Тесленко Т. І.

студентка гр. БХАМ-06-з

Рогозян Л.Є.,

доцент кафедри обліку та аудиту

Донбаський державний технічний університет

НЕДОЛІКИ ТА ПЕРЕВАГИ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ЗБІР ТА ОБЛІК ЄДИНОГО ВНЕСКУ НА ЗАГАЛЬНООБОВ`ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ»

№ 2464 – VІ ВІД 08.07.2010Р.

Верховна Рада України прийняла Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08.07.2010р.

Закон пропонує замінити три соціальних і пенсійний збір єдиним соціальним збором і заснувати один уповноважений орган для збору засобів. До ухвалення спеціального закону, згідно якому Пенсійний фонд буде перетворений в неприбуткову самоврядну організацію, таким уповноваженим органом виступатиме Пенсійний фонд України. Розмір соціального внеску встановлюватиметься для працедавців в залежності від професійного ризику виробництва. Розмір єдиного соціального внеску повинен бути встановлений окремим законом, після чого коментуємий Закон набуває сили.

Ключові слова: загальнообов'язкове державне соціальне страхування, єдиний соціальний внесок, ставка внеску.

Вступ

З 1 січня 2011 року замість чотирьох платежів, які зараз сплачують підприємства на загальнодержавне соціальне страхування, буде введений єдиний внесок. Повноваження по контролю над повнотою його сплати передані Пенсійному фонду. Відповідні новації містяться в законопроекті "Про збір та облік єдиного соціального внеску", затверджений парламентом в першому читанні. Головне ж питання - зниження навантаження на фонд оплати праці - залишився невирішеним. Тому більшість працедавців як і раніше оплачуватимуть працю свого персоналу в конвертах.

Постановка завдання

Метою статті є визначення недоліків та переваг Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08.07.2010р.

Дослідження проблем

На сьогоднішній день при виплаті заробітних плат підприємства здійснюють відрахування до чотирьох соцфондів: на випадок безробіття, страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, страхування від тимчасової втрати працездатності (загальне навантаження цих платежів на ФОП коливається від 3,5 до 16,5% залежно від умов праці) і Пенсійний фонд (33,2% від фонду оплати праці). Прийнятий депутатами в першому читанні законопроект (№ 6525) пропонує замість них ввести єдиний внесок, ставка якого в більшості випадків коливається від 34,7 до 49,7% від фонду оплати праці (в залежності від класу ризику підприємства). Менш за всіх доведеться сплачувати юристам і керівникам держави, більш за всіх - шахтарям. Сплачувані підприємствами суми будуть акумулюватись на рахунках Пенсійного фонду і далі розподілятись між рештою соціальних фондів пропорційно їх нинішнім часткам. Щоб не допустити ухилень від сплати внеску, законопроект наказує банкам приймати від підприємств платіжні доручення на виплату заробітної плати тільки одночасно з платіжними дорученнями на оплату єдиного соціального внеску або документами, що підтверджують його сплату.

Керівництво стверджує, що новації дозволять скоротити витрати на адміністрування соціальних внесків як державі, так і самим підприємствам, а також, за рахунок скорочення апарату соцфонди зможуть щорічно заощаджувати близько 60 млн грн. Якщо врахувати, що сьогодні витрати на адміністративний апарат одного тільки Пенсійного фонду складають, за оцінками Міністерства Праці, не менше 1,5 млрд грн., таку економію навряд чи можна назвати відчутною. Працедавці ж, як вважають розробники законопроекту, сукупно заощадять не меншого 2 млрд грн. в рік. Хоч і ці підрахунки виглядають досить сумнівно.

Документ істотно розширює базу обкладення єдиним соціальним внеском порівняно з нині чинною системою нарахування і утримання пенсійного і соціальних внесків. Проектом пропонується нараховувати єдиний соцвнесок на винагороди фізичних осіб за виконання робіт або надання послуг з цивільно-правових угод. На сьогодні такі особи сплачують тільки пенсійний внесок і внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Окрім цього, пропонується нараховувати внесок за перші п'ять днів непрацездатності, чого не було раніше. До працедавців з метою сплати внеску прирівняли фізичних осіб, які використовують найману працю інших фізичних осіб. Також до платників єдиного соцвнеску віднесли «спрощенців». Якщо впродовж звітного місяця здійснюються виплати, з яких сплачується внесок, то єдиний соціальний внесок повинен бути сплачений авансом.

В новому законопроекті спостерігається і ряд інших негативних наслідків. Адміністрування всіх соціальних внесків Пенсійним фондом порушує права працедавців і профспілок. Адже це єдиний фонд, який керується виключно державою. Тоді як інші три знаходяться в сумісному управлінні: працедавців, держави і профспілок. Переказ всіх коштів під керівництво ПФ відтісняє від управління соціальними засобами працедавців і профспілок. На практиці надання йому таких повноважень означатиме, що дефіцит Пенсійного фонду може частково покриватися за рахунок засобів інших фондів. В той час, коли в них може не вистачити достатньо кошт для виплати. Скажімо, пенсії виплачуватимуться в строк, а виплати по лікарняному або допомога з безробіття можуть затримуватись.

Істотні проблеми може створити і різниця в розмірах внеску для різних категорій працівників. Ключовою є складова внеску, призначена для подальшого перерахування до Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві. Фактично ставка податку встановлюється чиновником, оскільки критерії віднесення до тієї або іншої категорії працівників встановлюються не законом, а чиновником фонду або Кабміну. Крім того, різним класам ризику можуть даватися знижки, пільги. Це все одно, що податкова може когось карати, а когось милувати. За допомогою Закону про облік і збір єдиного соціального внеску вирішити цю проблему не вдасться. Потрібно міняти закон, регулюючий сплату внесків на страхування від нещасних випадків на виробництві.

Найголовніше ж, що законопроект про єдиний соціальний внесок залишає нинішній рівень навантаження на фонд оплати праці, що є головною причиною тінізації зарплат. За данними ДПАУ, на сьогоднішній день в тіні перебуває до 40% всього ФЗП вітчизняних підприємств. Причому, як визнають податківці, нинішнє законодавство не дозволяє їм ефективно боротися із зарплатними мінімізаторами. І відзначають, що єдиним шансом для виведення заробітних плат з тіні могло б стати зниження відрахувань до фондів соціального страхування. Проте уряд поки не збирається вносити до парламенту відповідні новації.

Висновки

Основні позитивні і негативні нововведення, запропоновані новим Законом.

Позитивні моменти:

- спрощена процедура адміністрування соціальних внесків: замість звітів по чотирьох внесках готувати і надавати необхідно буде тільки один звіт про єдиний соціальний внесок;

- реєстрація платників внеску здійснюватиметься в одному уповноваженому органі (Пенсійний фонд України), а не у всіх чотирьох фондах;

- проведення перевірки правильності нарахування і сплати єдиного соціального внеску здійснюватиметься одним уповноваженим органом, що скоротить кількість перевірок на підприємствах. У той же час необхідно відмітити, що профільні фонди залишили за собою право проводити перевірки правильності використання страхових коштів.

Негативні моменти:

- розширена база для нарахування і утримання єдиного соціального внеску в порівнянні з базою пенсійного і соціальних внесків, а саме: пропонується нараховувати єдиний соціальний внесок на винагороди фізичних осіб за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами. До недавнього часу за договорами про виконання робіт сплачувався тільки пенсійний внесок, а з 15 січня 2009 року за договорами про виконання робіт (наданні послуг) став сплачуватись і внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. При цьому Кабінет Міністрів України повинен затвердити перелік виплат, на які внесок не нараховується;

- пропонується нараховувати єдиний соціальний внесок на перші п'ять днів непрацездатності, чого не було раніше;

- до працедавців з метою сплати внеску прирівняли фізичних осіб, які використовують найману працю інших фізичних осіб;

- до платників єдиного соціального внеску віднесли фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують спрощену систему оподаткування;

- не встановлена процедура визначення розміру єдиного соціального внеску (Закон, що коментується, містить суперечливі норми із цього приводу);

- передбачені авансові платежі по єдиному соціальному внеску у разі здійснення виплат, з яких сплачується внесок, впродовж звітного місяця;

- тимчасові рамки, встановлені завершальними і перехідними положеннями Закону, не оновлені з часу розробки законопроекту в 2007 році.

Перелік посилань

1. Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08.07.2010р.

2. Закон України від 09.07.2003 р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

3. Закон України від 18.01.2001 р. №2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими похованням».

4. Закон України від 02.03.2000 р. №1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

5. Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвели за собою втрату працездатності».