Экономические науки/7. Учет и аудит

Ромашевська Н.О., Фірсова Л.А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Проблеми формування облікової політики підприємства

На сучасному етапі важливою складовою загального механізму управління господарською діяльністю підприємства є уміло сформована облікова політика. Виникнення даного поняття в вітчизняній практиці пов’язане із змінами в системі економічних відносин, що зумовили необхідність реформування бухгалтерського обліку в Україні, його пристосування до нових умов господарювання та процесами трансформації бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів.

Питанням формування та реалізації облікової політики підприємств присвячено багато праць таких українських вчених як Ф.Ф. Бутинець, М.Т. Білуха, В.В. Сопко та інших.

Метою написання даної статті є розгляд проблем формування облікової політики підприємства та пошук шляхів їх вирішення.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності [1]. Облікова політика визначає також способи організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві,з урахуванням конкретних умов його діяльності.

Облікова політика є інструментом, який сприяє створенню гармонізованої фінансової інформації щодо фінансового стану, результатів діяльності та руху грошових коштів корпоративних суб’єктів господарської діяльності. Забезпечення уніфікованих підходів до формування публічної інформації щодо фінансових показників здійснюється через визначені на законодавчому рівні принципи, методи і процедури, які складають основу облікової політики. Обгрунтування та зміст складових облікової політики регламентують стандарти фінансової звітності та інші нормативні акти, що доповнюють і деталізують їх [2, c.24].

Створення облікової політики на підприємстві - дуже трудомісткий і відповідальний процес. Від правильно сформованої облікової політики багато в чому залежать ефективність керування господарською діяльністю підприємства й стратегія його розвитку на тривалу перспективу. Адже, облікова політика визначає ідеологію економіки підприємства на тривалий період, сприяє посиленню обліково-аналітичних функцій у керуванні підприємством, дозволяє оперативно реагувати на зміни, що відбуваються у виробничому процесі, ефективно пристосовувати виробничу систему до умов зовнішнього середовища [3, с.14].

Аналіз практики становлення та застосування облікової політики підприємств в Україні дозволив встановити, що в сучасних умовах процесу її формування приділяється недостатня увага як з боку працівників бухгалтерської служби, так і з боку власників та адміністрації підприємства.

Формування облікової політики підприємств має певні проблеми, до яких можна віднести:

1. Плутанину при розробці облікової політики породжує її законодавче визначення подане у ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: «…сукупність принципів, методів та процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності». При цьому жодним нормативним документом (окрім П(С)БО 1, де згадуються принципи оцінки статей звітності, через розкриття яких має розкриватися облікова політика) не конкретизовано сутність зазначених принципів, методів і процедур облікової політики. Відповідно до цього кожен науковець і кожен бухгалтер встановлює їх склад на власний розсуд.

2. На сьогоднішній день в Україні не існує єдиного нормативного документу, яким би було врегульовано зміст облікової політики, порядок її оформлення, затвердження та внесення змін. Так, з цього питання Міністерством фінансів України було видано лист «Про облікову політику», але серйозних методичних рекомендацій, окрім загальних положень та неповного переліку елементів облікової політики для стандартів, чинних на момент видання згаданого листа, він не містить. В той же час, окремі аспекти питання зміни облікової політики висвітлені в різних нормативних документах: Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», але їх положення узгоджуються не повною мірою.

3. Єдиним нормативним обліковим документом, в якому міститься згадка про облікові оцінки та розкривається механізм їх зміни є П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» , але прикладів таких оцінок стандарт не містить, що погіршує його практичну значущість.

4. Не лише серед фахівців, але і в наукових колах відсутня чітка спрямованість поглядів вчених щодо змісту облікової політики, необхідного ступеня деталізації її положень, організаційних моментів.

5. В силу відсутності вимоги до типу документу для фіксації облікової політики підприємства, чіткої визначеності його змісту, на практиці має місце формальний підхід до його розробки або взагалі відсутність документу щодо облікової політики.

6. Недостатня інформованість користувачів фінансової інформації про нові методи обліку потребує додаткового обґрунтування доказів щодо правильності використання принципів та методів обліку [3, с. 16-17].

Для вирішення даних проблем більшість авторів пропонують формувати облікову політику підприємства поетапно. На кожному етапі необхідно визначати завдання використання об’єктів бухгалтерського обліку щодо яких буде розроблена облікова політика. Потрібно також удосконалювати облікову політику, враховуючи не тільки національні, але й міжнародні стандарти бухгалтерського обліку шляхом актуалізації облікової політики та підвищення її якості по таких критеріях як повнота, неупередженість, економічна доцільність, раціональність методів обліку та відповідність законодавчій базі. Працівники бухгалтерської служби повинні приділяти значну увагу процесу формування облікової політики підприємства. Керівники повинні приймати участь у цьому процесі і обов’язково здійснювати контроль за дотриманням облікової політики.

На основі вище зазначеного можна зробити висновок, що формування облікової політики є одним з найважливіших питань побудови системи бухгалтерського обліку на кожному підприємстві. Правильно і вміло сформована облікова політика не тільки забезпечить ефективне керування господарською діяльністю підприємства, а й визначить стратегію його розвитку на тривалу перспективу. На сьогоднішній день існують певні проблеми формування облікової політики, оскільки не існує єдиного нормативного документу, яким би було врегульовано зміст облікової політики, більшість працівників бухгалтерської служби та власники не приділяють значної уваги процесу формування облікової політики підприємства.

Література:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.uа

2. Кучеренко Т. Регламентування облікової політики фінансової звітності// Бухгалтерський облік і аудит. - 2009. - №5. - С.24-34

3. Організація облікової політики в Україні: проблеми гармонізації [Текст] / Ю. Б. Слободяник, Ю. О. Хоменко // Вісник Української академії банківської справи. – 2010. – № 1 (28). – С. 14–18.