Карасьова Х. І.

Національний університет державної

податкової служби України, студентка

Характеристика злочинів пов’язаних з

порушенням правил ядерної або радіаційної безпеки

Зовнішня сторона злочинів, що пов’язані з порушенням правил ядерної або радіаційної безпеки, дуже складна, має багатоаспектний характер та істотні дискусійні моменти, які так або інакше впливають на застосування норм і законотворчу діяльність.

З теоретичної точки зору вивчення об’єктивної сторони складів злочинів у сфері ядерної або радіаційної безпеки важливо у сучасних умовах, зокрема, тому, що за останній роки в цій сфері нагромадилось багато нових питань і намітилась ломка деяких традиційних уявлень, що необхідна в інтересах подальшого розвитку науки і вдосконалення судової і слідчої практики.

Об’єктивну сторону складу злочину становлять наступні ознаки: 1) діяння (дія або бездіяльність); 2) наслідки; 3) причинний зв’язок; 4) обстановка вчинення злочину; 5) засоби вчинення злочину; 6) знаряддя злочину; 7) джерела вчинення злочину; 8) спосіб вчинення злочину; 9) місце і час вчинення злочину.

Основну характеристику деяких злочинних діянь становить спосіб їх вчинення (тобто сукупність певних прийомів,що використовуються злочинцем при реалізації своїх намірів). Законодавець не вказує в деяких складах злочинів на спосіб його вчинення не тому, що він відсутній, а тому, що він для кваліфікації не має значення, описати їх у рамках закону неможливо через велике розмаїття.

Місце і час як ознаки об’єктивної сторони складу злочину достатньо розроблені в кримінально-правовій літературі. Разом з тим необхідно уточнити, що місце вчинення злочину визначається як територія, на якій настали злочинні наслідки. Щодо часу вчинення злочину, то доцільно було б уточнити, що під ним необхідно розуміти час доби, року, тижня, місяця, конкретний період, коли відбувається подія злочину. Ці ознаки впливають на кваліфікацію, коли вони указані в законі і достатньо дослідженні наукою [2].

Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки, як зазначає стаття 274 ККУ поділяється на дві частини. В частині 1 цієї статті передбачена відповідальність за порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки особою, яка зобов’язана їх дотримуватися, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого [1].

Такі порушення можуть заподіяти виключно тяжкі наслідки, такі як людські жертви, вибухи, знищення або пошкодження атомних реакторів та інших експлуатаційних установок або радіоактивне зараження місцевості. Основним безпосереднім об’єктом цього злочину є ядерна або радіаційна безпека виробництва (включаючи безпеку праці).

Потерпілими від цього злочину можуть бути як працівники виробництв, на якому використовується ядерні або радіоактивні матеріали, так і особи, які не мають відношення до такого виробництва. Порушення має місце на виробництві, де використовуються ядерні або радіоактивні матеріали. До виробництв, що містять радіоактивні матеріали, відносяться, зокрема, сховища радіоактивних відходів.

Порушенням правил безпеки є, допуск до роботи осіб, які не мають права працювати на об’єктах атомної енергетики, порушення фізичного захисту атомних або установок, в яких використовуються такі матеріали.

Основним нормативним актом, що регулює безпеку використання ядерних і радіоактивних матеріалів, у тому числі на виробництві, є Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 року, цей Закон є основоположним у ядерному законодавстві України [3]. Він встановлює пріоритет безпеки людини та навколишнього природного середовища, права і обов’язки громадян у сфері використання ядерної енергії, регулює діяльність, пов’язану з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання,також, встановлює правові основи міжнародних зобов’язань України щодо використання ядерної енергії.

Наслідками злочину, передбаченого частиною 1 статті 274, є : створення загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, або заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого. Між порушеннями правил і наслідками, що вказуються необхідно встановлювати причинний зв’язок. Наслідки, причинний зв’язок, суб’єкт, суб’єктивна сторона та кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого статтею 274 ККУ, аналогічні відповідним ознакам злочину, передбаченого статтею 272 ККУ «Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою» [1].

З суб’єктивної сторони злочин, що розглядається, може мати змішану або необережну форми вини. Суб’єктами злочину можуть бути: громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності, службові особи, робітники та службовці, сторонні виробництву особи, які зобов’язані дотримуватися на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки. Частина 2 статті 274 встановлює відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки [2] .

Покарання за злочин: за частиною 1 статті 274 ККУ – обмеження волі до чотирьох років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. За частиною 2 статті 274 ККУ – позбавлення волі від трьох до дванадцяти років без права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років [1].

У частині 1 статті 275 злочин описаний як порушення під час розроблення, конструювання, виготовлення чи зберігання промислової продукції, правил, що стосуються безпечного її використання, а також порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов’язана дотримуватися таких правил, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого. Небезпека таких порушень полягає в тому, що вони можуть спричинити небезпечні для споживача продукції наслідки: загоряння, вибух, техногенну аварію, зруйнування будівель і споруд, що супроводжується нещасними випадками, знищення майна.

Потерпілими від цього злочину є споживачі промислової продукції: які працюють на інших виробництвах, що користуються нею в побуті, а також особи, які працюють, проживають або іншим чином використовують будівлі та споруди.

Суб’єктом злочину можуть бути: громадяни-суб’єкти підприємницької діяльності; службові особи, конструктори, проектувальники, робочі промислового або будівельного виробництв.

Література:

1. Кримінальний кодекс України : чинне законодавство із змінами і доповн. на 01 вересня 2012 року. — К. : Алеута, 2012. — 182 с.

2. Матвійчук В.К. Кримінально-правова охорона навколишнього природного середовища (кримінально-правове та кримінологічне дослідження) : Монографія. – К.: «Азимут-Україна», 2005 – 464 с.

3. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку : Закон України від 08.02.1995 р. № 39/95 – ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). — 1995. — №. 12. — Ст. 81.

Довідка про автора :

- Карасьова Христина Ігорівна

Спеціальність 12.00.08.

Студентка

Національного університету державної податкової служби України

Адреса розсилки: 91054, м. Луганськ вул. Норинського 5 кв.16

тел. 0935117393

ПЛАТІЖНЕ ДОРУЧЕННЯ № 16 т

від 22 листопада 2012 року

0410001

Одержано банком

« » ______________ 2012р.

Платник: Приватний підприємець Мілевська Г.В.

2239622164

Код:

Код банку ДЕБЕТ рах.№ Сума

72,00

322669 2600450090648

Банк платника: ТВБВ №10026/07/2 ГУ м.Київ та Київська обл.

АТ «Ощадбанк»

Одержувач: ДП НПП ЮПИТЕР

30546436

Код:

305299 26003050106932

Код банку ДЕБЕТ рах.№

Банк одержувача: КБ Приватбанк, м. Дніпропетровськ

Сума літерами: Сімдесят дві гривні 00 коп. без НДС.

Призначення платежу: Оплата за публікацію та розсилку тез Карасьової Х.І. «Научная индустрия европейского континента-2012»

ДР

М.п. __________________________

Підпис

Мілевська Г.В. Проведено банком

« 22 » листопада 2012 р.