Рябуха А. В.
НУ «ЮАУ ім. Я. Мудрого»
ІПСК для МВС України 5курс
4 група
Кримінологічна
експертиза нормативно-правових актів як елемент попередження
злочинності
Соціально - економічний стан
українського суспільства сприяє підвищенню криміногенної ситуації в ньому.
Одним з важливих завдань кримінологічної науки є попередження вчинення злочинів.
Це завдання реалізується шляхом впровадження в життя наукових розробок
кримінології, через відповідні органи державної влади.
Важливе місце в регулюванні суспільних
відносин посідає Верховна Рада України, як єдиний законотворчий орган держави.
Продуктами діяльності даного органу виступають нормативно-правові акти, що
визначають зміст врегульованих ними відносин, справляючи при цьому відчутний
вплив на загальний стан суспільства.
Бажано, щоб норми закону прямо чи
опосередковано не сприяли б підсиленню криміногенних чинників або створенню
середовища, придатного для реалізації останніх. Виходячи із вище зазначеного,
нормативно-правові акти (тим більше закони) мають відповідати вимогам кримінологічної
ефективності. Одним із дієвих способів встановлення кримінологічної
ефективності є проведення дослідження.
Ідея кримінологічної експертизи
законопроектів не нова і підіймалася ще з часів створення Української держави,
зокрема у затверджених розпорядженням Президента України (від 10.02.95 р.)
організаційно-правових заходах з метою створення необхідної законодавчої,
інформаційно-аналітичної та наукової бази по боротьбі із злочинністю, було
передбачено розробити правові та організаційно-методичні засади запровадження в
Україні кримінологічної експертизи проектів законодавчих актів. Проте подальшого
розвитку дана ідея, нажаль так і не була.
Кримінологічна експертиза не має
безпосередньо конкретно вираженого впливу на об'єкт і не здатна викликати в
ньому певні зміни, бо є науковою
рекомендацією, яку нормотворчий орган може використати, або відкинути. І в
такому випадку сама експертиза не в змозі здійснити попереджувальний вплив, але
за умов фактичного втілення її результатів в об'єкт та набуттям юридичного
закріплення в нормах права, вона здатна вплинути на нейтралізацію криміногенних
чинників, джерелом яких є не досконалий нормативно-правовий акт.
Це дає змогу розглядати кримінологічну
експертизу, як попереджувальний елемент (ланку) в загальному контексті
правового попередження злочинів. У випадках, коли експертиза була відкинута
замовником і її рекомендації не були втіленні в життя, вона не може входити до
комплексу загального попередження злочинів.
З огляду на це необхідно: розробити та
створити експертний орган при Верховній Раді України з питань проведення
кримінологічної експертизи, визначити методики її проведення,а також
накопичення, узагальнення та аналізу інформації необхідної для проведення вище
згаданої експертизи з використанням останньої, в тому числі, й для вирішення
прогностичних завдань.