Економічні науки/3. Фінансові відносини

Ротар Д. А.

Науковий керівник: Карвацький М. В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Проблеми та перспеткиви використання системи контролінгу на підприємствах України

На сучасному етапі світовий ринок характеризується постійним удосконаленням умов, в яких доводиться функціонувати підприємству, що веде не просто до зростання ролі управління ним, а й до якісних змін у розумінні його принципів, елементів структури і методів реалізації. У цих жорстких умовах перед керівниками особливо гостро постає задача прогнозування розвитку ринкової ситуації і своєчасна реакція на нові загрози й можливості з метою підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства. Вона вирішується за рахунок практичної реалізації інноваційного потенціалу господарюючого суб’єкта, яка системно охоплює весь комплекс управлінських заходів, в основу яких покладено систему контролінгу.

Будь-яка система управління підприємством включає контролінгові дії, спрямовані на те, щоб гарантувати виконання поставлених завдань. Як при плануванні, так і при здійсненні управління підприємство повинне мати дані про зміну поведінки об'єктів управління, аби за потреби своєчасно змінювати напрямки та пріоритети розвитку. В системі антикризового управління контролінг забезпечує реалізацію стратегічного потенціалу діяльності підприємства та досягнення поточних цілей щодо ліквідності та прибутковості. А в сучасних умовах нестабільності економіки здійснення відповідних заходів дозволяє забезпечити підприємству стабільність та довгострокові перспективи. Актуальністю даного питання займаються багато вітчизняних науковців, зокрема О. Станіславчук, О. Зоріна, М. Адаменко, А. Малицький та ін. [4]

Метою даної роботи є відстеження та аналіз основних проблем та перспектив використання системи контролінгу на підприємствах України.

В сучасних умовах українським підприємствам надається право самостійно розробляти власні виробничі програми, плани виробничого і соціального розвитку, визначати стратегії цінової політики. Це приводить до суттєвого зростання відповідальності керівників за прийняті ними управлінські рішення. Для цього їм необхідна достовірна інформація про фінансово-господарську діяльність підприємства. Виконанням цього завдання і займається служба контролінгу підприємства.

Відповідно сучасна концепція комплексної системи управління підприємством, що містить управлінський облік, облік і аналіз витрат з метою контролю всіх статей витрат, всіх підрозділів і всіх складових виробленої продукції або наданих послуг, а також їх подальше планування, дістала назву контролінгу. Він забезпечує інформаційно-аналітичну підтримку процесів прийняття рішень при управлінні організацією [1], [2].

Основними проблемами при впровадженні системи контролінгу на підприємствах є:

– неправильне розуміння суті та завдань контролінгу;

– помилки при виборі цілей;

– надлишкова або недостатня кількість інформації;

– надмірність контрольованих показників;

– впровадження контролінгу без попереднього аналізу достовірності інформаційної бази підприємства і організаційно-технологічних процесів;

– вбудовування контролінгу в структуру фінансової або планово-економічної служби підприємства;

– фокусування уваги на витратах і суворий контроль бюджетів;

– спроби впроваджувати контролінг „знизу догори” [2].

Усунення даних помилок та проблем забезпечить ефективне функціонування системи контролінгу на підприємствах, що, в свою чергу, надасть йому можливість: вдосконалення організаційно-економічного механізму управління за рахунок перетворення традиційної системи обліку в управлінський облік для вирішення відповідних завдань; вдосконалення системи обліку витрат та доходів; підвищення якості управління на всіх етапах управлінського процесу на основі виділення центрів відповідальності; підвищення якості системи моніторингу зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства та оперативності отримання необхідної інформації; оптимізації інформаційних потоків на підприємстві; підвищення якості діагностики відхилень очікуваних результатів від запланованих на основі використання інструментарію контролінгу; забезпечення дієвості системи інформаційного забезпечення; підвищення якості й ефективності систем планування, організації, мотивації, інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень, контролю та регулювання за рахунок координації діяльності різних підрозділів підприємства; уніфікації критеріїв оцінки діяльності підрозділів і підприємства в цілому [3], [4].

Отже, значення контролінгу в сучасних умовах постійно зростає, оскільки управлінський процес є одночасно комунікаційно-інформаційним. Без контролінгових служб досить важко утримати під контролем процеси, що належать управлінню, і забезпечити здійснення універсальних управлінських функцій у процесі виробництва. Його використання в управлінській діяльності забезпечить організованість і порядок, необхідні для нормального функціонування і розвитку кожного трудового колективу, і саме завдяки цьому суспільство здатним буде підтримувати свою рівновагу і прогресувати.

Література:

1. Адаменко М. Перспективи використання системи контролінгу на підприємствах України [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vddfa/2008_1/4/4%2520Adamenko.pdf].

2. Зоріна О. Організація контролінгу в Україні: питання теорії та практики [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/VNULP/Menegment/2009_647/61.pdf].

3. Малицький А. Структуризація організаційно-економічного механізму управління підприємством в умовах ринку [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tiru/2009_27/31.pdf].

4. Станіславчук О. Гнучкий контролінг як елемент антикризового управління підприємством [http:// www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2009_28/Statti/22PDF.pdf].