К.е.н., Левченко М.О.

Хмельницький національний університет

Аналіз циклічних коливань та їх вплив на діяльність українських підприємств

Проблема довгострокових коливань економічної динаміки зайняла одне з центральних місць в дослідженнях українських і зарубіжних вчених у ХХ столітті. За сучасних умов світової кризи та фінансово-економічної нестабільності стратегічним пріоритетом економіки України є перехід на інноваційний шлях розвитку з урахуванням тенденцій та використанням основних положень теорії довгих хвиль М. Кондратьєва .

Емпіричні дослідження різних показників, що характеризують розвиток економічних і соціальних систем, підтверджують стійку тенденцію до формування коливань з періодом, близьким до 50 років. Дані коливання, на думку ряду вчених і, зокрема, М. Д. Кондратьєва, є формою розвитку капіталізму. Це означає, що в рамках ринкової системи повинен існувати деякий внутрішній механізм, що породжує дані коливання [1].

Сьогодні світ перебуває у новому циклі, що почався у вісімдесяті роки, пов'язаний з бурхливим розвитком інформаційних технологій і повинен закінчитися в 2015-2020 роках. Основними інноваціями, що забезпечать нову хвилю повинні стати: нанотехнології, біотехнології й генна інженерія [1,2].

На основі аналізу теорії Кондратьєва про довгі циклічні коливання, можна зробити такі спостереження:

1. Перед початком і на початку підвищувальної хвилі кожного довгого економічного циклу спостерігаються глибокі зміни в умовах економічного життя суспільства. Ці зміни виражені в значних змінах у науково-технічному прогрессі, залученні у світові економічні зв'язки нових країн, зміні видобутку золота і грошового обігу.

2. На періоди понижувальної хвилі кожного великого циклу приходиться найбільше число соціальних потрясінь (воєн і революцій).

3. Періоди понижувальної хвилі кожного великого циклу супроводжуються тривалою й особливо вираженою депресією сільського господарства.

4. У періоди підвищувальної хвилі великого циклу середні капіталістичні цикли характеризуються стислістю депресій і інтенсивністю підйомів, у періоди понижувальної хвилі великого циклу спостерігається зворотна картина [4].

Довгі хвилі притаманні як країнам з розвинутою ринковою економікою, так і країнам з командно-адміністративною системою. На відміну від промислово розвинутих ринкових країн, де циклічні фактори довгих хвиль виявилися в середині 70-х – на початку 80-х років, часові межі в країнах командно-адміністративної системи зсунулися приблизно на десятиліття. Головним фактором цього відставання став більш низький рівень розвитку техніки і технології. Отже, існує об’єктивна зумовленність спільності ряду перетворень механізмів управління, організаційно-економічних структур і форм власності у країнах з різним економічним устроєм [2].

Від початку руху останньої понижувальної хвилі почалося масове перенесення промисловості в зону економічної периферії. Політика технологічного переоснащення індустрії зі ставкою на висококваліфікованих працівників значною мірою змінилася орієнтацією на масову дешеву робочу силу. Успішність нової політики забезпечив швидкий розвиток комунікаційних технологій, передусім пов’язаних із сферою управління: комп’ютери, Інтернет, мобільні телефони, супутниковий зв’язок тощо. Водночас помітно сповільнився розвиток науки та принципово нових технологій; різко зросла швидкість переміщення капіталів, зросло використання електронних грошей. Національні монополії країн «першого світу» перетворились на транснаціональні корпорації (ТНК).

Довгі хвилі М. Кондратьєва, як інструмент прогнозування уже використовуються в багатьох економічно розвинутих країнах. Сьогодні в цих країнах розробляються реальні перспективи розвитку в окремих секторах економіки до 2020-2030 рр. [3].

Теорія довгих хвиль М. Кондратьєва може служити надійною науковою основою для опису довгострокової динаміки економічних процесів, прогнозування тимчасових рамок виникнення кризових явищ і визначення їх сутнісних характеристик. За останні два сторіччя не було практично жодного випадку у світовій економіці, який би суперечив теорії довгих хвиль. Події 2008–2009 рр. також не стали виключенням, під час понижувальної хвилі у світовій економіці постійно спостерігаються глибокі, руйнівні кризи. На сьогодні світова економіка опинилась в понижальній хвилі п'ятого кондратьєвського циклу, і відповідно до теорії Кондратьєва на цьому етапі можна було з високою ймовірністю передбачити великі фінансові потрясіння.

Як на понижувальній, так і на підвищувальній стадіях кондратьєвських циклів, роль державної політики в економічній сфері повинна залишатися дієвою. Цього можна досягти лише при належному розумінні урядами циклічних закономірностей, властивих економічній динаміці [5].

Слід зробити припущення, що для України перехід до нової економічної хвилі може стати більш кризовим, ніж для решти держав. Основними причинами цього можуть бути такі фактори:

1. Низький розвиток інфраструктури, що був загальмований впродовж останніх двох десятилітть;

2. Відсутність модернізації основних виробничих фондів;

3. Стратегія дешевої робочої сили, що призвела до втрати висококваліфікованих спеціалістів;

4. Ослаблення експортного потенціалу України.

Отже, прогнозування подальшого розвитку економіки України необхідно проводити з урахуванням теорії довгих хвиль М. Кондратьєва; технологічних змін та науково-технічних революцій [4].

Уряд, в першу чергу повинен забезпечувати стабільність фінансової системи, для того, щоб стимулювати формування значних обсягів нагромаджень в економіці. Банківський сектор повинен нагромадити достатній обсяг довгострокової ліквідності, щоб почати нову хвилю кредитування реальної економіки. Саме опора на теорію довгих хвиль дозволяє державі, шляхом завчасного й цілеспрямованого стимулювання інноваційної діяльності в період розпалу депресії, запустити процес пожвавлення й підйому економіки в рамках нового циклу Кондратьєва [4].

Соціальна напруга, що виникає під час депресії, вимагає політичних і соціальних інновацій. Тому використання в цей період кейсіанської політики скорочення податків та розширення фінансово-кредитної політики підтримки економічного пожвавлення досить доречні. В такому випадку є виправданим використання частини накопичених державою резервів. Саме так і зробив російський уряд. У періоди пожвавлення й підйому надто важливо, щоб уряд України проводив ліберальну політику, дав волю ринкової стихії, оскільки розвиток інновацій відбувається в умовах вільної ринкової конкуренції. Під час спаду важливе значення має підтримка в справі поглиблення й розширення інфраструктурних і інституціональних змін.

Теорія довгих циклів Кондратьєва акцентує на поясненні того, чому в економіці бувають тривалі періоди високої економічної активності. Застосування теорії дало змогу розвинутим країнам здійснити інноваційно-технологічний прорив та зменшити економічні наслідки світової кризи. Пропонується використовувати основні концепції теорії довгих хвиль М. Кондратьєва для прогнозування подальшого розвитку кономіки України. Це може стати теоретичною базою формування умов щодо створення підвищувальної хвилі розвитку економічної системи шляхом стимулювання інноваційної та інвестиційної діяльності вітчизняних підприємців.

Література:

1. Кондратьев Н.Д. Большие циклы конъюнктуры и теория предвиденья / Н.Д. Кондратьев. – М.: Экономика, 2002. – 766 с.

2. Кучеренко Р. Циклічна економіка у хвилеподібному світі / Р. Кучеренко // Директор школи. Україна : суспіл.-освітян. часоп. - 2010. - № 2. - С. 3-10.

3. Ефимов В. В. Кризисы и проблемы экономической безопасности государства / В. В. Ефимов // Вопросы экономики и права. - 2013. - № 3. - С. 49-53.

4. Костюк В. Длинные волны Кондратьева и теория долговременного экономического роста [Текст] / В.Костюк // Обществ. науки и современность. - 2002. - N6.-С.90-97.

5. Иванов В. В. Волны Кондратьева и история человечества / В. В. Иванов // Общественные науки и современность. - 2010. - N 2. - С. 5-13.