К.філол.н. Дорошенко С.М.

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, Україна

 Особливості гіпер-гіпонімічних відношень у термінології нафтогазової промисловості

Термінологічна лексика має низку ознак, що відрізняють її від слів загальновживаної мови. Однією з характерних ознак термінології є системність, яка передбачає: 1) системність плану змісту, тобто системність семантичного, або поняттєвого, наповнення термінології; 2) системність плану вираження, тобто системність словникового наповнення термінології; 3) системність відповідності плану вираження планові змісту [2, с.160].

Поняття кожної галузі знань, поєднуючись різноманітними зв’язками, утворюють поняттєву систему цієї галузі знань. Терміни ж як спеціально створені номінативні одиниці призначені не тільки виражати суть поняття, а й передавати зв’язки між ними. Наявність родо-видових відношень між поняттями зумовлює існування таких же відношень і між термінами, що виражають ці поняття. 

Різні лінгвістичні одиниці мають різний ступінь абстракції, саме це й створює потенційні можливості для виникнення родово-видових відношень у лексиці. Відомо, що структура значення включає три типи сем: архісема (родове значення), диференціювальна сема видового значення і потенційна сема, що відображає побічні та можливі характеристики денотата. Таким чином, глобальний характер родо-видових зв’язків у лексико-семантичній системі відбиваються й у структурі окремого значення.

У гіпер-гіпонімічні групи об’єднуються термінологічні одиниці, які виражають ту саму семантичну ознаку з різним ступенем конкретизації: гіперонім позначає родове поняття, гіпоніми – конкретні видові поняття. Наприклад, термін нафтогазової промисловості долото зі значенням: основний елемент бурового інструмента для механічного руйнування гірських порід при ударному і шарошковому бурінні свердловин [1, І; с. 287] виступає гіперонімом до гіпонімів алмазне долото, лопатеве долото, кулястикове долото, пірамідальне бурове долото, центроване долото, ударне долото  тощо.

Аналіз термінології нафтогазової промисловості дає можливість зробити висновок, що одним із головних факторів її структурної організації є гіпонімічні відношення. Всі наукові поняття, наявні в досліджуваній термінології, підпорядковуються певній ієрархії, перебувають у своєрідних взаємозв’язках, а місце кожного визначають абстракції, узагальнення чи порівняння понять. Схиляємося до думки Т. Панько та інших учених, які вважають, що „гіпер-гіпонімічні відношення між термінами конкретних систем виникають або внаслідок синтагмозначень гіперонімів, або шляхом актуалізації їх парадигматичних значень” [4, с. 193]. Так, гіперонім контакт охоплює гіпоніми: тектонічний контакт, газонафтовий контакт, водонафтовий контакт, термоконтакт, контакт ковзання, контакт тертя, міжфлюїдний контакт, штепсельний контакт.

Як бачимо, поняття, пов’язані між собою родо-видовою залежністю, утворюють групи різної структури:  1) у формі дериваційного дерева, де кожен наступний послідовно „розгалужує” свої зв’язки за певною спільною семою, наприклад: порода – порода-покришка, порода-напівпокришка, порода-колектор; 2) у формі „ялинки”, коли родо-видові відношення формуються з декількома ознаками водночас, наприклад: бензин – висооктановий і низькооктановий; стабілізований і нестабілізований.

Слід зазначити, що приклади таких структур у термінології нафтогазової промисловості нечисленні. Більшість родо-видових груп, виявлених у досліджуваній термінології, мають складнішу структуру, в якій на певних ділянках протиставлення відбувається за однією ознакою, а на інших за декількома, наприклад: залягання пласта – залягання горизонтальне, залягання скісне, залягання регресивне, залягання лінзоподібне, залягання інгресивне, залягання складчасте, залягання трансгресивне, залягання порушене.     Описуючи гіпер-гіпонімічні відношення, дослідники використовують поняття „правильні” і „неправильні” родо-видові групи [5, с. 68]. Правильними вважаються такі, до складу яких входять два гіпоніми. Такі структури утворюються протиставленням за наявністю/відсутністю певної ознаки (продуктивна свердловина, непродуктивна свердловина).

У термінології нафтогазової промисловості найчастіше спостерігаються неправильні групи, до складу яких входять більше від двох гіпонімів. Це пояснюється багатоаспектністю нафтогазової промисловості, складністю поняттєвого апарату, що відбивається в термінології. Наприклад, гіперонім газ охоплює 83 гіпоніми, що поєднуються деревоподібними та ялинкоподібними зв’язками, гіперонім нафта поєднує 67 гіпонімів з різними видами зв’язку. На основі проведеного аналізу можемо стверджувати, що співгіпоніми формують семантику гіпоніма. Окремі гіпоніми, вступивши в такі зв’язки, утворюють семантичну цілісність.

Родо-видові зв’язки є складними і багатоплановими, про що свідчать досить поширені випадки, коли гіпонім є гіперонімом щодо інших термінів-гіпонімів унаслідок розвитку синтагмозначень. Так, гіперонім каротаж має гіпоніми акустичний каротаж, діелектричний каротаж, газовий каротаж, індукційний каротаж нейтронний каротаж, механічний каротаж. У свою чергу гіпонім нейтронний каротаж виступає гіперонімом для термінів нейтронний активаційний каротаж, нейтронний імпульсний каротаж та нейтронний гаммакаротаж. Як уже зазначалося, найбільші гіпер-гіпонімічні групи утворюють терміни нафта і газ. Візьмемо для аналізу лише частину такої групи з гіперонімом нафта. Гіпонімами до такого терміна-гіпероніма будуть: нафта зневоднена, нафта, знепарафінена, нафта, знесірчена, нафта оброблена, нафта рафінована, нафта згущена, нафта сірчиста, нафта чиста, нафта парафіниста та ін. Гіпонім нафта парафіниста виступає гіперонімом для таких термінів-гіпонімів: нафта парафінисто-смолиста, нафта парафіно-нафтено-ароматична, нафта парафіно-нафтенова.

Крім родо-видових зв’язків, терміни нафтогазової промисловості пов’язані між собою відношеннями „частина – ціле”. Дослідники вказують на суттєву відмінність між гіпер-гіпонімією (рід вид) та голо-партонімією (частина - ціле), адже перша базується на подібності / відмінності предметів, друга – на зв’язках (взаємодіях, залежностях) предметів. “Гіпонімічні зв’язки імен – вид класифікаційних концептуальних зв’язків, які відображають рівні подібності-відмінності предметів, навіть якщо вони ніяк не пов’язані. Партитивні зв’язки – це рід імпліфікаційних концептуальних зв’язків, які передбачають і відображають зв’язки предметів, що перебувають у взаємодії і взаємозалежності. Частини взаємодіють, взаємопов’язані у структурі цілого” [3, с. 89]. У складі термінології нафтогазової промисловості виявлено невелику кількість термінів, пов’язаних голо-партитивними зв’язками, наприклад: нафта – парафінові, нафтенові, ароматичні вуглеводні; природний горючий газ – пари рідких вуглеводнів, етан, метан, пропан, ізобутан, нормальний бутан.

Таким чином, гіпонімічні відношення є важливим чинником системної організації термінології нафтогазової промисловості. Вони відображають взаємозумовленість та ієрархічність понять нафтогазової галузі. Наявність розгалужених гіпонімічних груп засвідчує складність системи понять, що обслуговує нафтогазову галузь.

Література

1.   Гірничий енциклопедичний словник / за заг. ред. В.С. Білецького. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2001. – Т.1. – 515 с. – Т-2. – 2002. – 653 с.

2.   Квитко И.С. Термин в научном документе / И.С. Квитко. – Львов: Издат. объед. „Выща школа”, 1976. – 127 с.

3.   Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения / М.В. Никитин. – М., 1988. – 167 с.

4.       Панько Т.І. Українське термінознавство /Т.І. Панько, І.М. Кочан, Г.П. Мацюк. – Львів: Світ, 1994. – 214 с.

5.   Романова Н.П. Лингвистическая терминология в системе и развитии /Н.П.Романова, М.И. Чемерисина. – Новосибирск: Изд-во Новосибирского ун-та, 1987. – 92 с.