Економічні науки / 7.Облік і аудит

к.пед.наук, доцент Лобачева І.Ф., Таранюк К.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ОСОБЛИВОСТІ АНАЛІЗУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ АКЦІОНЕРНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Створення і функціонування підприємств будь-якої форми власності неможливе без формування достатнього обсягу власного капіталу. Власний капітал виступає не тільки основною створення, функціонування та розвитку підприємства, але й фактором його фінансової стійкості. Актуальність теми визначається тим, що все частіше постає питання вирішення проблем управління власним капіталом як основним джерелом, що сприяє ефективній діяльності та підвищенню конкурентних переваг підприємства.

Вивченню питань економічної сутності капіталу із вітчизняних науковців присвятили свої праці: М.Д. Алексеєнко, Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, М.М.Мосійчук, Н.Д. Прокопенко, М.С. Пушкар, В.Ф. Палій, Я.В. Соколов, Ф.Є.Поклонський, С.В. Пітель, Н.М. Ткаченко, В.В. Сопко та інші.

Метою даної роботи є наукове обґрунтування теоретико-методичних підходів до аналітичного забезпечення системи управління власним капіталом акціонерних товариств та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення методики аналізу формування та руху акціонерного капіталу.

Синтез наукових підходів і розгляд існуючих методик аналізу фінансового стану підприємств дозволили висунути гіпотезу, що набір показників руху власного капіталу акціонерних товариств, які найчастіше використовуються в процесі аналізу фінансового стану, різниться стратегіями розвитку, які ставить перед собою підприємство.

Також доведено, що в умовах міжнародної інтеграції конкретна схема й глибина аналізу власного капіталу залежать від повноти наявної інформації, особливостей систем обліку й звітності в тій або іншій країні. Проте, незважаючи на істотні розбіжності в розрахунках оприлюднених показників власного капіталу у різних країнах, а також враховуючи розбіжності у тлумаченнях, наведених у різних фахових джерелах, коефіцієнти, які необхідно використовувати для аналізу власного капіталу акціонерних товариств, запропоновано згрупувати у такий спосіб:

1 група: показники операційного менеджменту, що вимірюють ефективність вкладеного власного капіталу у виробництво продукції;

2 група: показники інвестиційного менеджменту, що свідчать про ефективність операцій підприємства з розміщення власного капіталу в інвестиційні проекти, здійснення реальних та фінансових інвестицій;

3 група: показники фінансового менеджменту, котрі відображають ефективність операцій підприємства з акціями власної емісії та з реінвестиції дивідендів [1, c. 74].

Вивчення аналітичної практики вітчизняних підприємств свідчить про формальне застосування існуючих методів аналізу власного капіталу, які є малоефективними. Від сучасного аналітика вимагається застосування методів, що включають оцінку залежності ринкової вартості підприємства від фінансових параметрів функціонування власного капіталу (коефіцієнтів реінвестування, рентабельності капіталу, темпів зростання капіталізації активів). Необхідно зазначити, що оцінка параметрів функціонування власного капіталу підприємства може проводитися на основі доходного і витратного підходів до володіння активами. Якщо у світовій практиці застосовується доходний підхід, то у вітчизняній переважає витратний підхід.

Дослідження науковців показали, що методика аналізу власного капіталу на основі доходного підходу повинна включати такі процедури:

- актуалізацію фінансової звітності підприємства;

- прогнозування показників доходів й витрат у процесі здійснення операційної, інвестиційної і фінансової діяльності на основі аналізу фінансового стану;

- розрахунок дисконту за власними викупленими акціями;

- розрахунок теперішньої приведеної вартості власного капіталу з використанням методів дисконтування [2, c. 188].

Значну увагу приділено проблемам фінансового управління власним капіталом підприємства та вибору оптимальної структури джерел фінансування активів підприємства, інформація щодо яких наводиться у розділі 1 пасиву балансу акціонерного товариства. Аналіз діючої вітчизняної методики оцінки майнового стану підприємства з позиції джерел утворення активів показав, що у пасиві бухгалтерського балансу відбивається статичний аспект формування власного капіталу й процесу його функціонування при здійсненні діяльності підприємства. Відповідно, точність обчислення величини власного капіталу підприємства забезпечується оцінкою статей балансу, тобто підрахунок власного капіталу здійснюється традиційним прийомом прямого розрахунку суми балансових рахунків: 1) статутного капіталу; 2) додаткового капіталу; 3) іншого додаткового капіталу; 4) резервного капіталу; 5) нерозподіленого прибутку. Необхідно підкреслити, що за такого підходу у наведеному арифметичному розрахунку не враховуються процеси руху власного капіталу, взаємозв’язок власного капіталу і зобов’язань.

З метою відображення динамічних процесів у сучасному бізнес-середовищі для оцінки поточної справедливої вартості внесеного власного капіталу акціонерних товариств вченими було запропоновано поетапно визначати вартість окремих елементів внесеного власного капіталу. При цьому інтегральний мультиплікатор поточної ринкової цінності внесеного власного капіталу акціонерного товариства рекомендується розраховувати за формулою:

К_ц = 0,01 × (1)

де , К_ц — мультиплікатор ринкової цінності внесеного власного капіталу, %;

d_i – питома вага і-го джерела власного капіталу в загальній сумі внесеного власного капіталу, %;

V₁ — вартість статутного капіталу;

V₂ — вартість додаткового капіталу;

V₃ — вартість субсидованого капіталу [3, c. 50].

Після розрахунку інтегрального мультиплікатора поточної ринкової цінності внесеного власного капіталу акціонерного товариства пропонується коригувати балансову вартість внесеного власного капіталу на суму, котра відображає приріст цінності підприємства внаслідок прийняття ефективних рішень у трьох напрямах діяльності: інвестиційних рішень (у сфері реінвестиції дивідендів для збільшення статутного капіталу), операційних рішень (у виробничій сфері, за рахунок яких підвищується котирування акцій), фінансових рішень (у сфері обсягів викупу акцій власної емісії).

За сучасних умов у процесі фінансово-господарської діяльності підприємства капітал відіграє значну роль у підвищенні його фінансової стійкості. Методичні спрямування аналізу власного капіталу акціонерного товариства вимагають нового розв’язання задачі вибору оптимальної структури пасивів балансу, тобто визначення співвідношення власного та залученого капіталів в контексті процесів зміни вартості грошей у часі. У процесі аналізу рекомендується застосовувати вагові коефіцієнти статутного капіталу та додаткового капіталу при розрахунку мультиплікатора цінності внесеного власного капіталу, що дозволить врахувати вплив дивідендної політики підприємства та зміну дохідності акцій на фондовому ринку.

Список використаних джерел

1. Воськало Н.М. Аналіз власного капіталу підприємства / Н.М. Воськало // Вісник ЖДТУ. - 2012. - № 3. - С. 73-77.

2.Тягнирядно Л.Л. Облікова концепція сутності власного капіталу акціонерного товариства / Л.Л. Тягнирядно // Економічні науки: зб. наук. праць. - Черкаси: ЧДТУ, 2007. - Вип. 18. - Т. 1. - С. 184-188.

3. Єршова Н.Ю. Обгрунтування деяких підходів до аналізу і оцінки власного капіталу промислового підприємства як фактору його фінансової стійкості / Н.Ю. Єршова // Управління економікою. - 2012. - № 3. - С. 48-58.