Маховська Л.Й., Неспляк О.С., Случик І.Й.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Інститут природничих наук, м. Івано – Франківськ, Україна

ДЕНДРОФЛОРА МІСЬКОГО ПАРКУ КУЛЬТУРИ ТА ВІДПОЧИНКУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА (М. ІВАНО-ФРАНКІВСЬК)

Вступ

Актуальність інвентаризації й моніторингу біорізноманітності територій, що особливо охороняються, зараз не викликає сумнівів. Це стосується і всіх дендроагроценозів – об’єктів, штучно створених людиною, зокрема парків-пам’яток садово-паркового мистецтва [7].

У місті Івано-Франківську є п’ять природоохоронних заповідних об’єктів місцевого значення. Серед них – парк імені Тараса Шевченка – пам’ятка садово-паркового мистецтва, що належить до зелених насаджень загального користування з унікальною колекцією дендрофлори. Це цінний науковий, історико-культурний та естетичний центр, затишний куточок відпочинку для мешканців нашого міста.

Міський парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка, розташований між вулицями Гетьмана Мазепи та Чорновола. Колись тут шуміла діброва, на місці якої виріс майбутній парк - ровесник нашого міста. Його колишні назви: парк імені Цісарівни Єлизавети, Генрика Сенкевича, Івана-Франка.

Навесні 1896 р. розпочалися роботи зі створення парку: висаджували дерева та формували клумби, алеї. Планування парку здійснювалося під керівництвом міського садівника Каетана Місюровича. Висаджували великі саджанці по видових групах без єдиного принципу за пейзажним (англійським) стилем. Крім типових для Галичини – бука, дуба, граба, липи, ялини, модрини, висаджували також екзотичні види із розсадників інших країн – Польщі, Франції, Америки.

1945 року парк перейменовано на теперішню назву – імені Тараса Шевченка. На той час парк займав 8 га. Площа збільшилася до 28 га після рішення міськради 21 грудня 1948 р. приєднати колишній приватний парк Ромашкана разом із трьома ставками.

У 1977 році у зв’язку з реконструкцією парку було вдосконалено систему паркових алей і висаджено нові декоративні види – різні форми туї західної, бархату амурського, форзиції, кипарисовика горіхоплідного. Цікавим інтродуцентом парку є верба вавилонська.

Переважають листопадні породи дерев – 50 видів (липа дрібнолиста, клен гостролистий, граб звичайний), значно менше шпилькових видів – 12 (ялина європейська, сосна звичайна, сосна чорна). Серед них цінними декоративними є: айлант, бархат амурський, гінкго дволопатеве, катальпа бігнонієвидна, клен сріблястий, платан східний, тюльпанове дерево, сосна Веймутова, модрина європейська, ялиця біла, ялина колюча, ялина колюча срібляста, туя західна [5].

Метою нашої роботи було уточнити видовий склад дендрофлори парку імені Тараса Шевченка і подати його систематичну та біоморфологічну структури.

Матеріали і методи

Вивчення видового складу дендрофлори парку імені Тараса Шевченка проводилось маршрутним методом шляхом закладки тимчасових профільних ліній протягом 2011-2012 рр. Рослини визначено за [1-4, 9], їх життєві форми наведено за Серебряковим [8 ].

Результати та обговорення

Проведене нами дослідження свідчить про те, що дендрофлора парку імені Тараса Шевченка налічує 76 видів і форм (табл. 1).

Таблиця 1. Видова структура дендрофлори парку імені Тараса Шевченка

№п/п	Родина	Рід	Вид
1.	Ginkgoaceae	Ginkgo L.	Ginkgo biloba L.
2.	Taxaceae	Taxus L.	Taxus baccata L.
3.			Taxus baccata f. Ellwangeriana
4.			Taxus baccata f. Ericoides Hoopess
5.	Pinaceae	Abies Mill.	Abies alba Mill.
6.			Abies concolor (Gord.) Hildebr.
7.		Pseudotsuga Carr.	Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco
8.		Tsuga Carr.	Tsuga сanadensis (L.) Carr.
9.		Picea A. Dietr.	Picea pungens Engelm.
10.			Picea pungens f. coerulea
11.			Picea abies (L.) Karst.
12.			Picea glauca (Moench) Voss.
13.			Picea sitchensis Corn
14.		Larix Mill.	Larix decidua Mill.
15.			Larix laricina (Durot) C. Koch
16.			Larix dahurica Turcz.
17.		Pinus L.	Pіnus strobus L.
18.			Pinus sylvestris L.
19.			Pinus austriaca Hüll.
20.			Pinus cembra var. sibirica Loud.
21.			Pinus pumila (Pall.)
22.	Cupressaceae	Thuja L.	Thuja occidentalis L.
23.		Chamaecyparis Spach	Chamaecyparis pisifera Sieb. et Zucc.
24.		Juniperus L.	Juniperus communis L.
25.		Platycladus Spach (Biota (D. Don) Endl.)	Platycladus orientalis (L.) Franco
26.	Magnoliaceae	Liriodendron L.	Liriodendron tulipiferum L.
27.	Berberidaceae	Mahonia Nutt.	Mahonia aquifolium Nutt.
28.		Berberis L.	Berberis vulgaris L.
29.	Platanaceae	Platanus L.	Platanus occidentalis L.
30.			Platanus orientalis L.
31.	Ulmaceae L.	Ulmus L.	Ulmus scabra Mill.
32.	Fagaceae	Fagus L.	Fagus sylvatica L.
33.		Quercus L.	Quercus borealis Michx
34.			Quercus petraea (Mattuschka ) Liebl.
35.	Betulaceae	Betula L.	Betula pendula Roth
36.		Alnus Mill.	Alnus incana (L.) Moench
37.	Corylaceae	Corylus L.	Corylus avellana L.
38.		Carpinus L.	Carpinus betulus L.
39.	Juglandaceae	Juglans L.	Juglans regia L.
40.			Juglans cinerea L.
41.	Salicaceae	Salix L.	Salix fragilis L.
42.			Salix alba L.
43.			Salix caprea L.
44.		Populus L.	Populus deltoides Marsh.
45.			Populus italica (Du Roi) Moench
46.			Populus alba L.
47.			Populus tremula L.
48.	Tiliaceae	Tilia L.	Tilia platyphyllos Scop.
49.	Buxaceae	Buxus L.	Buxus sempervirens L.
50.	Hydrangeaceae	Deutzia Thunb.	Deutzia scabra Thunb.
51.		Hydrangea L.	Hydrangea macrophylla DC.
52.	Rosaceae	Cydonia Mill.	Cydonia oblonga Mill.
53.		Pyrus L.	Pyrus communis L.
54.		Sorbus L.	Sorbus aucuparia L.
55.		Crataegus L.	Crataegus leiomonogyna Klok.
56.			Crataegus oxyacantha L.
57.		Prunus L.	Prunus domestica L.
58.			Prunus divaricata Ledeb.
59.		Cerasus L.	Cerasus vulgaris Mill.
60.		Padus Mill.	Padus avium Mill.
61.	Fabaceae	Robinia L.	Robinia pseudoacacia L.
62.	Simaroubaceae	Ailanthus Dess	Ailantus altissima (Mill) Sw)
63.	Rutaceae	Phellodendron Rupr	Phellodendron amurense Rupr
64.	Aceraceae	Acer L.	Acer saccharinum L.
65.			Acer platanoides L.
66.			Acer pseudoplatanus L.
67.			Acer negundo L.
68.			Acer campestre L.
69.	Oleaceae	Fraxinus L.	Fraxinus excelsior L.
70.		Syringa L.	Syringa josikaea Jacq. fil.
71.		Jasminum L.	Jasminum officinale L.
72.	Elaeagnaceae	Hippophae L.	Hippophae rhamnoides L.
73.		Elaeagnus L.	Elaeagnus angustifolia L.
74.	Caprifoliaceae	Viburnum L.	Viburnum opulus L.
75.		Lonicera L.	Lonicera tatarica L.
76.	Bignoniaceae	Catalpa Scop.	Catalpa bignonioides Walt.

Це видове розмаїття – 73 види відноситься до 2 відділів: Pinophyta і Magnoliophyta, 3-х класів – Ginkgopsida, Pinopsida і Magnoliopsida, 25-ти родин і 49-ти родів. Відділ Magnoliophyta переважає (табл. 2).

Таблиця 2. Систематичний аналіз дендрофлори парку

Відділ, класи	Таксономічні одиниці
	Родини		Роди		Види
	число	%	число	%	число	%
Pinophyta
Ginkgopsida	1	4	1	2,0	1	1,4
Pinopsida	3	12	11	22,4	21	28,8
Magnoliophyta
Magnoliopsida	21	84	37	75,6	51	69,8
Всього:	25	100	49	100	73	100

Виявлено п’ять провідних родин: Pinaceae, Rosaceae, Salicaceae, Aceraceae та Cupressaceae. Перше місце у видовому відношенні займає родина Pinaceae – 16 видів (21,9%), на другому – Rosaceae – 9 видів (12,3%), на третьому – Salicaceae – 7 видів (9,6%), на четвертому – Aceraceae – 5 видів (6,8%), на останньому – родина Cupressaceae – 4 види (5,5%). По 3 види (4,1%) включають такі родини як – Fagaceae і Oleaceae, тоді як усі решта є дво- або одновидовими.

У родовому спектрі також переважають такі родини: Rosaceae – 7 родів (18,9% від загальної кількості родів) (Cydonia L., Pyrus L., Sorbus, Crataegus L., Prunus L., Cerasus L., Padus Mill.), Pinaceae – 6 родів (16,2 %) (Abies Mill., Pseudotsuga Carr., Tsuga Carr., Picea A. Dietr., Larix Mill., Pinus L.), Cupressaceae – 4 роди (10,8%) (Thuja L., Chamaecyparis Spach, Juniperus L., Platycladus Spach (Biota (D. Don) Endl.). Двадцять дві родин представлені одним або двома родами, зокрема: Bignoniaceae, Aceraceae, Rutaceae, Corylaceae, Betulaceae та ін.

Біоморфологічний аналіз показав, що на досліджуваній території зростає 38 видів листопадних дерев, це становить – 52,1 % (Sorbus aucuparia L., Acer platanoides L., Fagus sylvatica L., Prunus domestica L., Cerasus vulgaris Mill, Tilia platyphyllos Scop.) та ін.), 13 видів листопадних кущів – 17,8 % (Padus avium Mill., Robinia pseudoacacia L., Deutzia scabra Thunb., Hydrangea macrophylla DC., Syringa josikaea Jacq. fil., Jasminum officinale L., Hippophae rhamnoides L., Elaeagnus angustifolia L., Viburnum opulus L. та ін.), 20 видів вічнозелених дерев – 27,4 % (Picea abies L., Picea pungens Engelm., Pinus cembra L., Pinus sylvestris L., Tsuga сanadensis (L.) Carr.) і 2 види вічнозелених кущів – 2,7 % (Juniperus communis L., Thuja occidentalis L.).

Висновки

1. Дендрофлора парку імені Тараса Шевченка налічує 73 види, які належать до 2 відділів: Pinophyta і Magnoliophyta, 3-х класів - Ginkgopsida, Pinopsida і Magnoliopsida, 25-ти родин і 49-ти родів.

2. Виявлено п’ять провідних родин: Pinaceae, Rosaceae, Salicaceae, Aceraceae та Cupressaceae. Перше місце займає родина Pinaceae – 16 видів (21,9%), на другому – Rosaceae – 9 видів (12,3 %), третьому – Salicaceae – 7 видів (9,6 %), четвертому – Aceraceae – 5 видів (6,8 %), останньому –Cupressaceae – 4 види (5,5 %). По 3 види (4,1 %) включають дві родини - Fagaceae і Oleaceae, тоді як усі решта є дво- або одновидовими.

3. Біоморфологічний аналіз показав, що на досліджуваній території зростає 38 видів листопадних дерев, це становить – 52,1 % від загальної кількості видів, 13 видів листопадних кущів – 17,8 %, 20 видів вічнозелених дерев – 27,4 % і 2 види вічнозелених кущів – 2,7 %.

Література

1. Визначник рослин Українських Карпат/ [Барбарич А.І., Брадіс Є.М., Верниченко Ю.В.]. – К.: Наук. думка, 1977. – 435 с.

2. Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані дерева і кущі. Голонасінні. Довідник. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 207 с.

3. Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані дерева і кущі. Покритонасінні. Частина I. – К.:Фітосоціоцентр, 2002. – 448 с.

4. Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані дерева і кущі (довідник) / [Кохно М.А., Пархоменко Л.І., Зарубенко А.У., Вахновська Н.Г.]. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 426 с.

5. Діда Роман. Алеями міського парку. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010.

6. Лисенко М. Зелені насадження в урбанізованому середовищі міста Івано-Франківська / М. Лисенко // Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Серія Біологія. – Івано-Франківськ, 2007. – Вип. VII- VIII. – С. 236-240.

7. Попова О.М. Дендрофлора парку дитячого санаторію «Хаджибей»/ О.М. Попова // Збірник наукових праць. Фальцфейнівські читання. – Херсон: ПП Вишемирський, 2007. – С. 250-252.

8. Серебряков И.Г. Экологическая морфология растений / И.Г. Серебряков. – М.: Высшая школа, 1962. – 378 с.

9. Определитель высших растений Украины / [Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др.] – К.: Фитосоциоцентр, 1999. – С. 324.

10. Олійник М.П. Дендрофлора міста Івано-Франківська / М.П. Олійник, В.І. Гнєзділова // Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Серія Біологія. – Івано-Франківськ, 2009. – Вип. XIY. – С. 18-23.