Нескреба Т.А., Добровольська Н.О., Шиншина С.І.

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького

Кафедра фізичного виховання та здоров’я

Визначення найбільш значущих фізичних якостей у студентів-борців для удосконалення їх спортивно-технічної майстерності

У боротьбі висуваються великі вимоги до фізичної підготовки. Тому у зв’язку з цим виникає потреба пошуку засобів фізичної підготовки для удосконалення спортивно-технічної майстерності, та ефективного тренеруючого впливу. Це невід’ємна частина вдалого виступу на змаганнях.

Об’єкт дослідження : учбово тренувальний процес підготовки борців.

Предмет дослідження: модельні характеристики фізичних якостей борців.

Ціль дослідження : виявлення найбільш значущих фізичних якостей у студентів-борців.

Методи дослідження: Проводилося анкетування, та було проведено аналіз кореляційного взаємозв’язку для визначення фізичних якостей.

Результати ряду досліджень підтверджують, що спортивне тренування повинно включати чіткі характеристики змагальної діяльності, від яких залежить спортивний результат. Найважливіші елементи, ланки для ефективної змагальної діяльності визначаються специфікою дзюдо. Тому спортивно-технічну майстерність спортсменів ми визначали за оцінками у балах за виконання кидків, підсічок і утримань.

Було опитано 50 респондентів, 16% МС, 34% КМС і 50% спортсменів першого розряду.

На питання, чи грає основну і основоположну роль в підготовці борця фізична підготовка 100% респондентів відповіли «так» тому що фізична підготовка це один з головних компонентів підготовки борця і результативного виступу на змаганнях.

На питання, які види фізичної підготовки ви знаєте 13,5%, відповіли, що знають тільки загальну фізичну підготовку (ЗФП), 69,2% - більшість респондентів відповіла що знають ЗФП і СФП, 15,4% респондентів відповіли що знають ЗФП, СФП, ТФП. 1,9% не змогли відповісти.

На питання, в якому віці треба розвивати спеціальні фізичні якості більшість респондентів, а саме 41,6% відповіли, що їх потрібно розвивати у віці 12-14 років. 23,2% опитаних відповіли, що у віці 15-16 років. 15,2% у віці від 8 до 18 років. І лише 20% відповіли, що кожну з фізичних якостей потрібна розвивати відповідно до сенситивних періодів.

На питання, які фізичні якості відносяться до загальної фізичної підготовки більшість респондентів 46,9% відповіли, що це сила, витривалість, координація, швидкість і гнучкість. 36,9% відповіли, що знають три фізичні якості (сила, витривалість, гнучкість). 16,2% відповіли, що знають тільки дві фізичні якості (силу, витривалість).

На питання, ранжируйте фізичні якості щодо їх значимості для досягнення високого спортивного результату, більшість респондентів 41,9% відповіла, що це сила, витривалість, координація, швидкість і гнучкість. 39,9% розподілили якості в наступній послідовності (сила, координація, витривалість, гнучкість, швидкість). 18,2% - відповіли (сила, витривалість, гнучкість, координація, швидкість).

На питання дайте визначення терміну спеціальна фізична підготовка (СФП) 59,6% відповіли близько до наступного: спеціальна фізична підготовка направлена на розвиток рухових якостей, строго відповідно до вимог, що пред'являються специфікою конкретного виду спорту. 40,4% не змогли дати визначення спеціальної фізичної підготовки.

На питання дайте визначення загальної фізичної підготовки 53,8% відповіли близько до наступного: ЗФП забезпечує різносторонній розвиток фізичних якостей: сили, швидкості, витривалості, гнучкості і спритності 46,2% респондентів не змогли дати визначення ЗФП.

Надзвичайно широкий спектр різних засобів і методів підготовки спортсменів зумовлює необхідність диференційованого підходу до вибору цих характеристик учбово-тренувального процесу відповідно до специфіки контингенту спортсменів, особливостей виду спорту і етапу підготовки. При цьому в дзюдо вказаний вибір значно ускладнюється у зв'язку з широким діапазоном вагових категорій спортсменів, великими відмінностями в структурі підготовленості, відсутністю характеристик спортивних досягнень, що точно виміряються, можливістю демонстрації високих результатів в різному віці і складною ациклічною структурою техніко-тактичних дій борців, успішна реалізація яких ускладнюється наявністю активного опору суперника в поєдинках змагань.

Перераховані обставини, що ускладнюють процес ефективного вибору найдоцільніших засобів підготовки борців, яскраво характеризують всю багатогранність проблеми, що підкреслює необхідність пошуку раціональних співвідношень різних засобів і методів, які реалізовуються на певних етапах тренування. Дане дослідження спрямоване на встановлення точної структури співвідношень засобів і методів фізичної підготовки, що гарантують оптимальну ефективність учбово-тренувального процесу борців.

Якісні особливості рухової діяльності обумовлені координаційними відносинами в центральній нервовій системі, які формуються шляхом утворення найскладніших умовно-рефлекторних зв’язків при головній ролі кори великих півкуль мозку. Рухові якості розвиваються протягом індивідуального життя людини за принципом часових зв’язків і залежать одна від другої. Саме це ми і з‘ясовували завдяки виявленню кореляційних зв’язків між показниками фізичних якостей і спортивно-технічною майстерністю дзюдоїстів.

Основними показниками фізичної підготовленості, які впливають на майстерність спортсменів в дзюдо є: сила м’язів верхнього плечового поясу, черевного пресу, ніг; швидкісно-силові якості; сенсомоторні характеристики, гнучкість та швидкість. Для визначення фізичних якостей, які в найбільшій мірі впливають на удосконалювання технічної майстерності у борців нами виконано аналіз кореляційного взаємозв’язку між їхніми показниками.

У дзюдоїстів 18-22 років найбільший взаємозв'язок оцінок за кидки виявлено з спеціальною витривалістю: r = 0,938. У групах борців 18 –22 років взаємозв'язок також сильний, відповідно: r = 0,798. Оцінки за утримання і підсічки у борців I розряду теж мають високу кореляцію з технічною витривалістю: r = 0,851. У досліджуваних груп початкової підготовки r = 0,533. між підсічками і технічною витривалістю від r = 0,746 до r = 0,771. У групі досліджуваних етапу початкової підготовки взаємозв’язок оцінки за утримання суперника і технічну витривалість r = 0,755. Усі коефіцієнти кореляції між вивчаємими показниками мають вірогідні значення (Р<0,05).

Швидкісно-силова витривалість м’язів верхнього плечового поясу за підтягуванням на поперечині вірогідно впливає на виконання кидків і утримань суперника у спортсменів груп початкової підготовки. У борців навчально-тренувальних груп першого і другого років цей показник має позитивний вплив на виконання всіх трьох вивчаємих показників технічної підготовки. Рівень розвитку вибухової сили м’язів ніг за стрибком з місця має вірогідний взаємозв’язок з кидком і утриманням суперника, як у спортсменів першої так і другої груп.

Біг на коротку дистанцію вірогідно корелює тільки з оцінкою за підсічку в групах початкової підготовки.

Біг на довгу дистанцію має вірогідний кореляційний взаєзв’язок з оцінкою за утримання суперника у борців групи як початкової підготовки так і навчально-тренувальної.

Швидкісно-силова витривалість м’язів черева за підніманням тулубу із положення лежачи має вірогідний взаєзв’язок з оцінкою за техніку виконання кидків у борців групи як початкової підготовки так і навчально-тренувальної, а з оцінкою за техніку виконання утримання суперника тільки в навчально-тренувальній групі .

Вестибулярна стійкість і спортивно-технічна майстерність мають такий взаємозв’язок: у спортсменів груп початкової підготовки він знаходиться в межах r=-0,409 – r=-0,515; у борців навчально-тренувальних груп - в межах r=-0,315 – r=-0,492. Усі коефіцієнти кореляції вірогідні (Р<0,01).

Висновки. Заняття боротьбою висувають особливі вимоги до розвитку спеціальних рухових здібностей, до яких відносяться: силові здібності, спеціальна витривалість, гнучкість, швидкісно - силові здібності, почуття простору, часу, м’язових зусиль, стійкість вестибулярного апарату, рухова пам’ять, а також концентрація, стійкість і переключення уваги. Комплекс цих здібностей дозволяє борцям удосконалювати спортивно-технічну майстерність і досягати більш високих та стабільних результатів на змаганнях.

Саме ці фізичні якості і здібності найбільшою мірою впливають на результативність змагальної діяльності і є одними із модельних характеристик з урахуванням комплексу умов їх використання.