Економіка/Облік і аудит

Лемещук А.В.

Науковий керівник: Душкевич В.Г.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

 

ВНУТРІШНЯ І ЗОВНІШНЯ ЗВІТНІСТЬ І ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ В УПРАВЛІННІ

 

Ефективність управління економікою залежить передусім від якості одержаної інформації, цінність якої визначається придатністю комплексно характеризувати діяль­ність складних за своєю структурою об'єктів, зокрема сучасних підприємств. Показ­ники, що кількісно характеризують зміни в підприємстві, формуються у звітності яка узагальнює первісний масив даних про їх господарську діяльність. [3]

Звітність є основним джерелом інформації і відображає результати виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій. Тому вона має відповідати завданням управління сучасним підприємством і, відповідно, задовольняти певні вимоги. [5]

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ст.. 1 передбачено поділ обліку на бухгалтерський та внутрішньогосподарський (управлінський). [1]

Виходячи з концепції поділу обліку, випливає необхідність поділу інформації, яка ними забезпечується, звідки і поділ звітності на зовнішню і внутрішню. Внутрішня звітність використовується тільки всередині підприємства. Зовнішня звітність використовується також і за межами підприємства і обов'язково має бути підписаною керівником і головним бухгалтером. [4]

Зовнішня звітність є засобом інформування зовнішніх користувачів про характер діяльності, дохідність і майновий стан підприємства. Складання внутрішньої звітності викликано потребою внутрішньогосподарського управління. Така звітність призначена для внутрішнього використання, прийняття управлінських рішень, контролю за їх виконанням, прогнозування, планування діяльності структурних підрозділів підприємства та для оцінки виконаних рішень. [8]

Зовнішньою слід вважати фінансову звітність підприємства, а внутрішньою – управлінську.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух коштів підприємства за звітний період. [1]

Річна звітність підприємств (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: Баланс підприємства (форма № 1); Звіт про фінансові результати (форма № 2); Звіт про рух грошових коштів (форма № 3); Звіт про власний капітал (форма № 4); Примітки до фінансових звітів (форма № 5).

На відміну від бухгалтерської звітності, яка розробляється на основі даних фінансового обліку й орієнтується на зовнішніх користувачів, управлінська звітність формується для внутрішніх користувачів — керівників різних рівнів управління підприємством. [9]

Управлінська звітність – це комплекс взаємопов’язаних даних і розрахункових показників, що відображають функціонування підприємства як суб’єкта господарської діяльності, згрупованих у цілому по підприємству й у розрізі структурних підрозділів. [11]

Основна мета управлінської звітності — задоволення інформаційної потреби керівників різних рівнів управління.

Виходячи з цього, по відношенню до управлінської звітності не можуть бути встановлені загальні правила формування та представлення, застосовані єдині звітні форми. Складання управлінської звітності — це внутрішня справа кожної організації. [10]

На наш погляд, доцільно виділити такі принципи формування внутрішньої управлінської звітності: адресності - звітність складається на запити відповідних її користувачів; достовірності - інформація, представлена у звітності, повинна бути підтвердженою відпо­відними первинними і внутрішніми документами та викликати довіру у її користувача; повного відображення - повинна містити всю необхідну інформацію, але не бути перенавантажена зайвою інформацією; періодичності – використання різних періодів часу (декада, місяць, квартал, рік); оперативності - складається в міру її необхідності, інформація, відображена в звітності, по­винна випереджати будь-які рішення; конкретності - містить лише ту інформацію, яка визначена метою її складання; варіативності - містить кілька варіантів подій, які можуть впливати на рішення, що приймається на її основі, та сприяти вибору найкращого; аналітичності - містить детальну аналітичну інформацію по відповідних її об'єктах; корисності - витрати на складання, звітності не повинні перевищувати ефекту (вигоди), від її використання; психології людини» - повинна враховувати психологічні особливості й рівень підготовки її користувачів. [11]

Для кожного з видів виробництва доцільно використовувати окремі форми управлінської звітності, склад якої повинен включати:

ü                накопичувальні звіти (оперативні) - складаються окремо по видах виробництва, біологічних активах, продукції (групах і видах), структурних підрозділах, центрах відповідальності, сегментах підприємства за короткі проміжки часу (тиждень, місяць тощо);

ü                зведені звіти (поточні) - складаються на основі накопичувальних форм звітності та містять систематизовані дані по видах виробництва, об’єктах обліку, про діяльність підрозділів (показники сегмента) на певну дату (місяць, квартал);

ü                підсумкові звіти - відображають результати діяльності структурних підрозділів, центрів відповідальності (сегментів) та підприємства в цілому за певний період (квартал, рік). [10]

Отже, із усього вищесказаного можна зробити висновок, що для ефективного управління підприємством недостатньо лише тієї інформації, що надає фінансовий облік, тобто фінансова звітність, так як кожне підприємство повинно передбачити можливі недоліки управління підприємством. Для ефективного функціонування підприємства слід звертати увагу на майбутні результати діяльності, щоб за можливості уникнути їх, а фінансова звітність дає уявлення про фінансовий стан і результати діяльності лише минулих і звітного періоду, тому кожне підприємство повинно самостійно розробляти ще й управлінську звітність, яка цю інформацію надасть.

 

Література:

1.                 Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999, зі змінами і доповненнями. - №996-ХІV

2.                 Біла Л.М. Роль звітності в системі управління сільськогосподарським підприємством//Економіка АПК. – 2006. - №8. – С. 85-88

3.                 Гуцаленко Л.В. Внутрішньогосподарська звітність як інформаційне джерело для ефективного управління підприємством//Економіка АПК. – 2008. - №4. – С. 64-66

4.                 Колос І.В. Звітність як елемент системи управління підприємством//Економіка та держава. – 2006. - №8. – С. 26-31

5.                 Маренич Т.Г. Внутрішньогосподарська звітність агроформувань у системі управління підприємством//Економіка АПК. – 2007. - №6. – С. 44-46

6.                 Мервенецька  М.Ф. Принципи формування управлінської звітності//Економіка АПК. – 2008. - №6. – С. 89-92

7.                 Погосова А.В. Формування внутрішньої управлінської звітності//Агроінком. – 2008. - №5-6. – С. 116-118

8.                 Тлучкевич М.В. Формування системи внутрішньої управлінської звітності в сільськогосподарських підприємствах//Економіка АПК. – 2008. - №9. – С. 82-88