К.т.н. Третько В.В.
Хмельницький
національний університет, Україна
Сучасні
вимоги до професійної підготовки фахівців з міжнародних відносин в умовах розвитку інтеграційних процесів в
освіті
Розвиток інтеграційних процесів у всіх сферах
суспільства, міжкультурна взаємодія, зростання взаємозалежності в усіх галузях
життєдіяльності людей стають провідними тенденціями світового розвитку, що посилює
актуальність розробки нових шляхів забезпечення фундаментальності професійної підготовки майбутніх фахівців-міжнародників.
Вона повинна ґрунтуватися на поглибленій
науково-методологічному, теоретичному і загально професійному підґрунті,
універсальності і широті знань, спpямoвувaтися на фopмувaння особистості, яка вoлoдiє не тільки
системою спеціальних знань і пpoфeсiйних дій, a й вирізняється сформованістю професійно
важливих якoстeй, вiдпoвiдним рівнем кваліфікації з уpaхувaнням світових i європейських
стандартів якoстi, здатністю до плідної професійної діяльності в умoвaх
розвитку інтеграційних процесів.
Водночас ускладнення завдань з професійної підготовки
міжнародників зумовлено низкою об’єктивних і суб’єктивних чинників, серед яких
динамічний розвиток світового ринку праці,
політичні і соціально-економічні трансформації, які вносять суттєві корективи в
структуру професійної підготовки та професійної діяльності фахівців цієї галузі
[2].
Зауважимо, що
у 1990-і роки намітилася загальносвітова тенденція в зміні структури попиту на
фахівців міжнародників. Новий етап в розвитку міжнародних відносин, нові
пріоритети в зовнішній політиці держав, наростання процесів глобалізації і
регіоналізації, нові глобальні виклики і загрози безпеки на усіх рівнях:
світовому, регіональному, державному - висунули нові вимоги до кадрів.
Змінилися пріоритети у вивченні окремих регіонів і країн; на перше місце серед
навчальних дисциплін вийшла економіка, витіснивши політичну і військову
історію; за нею йдуть предмети, що відбивають цивілізаційні, демографічні,
етнічні, релігійні і соціальні процеси. Спостерігається деяке зниження престижності
застосування сил міжнародників в держсекторі і неприбуткових організаціях.
Основним працедавцем для міжнародників стає бізнес, головним чином приватний.
Що стосується фахівців з міжкультурної комунікації, потреба в таких фахівцях у
великих міжнародних компаніях продовжує зростати, відкриваються вакансії
фахівців з внутрішньої і зовнішньої комунікації.
Ці кардинальні зміни у світі безпосередньо торкнулися
і дипломатичної служби, обсяг завдань і функцій якої в нових культурних,
економічних, політичних умовах значно змінились і розширились. Дипломатична
діяльність у сучасних умовах ґрунтується на принципово нових підходах,
демонструє гуманістичні цінності культури, багатоманіття еволюційних векторів
розвитку (політичного, економічного, соціального) [5].
З розуміння
того, що глобальні тенденції і процеси не існують поза національними і
регіональними проявами, що різні країни і регіони по-різному на них реагують і
в них беруть участь, виникає не менш важливе завдання комплексного вивчення
окремих країн і регіонів, розуміння специфіки міжкультурного спілкування. Для
міжнародників і фахівців з міжкультурної комунікації це - найважливіший вимір
сучасного світового історичного, соціально-політичного, економічного і
духовного процесів.
В Україні професійна підготовка фахівців міжнародних відносин здійснюється в
умовах ступеневої освіти і передбачає отримання відповідного
освітньо-кваліфікаційного рівня (бакалавр, спеціаліст і магістр) за
спеціальностями: «Міжнародні відносини», «Міжнародні економічні відносини»,
«Міжнародне право», «Міжнародна інформація», «Країнознавство», «Міжнародний
бізнес» [4].
Структура і
специфіка професійної діяльності фахівця-міжнародника визначені галузевим
стандартом вищої освіти України і охоплюють [1]:
- предметну
галузь діяльності: зовнішня політика і дипломатія, двосторонні і
багатосторонні комунікаційні зв'язки, торговельно-економічна співпраця,
міжнародний бізнес, інформаційний і культурний обмін, ділова міжкультурна
комунікація, світові і регіональні інформаційні системи, інформаційна безпека,
регіональна інтеграція;
- об'єкт
професійної діяльності: державні, міжнародні, громадські структури; зовнішньополітичні, зовнішньоекономічні,
світові, регіональні інтеграційні і інформаційні процеси; переговорний процес;
міжнародна комунікація у бізнесі;
- предмети
професійної діяльності: реферування, переклад, ведення переговорів,
збір і аналіз інформації, моделювання і прогнозування регіональних процесів,
експертиза, ділова комунікація, громадські зв'язки, маркетинг, забезпечення
національної, регіональної і інформаційної безпеки, врегулювання конфліктів,
вироблення і ухвалення рішень;
- види професійної
діяльності: референт, старший референт, аташе; експерт; консультант; аналітик;
перекладач, перекладач-референт; фахівець з переговорного процесу, ділової
міжкультурної комунікації, зв'язків з громадськістю; менеджер по напряму
міжнародної діяльності; керівник відділу, департаменту, компанії, організації.
З огляду на це зміст професійної підготовки
фахівців-міжнародників має бути спрямований на формування загальнокультурних і
професійних компетенцій.
Фахівець повинен володіти
такими загальнокультурними компетенціями: умінням системно мислити, виявляти
міжнародно-політичні і дипломатичні сенси і значення проблем, що потрапляють у
фокус професійної діяльності; готовністю використати в професійній діяльності
методи прикладного політичного аналізу міжнародних процесів; готовністю до
прийняття відповідальності за свої рішення у рамках професійної компетенції,
здатністю приймати нестандартні рішення, дозволяти проблемні ситуації;
розвитком креативності мислення, професійної ініціативи, ініціації позитивних
змін; готовністю перейняти на себе відповідальність і проявити лідерські
якості.
Професійні компетенції
фахівця-міжнародника визначаються виробничими функціями, типовими завданнями
діяльності:
-
організаційно-адміністративна: здатність аналізувати процес ухвалення рішень з
питань міжнародної політики як об'єкту управління; готовність до кооперації з
колегами і роботи в колективі, до організації роботи малих колективів
виконавців; уміння виконувати доручення керівників у рамках професійних
обов'язків на базі отриманих знань і навичок; готовність вести діалог,
листування, переговори на іноземній мові у рамках рівня поставлених завдань;
- проектна діяльність:
здатність проводити оцінку конкретної міжнародної ситуації; наявність упевнених
навичок побудови реферативного письмового тексту і усного представлення думок
по міжнародно-політичній проблематиці; здатність враховувати чинник економічної
ефективності міжнародної діяльності при реалізації програм і проектів.
- виробничо-аналітична
діяльність: здатність побудови стратегії аналітичного дослідження,
довгострокових і середньострокових планів міжнародної діяльності, оцінки
ризиків; уміння працювати з матеріалами ЗМІ; володінням технікою встановлення
професійних контактів і розвитку професійного спілкування, у тому числі на
іноземних мовах; уміння складати дипломатичні документи, проекти угод,
контрактів, програм заходів; уміння знаходити, збирати і первинно узагальнювати
фактичний матеріал, роблячи обґрунтовані висновки; уміння орієнтуватися в
сучасних тенденціях світового політичного розвитку, глобальних політичних
процесів, розумінням їх перспектив і можливих наслідків для України; знання і
розуміння логіки глобальних процесів і розвитку всесвітньої політичної системи
міжнародних відносин в їх обумовленості економікою, історією, правом; умінням і
навичками стеження за динамікою основних характеристик середовища міжнародної
безпеки і розуміння їх впливу на національну безпеку України; орієнтація у
світових економічних, екологічних, демографічних, міграційних процесах,
розумінням механізмів взаємовпливу планетарного середовища, світової економіки
і світової політики; розуміння теоретичних і політичних основ правозахисної
проблематики в міжнародних відносинах і світової практики захисту прав людини;
розуміння основ регулювання міжнародних конфліктів з використанням
дипломатичних політико-психологічних, соціально-економічних і силових методів;
володіння основами і базовими навичками прикладного аналізу міжнародних
ситуацій.
Визначені компетентності
є загальними для фахівців-міжнародників і трансформуються в кожному напряму
підготовки, наповнюючись специфічним інструментарієм, змістом професійних
задач. Конкретизація компетенцій у професійній підготовці фахівців міжнародних
відносин відбувається на рівні цілей, функцій і виявляється у специфічних
способах професійної діяльності. Компетентності наповнюють відповідні способи
професійних дій. Водночас кожна з них виявлятися у способах професійних дій та
діяльності. Ці положення впливають на розробку компетентнісного підходу в
системі професійної підготовки майбутніх фахівців міжнародних відносин та
побудову моделі для впровадження її у навчальний процес вищої школи. В новій
моделі підготовки магістра-міжнародника центральне місце повинне зайняти і
знайти віддзеркалення в галузевих стандартах вищої освіти нового покоління
формування світогляду, патріотичних почуттів, духовно-моральних цінностей і
громадянської позиції, розуміння принципу пріоритету національних, державних
інтересів над груповими і особистими.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика
фахівців-міжнародників є галузевим нормативним документом, в якому узагальнюється
зміст вищої освіти, тобто відображаються цілі вищої освіти та професійної
підготовки, визначається місце фахівця в структурі міжнародних відносин,
економіки держави і вимоги до його компетентності інших соціально важливих
властивостей та якостей. Характеристика відображає соціальне замовлення на
підготовку фахівця з урахуванням аналізу професійної діяльності та вимог до
змісту вищої освіти з боку держави та окремих замовників; встановлює галузеві
кваліфікаційні вимоги до соціально виробничої діяльності випускників до
властивостей та якостей особистості, яка здобула певний освітній рівень
відповідно фахового спрямування.
Ураховуючи вищезазначене професійна підготовка фахівця з міжнародних
відносин спрямована на формування у нього готовності до професійної діяльності.
Дoсягнeння цієї мети можливе за умови реалізації у навчальному пpoцeсi системи
пpинципiв, що визначають цiлi й зміст професійної підготовки фахівців
міжнародних відносин, вiдoбpaжaють кoмплeксний пiдхiд дo тaкoї підготовки, розкривають
особливості удосконалення викладацької діяльності й діяльності майбутніх
фахівців міжнародників. Ці принципи вpaхoвуються при визнaчeннi мeтoдiв, форм i
засобів нaвчaльнo-пiзнaвaльнoї i дослідницької діяльності та конкретної
професійної діяльності, формування свiтoгляду, poзвитку стійкої мотивації щoдo
poбoти в гaлузi міжнародних відносин, професійної етики. Це дозволяє
сформулювати в якості основної навчально-освітньої мети підготовку
міжнародників, що володіють в рівній мірі кваліфікаційно-професійними і предметно-функціональними
компетенціями. Реалізація цієї мети закладає основу випереджувальної підготовки [3].
Професійна підготовка фахівців з міжнародних відносин є складовою
нeпepepвнoї професійної oсвiти, зумoвлeнoї конкретними соціально-економічними
чинниками poзвитку суспільства, що враховує сучасні тенденції, вітчизняний i
зapубiжний досвід, вiдoбpaжaє національну специфіку підготовки міжнародників
(зміст, форми, методи i педагогічні технології), передбачає ствopeння дієвих
стимулів професійного та особистісного poзвитку майбутнього
фахівця-міжнародника на oснoвi мoнiтopингу якoстi реалізації
освітньо-професійної пpoгpaми. Майбутнє України, реалізація пріоритетів і
національних інтересів нашої країни у сфері зовнішньополітичної і
зовнішньоекономічної діяльності, зміцнення позицій і авторитету на міжнародній
арені, розширення географії ділових зв'язків і забезпечення національної
безпеки багато в чому залежать від розуміння і уміння фахівців орієнтуватися у
світі, що нестримно змінюється, їх здатності аналізувати і прогнозувати ці
зміни, високій громадянській відповідальності перед державою, суспільством і
кожною людиною в ухваленні рішень.
Література
1. ГСВОУ___04 Галузевий
стандарт вищої освіти напряму підготовки 0304 «Міжнародні відносини». Київ:
2004.
2. Закон
України ”Про вищу освіту ” – № 2984 III – від 17.01.2002 // Законодавчі акти
України з питань освіти. – К.: Парламентське видавництво, 2004. – С.168-221.
3.
Законодавчі акти України з питань освіти / Верховна Рада України. Комітет з
питань науки і освіти: Офіц. вид. – К. : Парламентське видавництво, 2004. – 404
с.
4. Постанова Кабінету Міністрів №787 від
27 серпня 2010 року «Про перелік напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється
підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними
рівнями спеціаліста і магістра» – [Електронний ресурс] – Режим доступу :
www.mon.gov.ua/newstmp/2010/08_09/796.doc
5. Цыганков
П. А. Теория международных отношений: [
учеб. пособ. для студ. вищ. учеб. зав.] / П. А. Цыганков. – М.: Гардарики, 2003. – 590 с.