Филологические науки/6. Актуальные проблемы перевода

Кришталь А.О.

Академия пожарной безопасности им. Героев Чернобыля, Черкассы, Украина

Вплив англіцизмів на сучасну українську науково-технічну термінологію

З розпадом Радянського Союзу українська термінологія почала масово поповнюватися англіцизмами, тобто словами і словосполученнями з англійської мови або утвореними за її взірцями. Як і будь-яке інше запозичення, англіцизми повинні використовуватися в тому випадку, коли українського відповідника не існує. Але сьогодні ми спостерігаємо явище, коли вже існуючі українські варіанти того чи іншого терміна все частіше заміняються англіцизмами, і в більшості випадків це призводить до рідшого вживання перших або і повного їх витіснення.

Віталій Радчук вводить термін ,,укрлиш”, тобто українська ,,інглиш”, український варіант англійської мови. Автор вважає, що ,,англійські слова і звороти останнім часом активніше поповнюють наш лексикон, ніж російські; наша вимова, морфологія й синтаксис зазнають з боку англійської мови чималого впливу. Причини цього очевидні: комп’ютеризація, потяг до міжнародних стандартів ділового партнерства, до науки й освіти Заходу, передове товаровиробництво в англомовних країнах, лідерство англійської мови як міжнародної тощо” [5, 8-9].

Активний розвиток науки і техніки, а також масштабні глобалізаційні процеси висунули на перше місце в міжнародному спілкуванні саме англійську мову [4, 5]. Вітчизняні науковці починають мислити мовними кліше, втрачають опірность до чужомовним слів і відчувають гострий брак зусиль у пошуку відповідних українських мовних засобів вираження наукової думки.

Процес запозичення іншомовних слів неоднозначно впливає на розвиток нашої мови. З одного боку, відбувається її збагачення, але, з іншого боку, витісняються власні елементи, що замінюються на слова з подібним значенням. Це негативно впливає на стан національної мови і на збереження самобутності українського народу.

Можна з впевненістю сказати, що питомі синоніми вкрай необхідні насамперед у трьох сферах: навчальному процесі на всіх його рівнях (школа – вищий навчальний заклад – підвищення кваліфікації чи перекваліфікація), популяризації досягнень науки і техніки, а також у суто наукових текстах, щоб витлумачити значення терміна чи, уникаючи повторів, урізноманітити виклад. Хоч семантичний обсяг багатьох назв спеціальних понять, виражених англіцизмами, та їх національних відповідників часто не збігається (пор.: абсорбція – вбирання всім тілом, а не просто вбирання), однак у тих контекстах, де немає потреби точно вказувати на предмет, процес чи явище і де термін може детермінологізуватись, перекладені найменування стають у великій пригоді [3, 17].

Виникає ряд питань і суперечок серед мовців з приводу влучного перекладу термінів на позначення найновіших науково-технічних винаходів. Наприклад, у комп’ютерній терміносистемі все ще переважають терміни: сайт, файл, опція, сканер, інтерфейс і т. п. Новітні наукові технології, а саме нанотехнології, представлені термінами: кібер ніж, крионіка, молекулярна візуалізація, геноміка і протогеноміка.

Англіцизми заполонили і ті галузі науки і техніки, що існують вже давно. До англійських запозичень у фізиці належать: крип – повзучість матеріалів, джем – стискання, інтерференція – взаємодія; в техніці: клінкер – сигнальний пристрій, лайнер – корабель, судно, ліфт – підіймач, міксер – змішувач, танкер – наливне судно, тестер – вимірювач; назви деяких хімічних речовин та сполук також мають англійське походження: пластик, напалм, нейлон.

Як бачимо, для запозичень з англійської характерні: а) звукосполучення дж: пейджер, джем; б) звукосполучення ай, ей: таймер, нейтрон; в) суфікс -инг (-інг): фіксинг, дайвинг. Багато уваги приділяється правильному вживанню суфіксів в перекладених термінах. У ряді похідників можна обійтися додавати українського суфікса -н- не до прикметникового суфікса, як це прийнято, а до кореня: функція – функційний, але функціонал – функціональний; диференціювати – диференційний, але диференціал – диференціальний. Неоднакова сполучуваність різносуфіксальних пар служить засобом чіткішого значеннєвого розрізнювання названих паронімів. Ще один цікавий приклад – це додавання українського дієслівного суфікса -ува- безпосередньо до кореня, усуваючи суфікс -из-/--із-: каналувати (а не каналізувати), стандартувати (а не стандартизувати) або інший суфікс кондиціювати (а не кондиціонувати) [2, 23].

Таким чином, проблема вживання англіцизмів у науково-технічній термінології є досить актуальною на цей час. Не зважаючи на те, що кожна мова розвивається і збагачується за рахунок інших мов, тобто коли словесний знак іншої мови доповнює семантику вже наявного слова в рідній мові певними смисловими конотаціями, треба вміти доцільно використовувати запозичення, аби вони не витіснили вже існуючі слова. Філологи і фахівці науково-технічних галузей повинні об’єднатися, аби відшукати правильний варіант перекладу того чи іншого терміна.

Література:

1.Англо-український словник. Балла. Т. І . К. : Освіта, 1996.

2.Кочан І. Динаміка і кодифікація термінів з міжнародними компонентами у сучасній українській мові. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004.

3.Наконечна Г. Українська науково-технічна термінологія. Львів: Кальварія, 1999.

4.Проблеми української термінології // Вісник національного університету ,,Львівська політехніка”. № 490. Львів: Вид-во Національного університету ,,Львівська політехніка”, 2003.

5.Радчук В. Плекаємо укрлиш... Для кого? // Урок української. 2003. № 8-9.