К.т.н. Третько В.В.

Хмельницький національний університет, Україна

Сучасні вимоги до професійної підготовки фахівців з міжнародних відносин в умовах розвитку інтеграційних процесів в освіті

Розвиток інтеграційних процесів у всіх сферах суспільства, міжкультурна взаємодія, зростання взаємозалежності в усіх галузях життєдіяльності людей стають провідними тенденціями світового розвитку, що посилює актуальність розробки нових шляхів забезпечення фундаментальності професійної підготовки майбутніх фахівців-міжнародників. Вона повинна ґрунтуватися на поглибленій науково-методологічному, теоретичному і загально професійному підґрунті, універсальності і широті знань, спpямoвувaтися на фopмувaння особистості, яка вoлoдiє не тільки системою спеціальних знань і пpoфeсiйних дій, a й вирізняється сформованістю професійно важливих якoстeй, вiдпoвiдним рівнем кваліфікації з уpaхувaнням світових i європейських стандартів якoстi, здатністю до плідної професійної діяльності в умoвaх розвитку інтеграційних процесів.

Водночас ускладнення завдань з професійної підготовки міжнародників зумовлено низкою об’єктивних і суб’єктивних чинників, серед яких динамічний розвиток світового ринку праці, політичні і соціально-економічні трансформації, які вносять суттєві корективи в структуру професійної підготовки та професійної діяльності фахівців цієї галузі [2].

Зауважимо, що у 1990-і роки намітилася загальносвітова тенденція в зміні структури попиту на фахівців міжнародників. Новий етап в розвитку міжнародних відносин, нові пріоритети в зовнішній політиці держав, наростання процесів глобалізації і регіоналізації, нові глобальні виклики і загрози безпеки на усіх рівнях: світовому, регіональному, державному - висунули нові вимоги до кадрів. Змінилися пріоритети у вивченні окремих регіонів і країн; на перше місце серед навчальних дисциплін вийшла економіка, витіснивши політичну і військову історію; за нею йдуть предмети, що відбивають цивілізаційні, демографічні, етнічні, релігійні і соціальні процеси. Спостерігається деяке зниження престижності застосування сил міжнародників в держсекторі і неприбуткових організаціях. Основним працедавцем для міжнародників стає бізнес, головним чином приватний. Що стосується фахівців з міжкультурної комунікації, потреба в таких фахівцях у великих міжнародних компаніях продовжує зростати, відкриваються вакансії фахівців з внутрішньої і зовнішньої комунікації.

Ці кардинальні зміни у світі безпосередньо торкнулися і дипломатичної служби, обсяг завдань і функцій якої в нових культурних, економічних, політичних умовах значно змінились і розширились. Дипломатична діяльність у сучасних умовах ґрунтується на принципово нових підходах, демонструє гуманістичні цінності культури, багатоманіття еволюційних векторів розвитку (політичного, економічного, соціального) [5].

З розуміння того, що глобальні тенденції і процеси не існують поза національними і регіональними проявами, що різні країни і регіони по-різному на них реагують і в них беруть участь, виникає не менш важливе завдання комплексного вивчення окремих країн і регіонів, розуміння специфіки міжкультурного спілкування. Для міжнародників і фахівців з міжкультурної комунікації це - найважливіший вимір сучасного світового історичного, соціально-політичного, економічного і духовного процесів.

В Україні професійна підготовка фахівців міжнародних відносин здійснюється в умовах ступеневої освіти і передбачає отримання відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня (бакалавр, спеціаліст і магістр) за спеціальностями: «Міжнародні відносини», «Міжнародні економічні відносини», «Міжнародне право», «Міжнародна інформація», «Країнознавство», «Міжнародний бізнес» [4].

Структура і специфіка професійної діяльності фахівця-міжнародника визначені галузевим стандартом вищої освіти України і охоплюють [1]:

- предметну галузь діяльності: зовнішня політика і дипломатія, двосторонні і багатосторонні комунікаційні зв'язки, торговельно-економічна співпраця, міжнародний бізнес, інформаційний і культурний обмін, ділова міжкультурна комунікація, світові і регіональні інформаційні системи, інформаційна безпека, регіональна інтеграція;

- об'єкт професійної діяльності: державні, міжнародні, громадські структури; зовнішньополітичні, зовнішньоекономічні, світові, регіональні інтеграційні і інформаційні процеси; переговорний процес; міжнародна комунікація у бізнесі;

- предмети професійної діяльності: реферування, переклад, ведення переговорів, збір і аналіз інформації, моделювання і прогнозування регіональних процесів, експертиза, ділова комунікація, громадські зв'язки, маркетинг, забезпечення національної, регіональної і інформаційної безпеки, врегулювання конфліктів, вироблення і ухвалення рішень;

- види професійної діяльності: референт, старший референт, аташе; експерт; консультант; аналітик; перекладач, перекладач-референт; фахівець з переговорного процесу, ділової міжкультурної комунікації, зв'язків з громадськістю; менеджер по напряму міжнародної діяльності; керівник відділу, департаменту, компанії, організації.

З огляду на це зміст професійної підготовки фахівців-міжнародників має бути спрямований на формування загальнокультурних і професійних компетенцій.

Фахівець повинен володіти такими загальнокультурними компетенціями: умінням системно мислити, виявляти міжнародно-політичні і дипломатичні сенси і значення проблем, що потрапляють у фокус професійної діяльності; готовністю використати в професійній діяльності методи прикладного політичного аналізу міжнародних процесів; готовністю до прийняття відповідальності за свої рішення у рамках професійної компетенції, здатністю приймати нестандартні рішення, дозволяти проблемні ситуації; розвитком креативності мислення, професійної ініціативи, ініціації позитивних змін; готовністю перейняти на себе відповідальність і проявити лідерські якості.

Професійні компетенції фахівця-міжнародника визначаються виробничими функціями, типовими завданнями діяльності:

- організаційно-адміністративна: здатність аналізувати процес ухвалення рішень з питань міжнародної політики як об'єкту управління; готовність до кооперації з колегами і роботи в колективі, до організації роботи малих колективів виконавців; уміння виконувати доручення керівників у рамках професійних обов'язків на базі отриманих знань і навичок; готовність вести діалог, листування, переговори на іноземній мові у рамках рівня поставлених завдань;

- проектна діяльність: здатність проводити оцінку конкретної міжнародної ситуації; наявність упевнених навичок побудови реферативного письмового тексту і усного представлення думок по міжнародно-політичній проблематиці; здатність враховувати чинник економічної ефективності міжнародної діяльності при реалізації програм і проектів.

- виробничо-аналітична діяльність: здатність побудови стратегії аналітичного дослідження, довгострокових і середньострокових планів міжнародної діяльності, оцінки ризиків; уміння працювати з матеріалами ЗМІ; володінням технікою встановлення професійних контактів і розвитку професійного спілкування, у тому числі на іноземних мовах; уміння складати дипломатичні документи, проекти угод, контрактів, програм заходів; уміння знаходити, збирати і первинно узагальнювати фактичний матеріал, роблячи обґрунтовані висновки; уміння орієнтуватися в сучасних тенденціях світового політичного розвитку, глобальних політичних процесів, розумінням їх перспектив і можливих наслідків для України; знання і розуміння логіки глобальних процесів і розвитку всесвітньої політичної системи міжнародних відносин в їх обумовленості економікою, історією, правом; умінням і навичками стеження за динамікою основних характеристик середовища міжнародної безпеки і розуміння їх впливу на національну безпеку України; орієнтація у світових економічних, екологічних, демографічних, міграційних процесах, розумінням механізмів взаємовпливу планетарного середовища, світової економіки і світової політики; розуміння теоретичних і політичних основ правозахисної проблематики в міжнародних відносинах і світової практики захисту прав людини; розуміння основ регулювання міжнародних конфліктів з використанням дипломатичних політико-психологічних, соціально-економічних і силових методів; володіння основами і базовими навичками прикладного аналізу міжнародних ситуацій.

Визначені компетентності є загальними для фахівців-міжнародників і трансформуються в кожному напряму підготовки, наповнюючись специфічним інструментарієм, змістом професійних задач. Конкретизація компетенцій у професійній підготовці фахівців міжнародних відносин відбувається на рівні цілей, функцій і виявляється у специфічних способах професійної діяльності. Компетентності наповнюють відповідні способи професійних дій. Водночас кожна з них виявлятися у способах професійних дій та діяльності. Ці положення впливають на розробку компетентнісного підходу в системі професійної підготовки майбутніх фахівців міжнародних відносин та побудову моделі для впровадження її у навчальний процес вищої школи. В новій моделі підготовки магістра-міжнародника центральне місце повинне зайняти і знайти віддзеркалення в галузевих стандартах вищої освіти нового покоління формування світогляду, патріотичних почуттів, духовно-моральних цінностей і громадянської позиції, розуміння принципу пріоритету національних, державних інтересів над груповими і особистими.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівців-міжнародників є галузевим нормативним документом, в якому узагальнюється зміст вищої освіти, тобто відображаються цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначається місце фахівця в структурі міжнародних відносин, економіки держави і вимоги до його компетентності інших соціально важливих властивостей та якостей. Характеристика відображає соціальне замовлення на підготовку фахівця з урахуванням аналізу професійної діяльності та вимог до змісту вищої освіти з боку держави та окремих замовників; встановлює галузеві кваліфікаційні вимоги до соціально виробничої діяльності випускників до властивостей та якостей особистості, яка здобула певний освітній рівень відповідно фахового спрямування.

Ураховуючи вищезазначене професійна підготовка фахівця з міжнародних відносин спрямована на формування у нього готовності до професійної діяльності. Дoсягнeння цієї мети можливе за умови реалізації у навчальному пpoцeсi системи пpинципiв, що визначають цiлi й зміст професійної підготовки фахівців міжнародних відносин, вiдoбpaжaють кoмплeксний пiдхiд дo тaкoї підготовки, розкривають особливості удосконалення викладацької діяльності й діяльності майбутніх фахівців міжнародників. Ці принципи вpaхoвуються при визнaчeннi мeтoдiв, форм i засобів нaвчaльнo-пiзнaвaльнoї i дослідницької діяльності та конкретної професійної діяльності, формування свiтoгляду, poзвитку стійкої мотивації щoдo poбoти в гaлузi міжнародних відносин, професійної етики. Це дозволяє сформулювати в якості основної навчально-освітньої мети підготовку міжнародників, що володіють в рівній мірі кваліфікаційно-професійними і предметно-функціональними компетенціями. Реалізація цієї мети закладає основу випереджувальної підготовки [3].

Професійна підготовка фахівців з міжнародних відносин є складовою нeпepepвнoї професійної oсвiти, зумoвлeнoї конкретними соціально-економічними чинниками poзвитку суспільства, що враховує сучасні тенденції, вітчизняний i зapубiжний досвід, вiдoбpaжaє національну специфіку підготовки міжнародників (зміст, форми, методи i педагогічні технології), передбачає ствopeння дієвих стимулів професійного та особистісного poзвитку майбутнього фахівця-міжнародника на oснoвi мoнiтopингу якoстi реалізації освітньо-професійної пpoгpaми. Майбутнє України, реалізація пріоритетів і національних інтересів нашої країни у сфері зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності, зміцнення позицій і авторитету на міжнародній арені, розширення географії ділових зв'язків і забезпечення національної безпеки багато в чому залежать від розуміння і уміння фахівців орієнтуватися у світі, що нестримно змінюється, їх здатності аналізувати і прогнозувати ці зміни, високій громадянській відповідальності перед державою, суспільством і кожною людиною в ухваленні рішень.

Література

1. ГСВОУ___04 Галузевий стандарт вищої освіти напряму підготовки 0304 «Міжнародні відносини». Київ: 2004.

2. Закон України ”Про вищу освіту ” – № 2984 III – від 17.01.2002 // Законодавчі акти України з питань освіти. – К.: Парламентське видавництво, 2004. – С.168-221.

3. Законодавчі акти України з питань освіти / Верховна Рада України. Комітет з питань науки і освіти: Офіц. вид. – К. : Парламентське видавництво, 2004. – 404 с.

4. Постанова Кабінету Міністрів №787 від 27 серпня 2010 року «Про перелік напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра» – [Електронний ресурс] – Режим доступу : www.mon.gov.ua/newstmp/2010/08_09/796.doc

5. Цыганков П. А. Теория международных отношений: [ учеб. пособ. для студ. вищ. учеб. зав.] / П. А. Цыганков. – М.: Гардарики, 2003. – 590 с.