Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки спеціалістів

Старший викладач Шпиталевська Г.Р.

Євпаторійський інститут соціальних наук

Республіканський вищий навчальний заклад

«Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта)

Ефективність підготовки майбутніх учителів до формування загальнокультурної компетентності

молодших школярів

Однією з важливих проблем розвитку суспільства була й залишається проблема вдосконалення освіти й виховання підростаючого покоління. Від характеру та змісту соціального замовлення, яке виконує освіта, залежить майбутнє держави. Наше суспільство не виняток, воно сьогодні замовляє, насамперед, гуманну особистість, здатну до творчості, ініціативи, входження до світової культури, а також культури свого народу. Актуальність зазначених завдань визначається у нормативно-правових документах, які регламентують діяльність освітянської сфери (Національна доктрина розвитку освіти України в XXI ст., державна національна програми „Освіта” (Україна XXI століття).

У залежності від того, якою мірою функції освіти реалізуються на змістовому рівні, такою ж мірою зміст освіти випливає з її основної функції – залучити молодь до загальнолюдських і національних цінностей. З іншого боку, зміст освіти – це вимоги суспільства до загальної та спеціальної освітньої підготовки своїх членів; у ньому в особливій формі відбивається матеріальна й духовна культура людства [4]. У зв’язку з цим зростає роль української мови не тільки як джерела цінної культурологічної інформації, а й важливого інструмента творення держави, засобу міжкультурного спілкування народів, що населяють Україну. Це підсилює значущість і актуальність потреби дослідження проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування в молодших школярів загальнокультурної компетентності, бо вчитель, що закладає фундамент у засвоєнні учнями освітньої галузі „Мови і літератури”, покликаний стати справжнім просвітителем, здатним осмислювати фактичний матеріал з філософських позицій, усвідомлювати місце і значення науки в системі загальнолюдських цінностей, уміло розвивати загальнокультурний потенціал молодшого школяра засобами предмета.

Теоретичні основи проблеми загальнокультурної компетентності учнів (без використання цього терміна) розглядалися в працях класиків педагогіки А. Дістервега, В. Сухомлинського, К. Ушинського, в педагогічній спадщині С. Гессена і Н. Крупської. Дослідження педагогічної культури як соціокультурного феномена проведено в дослідженнях О. Гармаш, В. Гриньової, Л. Нечепоренко, О. Рудницької. Однак, обговорення шляхів інтеграції молодших школярів в загальнолюдську культуру на змісті освітньої галузі „Мови і літератури” (українська мова) не знайшло належного відображення в контексті особистості вчителя початкових класів, його підготовленості до вирішення цієї проблеми. Усе зазначене й визначило актуальність, значущість і вибір теми дослідження „Підготовка майбутніх учителів початкових класів до формування у молодших школярів загальнокультурної компетентності”

Результатом підготовки майбутніх учителів до формування загальнокультурної компетентності молодших школярів має стати готовність до цього виду діяльності, що базується на психологічній, педагогічній і предметній підготовці та передбачає насамперед сформованість особистісних якостей педагога, які пов’язані з рівнем його „культуровідповідної професійно-педагогічної діяльності” (Л. Настенко [3, с. 12]) .

Для виявлення результативності поетапної підготовки й готовності майбутніх учителів до формування загальнокультурної компетентності молодших школярів необхідно визначити критерії, що в педагогічній літературі визначається як основна ознака, за якою одне рішення обирається з багатьох можливих (І. Кравченко [1], В. Монахов [2]) , або ознака, на підставі якої проходить оцінювання, визначення й класифікація будь-чого, мірило судження, оцінки. У нашому дослідженні визначено такі критерії: ціннісно-мотиваційний; змістово-організаційний; емоційно-регуляційний; операційно-дієвий. Ступінь прояву цих критеріїв і показників свідчить про рівні сформованості готовності майбутніх учителів початкових класів до формування загальнокультурної компетентності молодших школярів: критичний, ситуативний, діяльнісний, творчий.

На пошуковому етапі (2005-2009 рр.) теоретично осмислювалася проблема дослідження, розроблялась його програма й методика, визначалися основні напрями, об’єкт, предмет, мета, завдання, вивчалась історична, філософська, психолого-педагогічна література, зарубіжний і вітчизняний досвід професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у вимірах компетентнісного й культурологічного підходів, аналізувалися нормативно-правові документи, пов’язані з модернізацією системи початкової освіти, проводились педагогічні спостереження за особливостями професійно-педагогічної підготовки студентів напряму підготовки ,,Початкова освіта” в ході безпосередньої викладацької роботи дисертанта, проводився контент-аналіз з уточнення понятійного апарату дослідження; здійснювалася систематизація емпіричного матеріалу.

Обґрунтування змісту, функцій, структури, особливостей загальнокультурної компетентності молодших школярів і готовності майбутніх учителів початкових класів до її формування на засадах: спецкурсу „Загальнокультурна компетентність молодшого школяра (на змісті освітньої галузі „Мови і літератури” (українська мова)”; дидактичних засобів (дидактичної гри, програмно-педагогічних засобів); комплексу навчальних задач і впровадження навчально-методичного ресурсу – відбувалося на діагностичному етапі (2009-2010 рр.). У його межах розроблено теоретичні засади дослідження, спроектовано модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування загальнокультурної компетентності молодших школярів на змісті освітньої галузі „Мови і літератури”; схарактеризовано комплекс навчальних задач, спрямованих на розвиток у студентів технологічно-рефлексивних умінь проводити компетентнісні уроки української мови та літературного читання на засадах компетентнісного й культурологічного підходів; спроектовано експериментальну методику та програму моніторингу оцінювання якості сформованості готовності майбутніх учителів початкових класів до формування загальнокультурної компетентності молодших школярів на змісті освітньої галузі „Мови і літератури”; визначено дидактичні засоби, що сприяють ефективності цього процесу; розпочато експериментальне навчання. Варто зауважити, що при проектуванні методики експериментального навчання враховувалось, що готовність майбутнього вчителя початкових класів до формування загальнокультурної компетентності молодшого школяра, це: 1) системне, інтегративне утворення, яке має власну структуру (взаємозв’язок компонентів і її змістових характеристик); інваріантне утворення, змістом якого є загальнокультурні гуманістичні норми та цінності; 2) базова складова професійної підготовки вчителя, і за законами генералізації рівень її сформованості впливає на розвиток інших складових професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів (гностичної, проективної, перцептивної, конструктивної, організаційної, комунікативної та ін.); 3) динамічна характеристика, вона розвивається поступово.

На експериментальному етапі (2010-2012 рр.) здійснювалася експериментальна перевірка теоретичної моделі як цілісної методичної системи формування готовності майбутніх учителів початкових класів до формування загальнокультурної компетентності молодших школярів на змісті освітньої галузі „Мови і літератури”; відстежувався процес поетапного формування її компонентів: мотиваційного, змістового, технологічно-рефлексивного. Встановлено, що етапи не мають жорстких меж, оскільки не можна розмежувати системний процес. Однак, кожен етап потребує відповідного змістового й дидактичного наповнення. Тому суттєве значення на цьому етапі мало розроблення та впровадження навчально-методичного ресурсу. Під час цього етапу створено спецкурс „Загальнокультурна компетентність молодшого школяра (на змісті освітньої галузі „Мови і літератури” (українська мова)”, навчально-методичний комплекс дисциплін ,,Сучасна українська літературна мова з практикумом”, ,,Методика викладання української мови” на засадах компетентнісного та культурологічного підходів.

За результатами експерименту оцінювалася його ефективність, здійснювалась необхідна корекція, узагальнювався експериментальний матеріал, проводився порівняльний аналіз експериментальних і контрольних груп, корегування навчально-методичного ресурсу та дидактичних засобів щодо вдосконалення процесу формування готовності майбутніх учителів початкових класів до формування загальнокультурної компетентності молодших школярів на змісті освітньої галузі „Мови і літератури”, готувалися до друку публікації за темою наукового пошуку. Здійснювалася апробація результатів дослідження в доповідях і виступах на конференціях.

Оцінювання ефективності методики формування готовності студентів напряму підготовки „Початкова освіта” до формування загальнокультурної компетентності молодших школярів на змісті освітньої галузі „Мови і літератури” відбувалося в процесі проведення моніторингу в експериментальних та контрольних групах: вхідного зрізу (на початку) та двох діагностичних зрізів – констатувального та прикінцевого.

Професійна підготовка студентів спеціальності „Початкова освіта” до формування загальнокультурної компетентності молодших школярів на змісті освітньої галузі „Мови і літератури” здійснювалась у ході вивчення навчальних тем психолого-педагогічних, філософських і методичних дисциплін україномовного спрямування, а також варіативного спецкурсу „Загальнокультурна компетентність молодшого школяра (на змісті освітньої галузі „Мови і літератури” (українська мова)”. В експериментальних групах у практикуми були включені навчальні задачі, що спрямовані на формування рефлексивно-технологічних умінь у майбутніх учителів початкових класів. Крім того, у навчальному процесі вищого навчального закладу були використані ділові ігри, навчальні проекти, програмно-педагогічні засоби.

Здійснений статистичний аналіз результатів експериментального навчання дав можливість оцінити ефективність функціонування методики формування готовності студентів напряму підготовки „Початкова освіта” до формування загальнокультурної компетентності молодших школярів з урахуванням запропонованого навчально-методичного ресурсу, про що свідчить порівняльний аналіз першого та другого контрольного зрізу (експериментальні та контрольні групи). Так, творчий рівень сформованості готовності в експериментальній групі значно вищий, ніж у контрольній групі (різниця 6,1%). Діяльнісний рівень експериментальної групи склав 40,2%, що на 6,2% вище, ніж у контрольній групі. Критичний рівень контрольної групи склав 20,6%, що на 8,0% вище, ніж в експериментальній групі (див. табл.).

Таблиця

Співвідношення рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до формування загальнокультурної компетентності молодших школярів до і після експериментального навчання

Рівень готовності	Експериментальна група				Контрольна група
	Констатувальний експеримент		Контрольний експеримент		Констатувальний експеримент		Контрольний експеримент
	абс.	(%)	абс.	(%)	абс.	(%)	абс.	(%)
Творчий	2	1,3	14	8,8	3	2	4	2,7
Діяльнісний	39	24,5	64	40,2	39	26	51	34
Ситуативний	74	46,5	61	38,4	67	44,7	64	42,7
Критичний	44	27,7	20	12,6	41	27,3	31	20,6

В основі такого приросту показників у студентів експериментальних груп лежать такі чинники вдосконалення їх готовності до формування загальнокультурної компетентності молодших школярів: упровадження варіативного спецкурсу „Загальнокультурна компетентність молодшого школяра (на змісті освітньої галузі „Мови і літератури” (українська мова)” із застосуванням навчально-методичного ресурсу; оволодіння компетентнісним і культурологічним інструментарієм, застосування технологічно-рефлексивних умінь у процесі розв’язання комплексу навчальних задач; моделювання і проведення уроків української мови та літературного читання на засадах культурологічного підходу в початковій школі під час педагогічної практики; розвиток рефлексивних умінь як якісних показників результативності діяльності вчителя початкових класів.

Такий результат був очікуваний, оскільки студенти експериментальних груп отримали найбільш глибоку теоретичну і практико-професійну підготовку до здійснення компетентнісного навчання української мови та літературного читання на засадах культурологічного підходу. В експериментальних групах для всіх студентів загальнокультурна компетентність набула особистісно-ціннісного значення, яскраво вираженими виявилися технологічно-рефлексивні вміння моделювати та проводити уроки в початковій школі на засадах компетентнісного та культурологічного підходів, вміння керувати навчально-пізнавальною діяльністю школярів. Студенти-випускники постійно спрямовують свою діяльність на саморефлексію, саморозвиток, більш упевнені у своєму професійно-педагогічному потенціалі.

Отже, результати експериментального навчання, які отримали якісне, статистичне й математичне підтвердження, з достатньою часткою об’єктивності засвідчили тенденцію позитивної динаміки готовності майбутніх учителів початкових класів до формування загальнокультурної компетентності молодших школярів на змісті освітньої галузі „Мови і літератури”.

Література:

1. Кравченко І. В. Формування у підлітків моральних вчинків у позакласній роботі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 „Теорія і методика виховання” / Ірина Володимирівна Кравченко ; Інститут проблем виховання АПН України. – К., 2004. – 17 с.

2. Монахов В. М. Аксиологический поход к проектированию педагогической технологи / В. М. Монахов // Педагогика. – 1997. – № 6. – С. 26–31.

3. Настенко Л. Г. Педагогічні умови культурологічної підготовки майбутнього вчителя : автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук : спец 13.00.04 Теорія та методика професійної освіти / Л. Г. Настенко ; Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. – Київ, 2002. – 24 с.

4. Савченко О. Я. Реформування змісту початкової освіти / О. Я. Савченко // Початкова школа. – 1996. – № 1. – С. 4–8.