;

-                забезпечення економічної стабільності та національної безпеки держави;

-                надання суспільству повної і достовірної інформації про те, як здійснюється державне управління.

Особливості проведення

-             централізовано органами державної контрольно-ревізійної

служби;

-             децентралізовано уповноваженим самостійним підрозділом, підпорядкованим безпосередньо керівництву органу державного чи комунального сектору.

-                  Централізовано Рахунковою палатою України

  зовнішнім органом стосовно системи органів виконавчої влади (оскільки вона не

належить до цієї системи)

 

 

Форми проведення

-       фінансовий аудит;

-       аудит ефективності

-       фінансовий аудит;

-       аудит ефективності;

-       стратегічний аудит

Результати проведення

Надання незалежних та об’єктивних рекомендацій і консультацій

Надання незалежних та об’єктивних рекомендацій і консультацій

Результати внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту доповідаються керівництву державних і комунальних органів за підпорядкуванням, а результати зовнішнього аудиту – парламенту і громадськості, а також мають обов’язково оприлюднюватися у засобах масової інформації.

Отже, для досягнення основної мети реформування вітчизняної системи контролю державних фінансів необхідно, в першу чергу, забезпечити високий рівень фінансової дисципліни у бюджетній сфері та в державному секторі економіки. Спираючись на досвід розвинутих країн, для виконання цього завдання потрібно побудувати системний внутрішній контроль і децентралізований внутрішній аудит в органах державного і коммунального сектору з одночасним забезпеченням впровадження незалежного зовнішнього державного аудиту [4].

Досліджуючи питання правового закріплення видів державного фінансового аудиту, проаналізувавши чинне законодавство можна зробити висновок про виділення таких його видів [5]:

-  фінансовий аудит виконання бюджетних програм (аудит ефективності) – регламентується Порядком проведення органами Державної контрольно-ревізійної служби аудиту ефективності виконання бюджетних програм (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.2004 № 1017);

-  державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ – регламентується Порядком проведення органами ДКРС аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ (затверджений постановою КМУ від 31.12.2004 № 1777);

-  державний фінансовий аудит діяльності суб’єктів господарювання – регламентується Порядком проведення органами ДКРС державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання (затверджений постановою Уряду від 25.03.2006 № 361);

-  державний фінансовий аудит виконання місцевих бюджетів – регламентується Порядком проведення органами ДКРС державного фінансового аудиту виконання місцевих бюджетів (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 698).

Однією з важливих проблем виконання бюджету у більшості країн світу є саме ефективне використання бюджетних коштів, тому серед названих видів аудиту варто відзначити, що нині одним із найважливіших напрямів діяльності вищих органів фінансового контролю розвинених зарубіжних країн є саме аудит ефективності. Для України ця тема є найбільш актуальна, адже з кожним роком все більше зростає проблема  щодо нецільового та неефективного використання бюджетних коштів, законності та правильності їх витрачання, обґрунтованості планового обсягу видатків, знаходження та використання резервів залучення додаткових грошових ресурсів для поліпшення діяльності, виявлення надлишкових асигнувань [3].

Оскільки Україна ще знаходиться на стадії розбудови ринкових відносини, то державний фінансовий контроль відіграє досить вагому роль в забезпеченні фінансової дисципліни. Адже це один із способів наповнення державного бюджету, інструмент боротьби зі злочинами у сфері фінансових відносин, спосіб збереження державного майна і коштів. Крім того, ефективність здійснення контрольних функцій сприяє підвищенню авторитету держави у світовому співтоваристві. Таким чином, без зрозумілого, прозорого та взаємопов’язаного процесу оцінки ефективності виконання бюджетних програм, а також без наукового обґрунтування необхідності існування окремих програм, що забезпечується завдяки державному фінансовому аудиті неможливо досягти мети впровадження програмно-цільового методу формування державного бюджету [5].

Отже, державний фінансовий аудит відіграє важливу роль у процесі ефективного використання бюджетних коштів. Виходячи з цього виникає гостра необхідність у розробці і прийнятті комплексу заходів з удосконалення проведення державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм відповідно до міжнародних стандартів, шляхом обміну досвідом та ідеями, а також створення професійних стандартів, методичних рекомендацій, методологічних та інших практичних матеріалів у сфері фінансового аудиту, що повинно збільшити ефективність і раціональність використання державних фінансів, яке має вирішальне значення для економічного розвитку України та суспільного добробуту.

 

Література:

 

1)    Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.1993 року № 2939-XII.

2)    Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності бюджетних установ: Постанова Кабінету Міністрів України від 31.12.2004р. №1777 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 1. – Ст. 14.

3)    Богданів I. Успіхи і невдачі державного фінансового аудиту суб'єктів господарювання  / I. Богданів // Фінансовий контроль : Всеукраїнський науково - практичний журнал. - 2009. - №4. - С.25-33.

4)    Скорба О.А. Виникнення та розвиток державного фінансово- господарського аудиту / О.А. Скорба // Економіка: проблеми теорії і практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2010. - С. 129-130.

5)    Сухарева Л.О., Федченко Т.В. Аудит ефективності використання бюджетних коштів: протиріччя формування понятійного апарату // Фінанси України. – 2006. – № 8. – С.125-131.