М’ясна продуктивність свиней різного походження в альтернативних умовах утримання

Студентки Бугайова О.І., Бугайова А.І.

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

У багатьох публікаціях як вітчизняних, так і зарубіжних авторів наголошується на перевагах помісних свиней порівняно з чистопородними за основними господарсько-корисними ознаками. Питання щодо найбільш ефективного поєднання порід та ліній в умовах альтернативних технологій утримання залишається актуальним. В умовах ринкових відносин вже більшої актуальності набуває вивчення забійних показників якості м’яса свиней.

Якість продукції оцінюється в двох аспектах – як високоякісний продукт харчування для людей і як сировина для промисловості. Критерії оцінки якості свинини включають цілий комплекс показників, основними з яких є: зовнішній вигляд, ступінь вгодованості, колір, запах, консистенція, хімічний склад, калорійність, смак, засвоюваність, вологоутримуюча здатність, активна кислотність, а в останній час харчова цінність м’яса доповнюється визначенням кількості повноцінних білків та ін. Із всієї кількості критеріїв оцінки якості свинини зоотехнічному впливу піддаються такі, як якість самої туші, її морфологічний і хімічний склад та фізичні властивості. З усіх розглянутих господарсько-корисних ознак свиней м’ясні якості мають найвищий коефіцієнт успадкування, і вони розвиваються самостійно, не будучи корелятивно пов’язані з відтворними і відгодівельними якостями.

Багато авторів повідомляють, що коефіцієнт успадкування середніх показників м’ясних якостей коливаються в межах 44…55% і більше. Автори стверджують, що м'ясо-сальні якості ефективніше змінювати не повноцінністю і рівнем годівлі, генетичними факторами.

Забійний вихід – це відношення забійної маси до перед забійної живої маси тварин після 12-годинної витримки без годівлі. Залежно від віку та вгодованості свиней, породи і типу відгодівлі забійний вихід становить 70…85%, що на 20…25% вище, ніж великої рогатої худоби та овець. Найбільший вихід, який відмічають у спеціальній літературі, 88…90% [1].

Результати наших досліджень показали, що молодняк свиней, одержаний від свиноматок в поєднанні з кнурами породи ландрас характеризувався кращими забійними і м’ясними якостями за умов утримання молодняку на відгодівлі в альтернативних умовах.

Таблиця 1

Забійні та м’ясні якості свиней піддослідних груп, n=5

Група	Забійний вихід, %	Довжина півтуші, см	Товщина шпику, мм	Площа «м’язового вічка», см^2	Маса задньої третини півтуші, кг
ВБ× ВБ	68,8±0,38	94,5±0,78	28,9±0,65	33,4±0,82	9,7±0,17
ВБ× Л	73,2±0,47	96,3±0,75	27,3±0,51	37,3±0,99	10,7±0,22

Площа «м’язового вічка», яку визначали за площею поперечного розрізу найдовшого м’язу спини між першим і другим поперековими хребцями планіметром, характеризується високим коефіцієнтом успадковування – h²= 51%, і при схрещування має проміжний тип успадкування з деяким відхиленням в сторону материнської породи .

А.Т. Мисик та ін. [1] зазначають, що така ознака як «м’язове вічко» у свиней вітчизняних порід є недостатньо відселекційованою і характеризується великою мінливістю. При організації планової племінної роботи, дану ознаку можна значно покращити за короткий час.

Наші дослідження показали, що за площею «м’язового вічка» тварини ВБ× Л переважали ровесників ВБ в середньому на 3,9 см² або 11,7%. Максимальне

Маса задньої третини охолодженої пів туші є цінною складовою частиною туші.

Встановлено, що коефіцієнт кореляції між масою окорока і м’ясністю туш дорівнює r= +0,76…0,97 .

Г.М. Бажов, В.І. Комацький [2] пропонують ефективний відбір свиней за розвитком задньої третини пів туші вести на основі оцінки за біохімічними та цитохімічними показниками крові. Фактична маса заводської третини охолодженої пів туші, одержання при забої і розрахована в 3-місячному віці співпадає у 73,9…76,0% випадків, похибка при відборі свиней за масою окорока коливається в межах від 11,0 до 15,9%. Оцінка і відбір тварин за біохімічними тестами сприяє збільшенню виходу м’язової тканини з задньої частини туші порівняно з ровесниками на 4,3%, а за цитохімічними тестами – на 6,1%.

Маса задньої третини охолодженої пів туші у забитих тварин становила 9,7 – 10,7 кг. Використання кнурів-плідників породи ландрас сприяло збільшенню даної ознаки в середньому на 10,0%.

у свиней є товщина шпику. Коефіцієнт успадкування даної ознаки коливається в межах від 22 до 87% [3]; коефіцієнт кореляції між товщиною шпику і площею «м’язового вічка» - r= -0,20 до -0,43 . За даними А.Анкера [4], В.І.Степанова, М.В.Михайлова [5], зниження товщини шпику обумовлює збільшення кількості м’яса в туші r= 0,67…0,81.

Аналіз результатів власних досліджень свідчить, що мінімальний показник товщини шпику мали тварини ВБ× Л – 28,9, що на 1,6 см або 5,5 менше, ніж у ровесників ВБ групи..

Важливою характеристикою м’ясних якостей свиней є співвідношення у тушах м’ясної, жирової та кісткової тканин, сортів м’яса, якість м’яса й сала (хімічний склад, енергетична цінність, вміст вітамінів, колір, смак, ніжність). Дані показники зумовлюються спадковістю свиней (генотипом), статтю, віком і живою масою, типом відгодівлі та якістю кормів, тривалістю та способом транспортування свиней на переробні підприємства, тривалістю голодної витримки й іншими факторами. За даними деяких авторів, у тушах свиней м’ясного напрямку продуктивності кількості їстівних сухих речовин становить 61,6%, м'ясо-сального 64,5% .

Потомки м’ясної породи ландрас характеризуються більшим виходом м’яса (на 4-5%) і меншою кількістю жиру .

Література:

1. Справочник по качеству продуктов животноводства / Мысик А.Т., Белова С.М. – М.: Агропромиздат, 1986. – 238с.

2. Бажов Г.М., Комлацкий В.И. Биотехнология интенсивного свиноводства. – М.: Росагропромиздат, 1989. – 269 с.

3. Свинарство і технологія виробництва свинини / В.І. Герасимов, В.П. Рибалко, Л.М. Цицюрський та ін. – К.: Урожай, 1996. – 352 с.

4. Анкер А. Задачи и проблемы селекции и гибридизации свиней // Актуальные вопросы прикладной генетики в животноводстве / Анкер А., Венжик С., Дохи Я. И др. – М.: Колос, 1982. – С. 216-279.

5. Степанов В.И., Михайлов Н.В. Практикум по свиноводству, 1986. – 256с.