Екологія/1. Стан біосфери і його вплив на здоров’я людини

К.м.н. Шарун І.Е., Ковальчук Ю.М.

Обласний комунальний заклад «Дніпропетровське медичне училище», Україна

Вплив факторів навколишнього середовища   м. Дніпропетровська на дихальну та серцево–судинну систему організму людини.             

       Дніпропетровськ – це великий культурний, історичний та торговельно–промисловий центр. Отже можна сміливо говорити, що Дніпропетровську характерні всі екологічні проблеми, які притаманні всім великим містам. Це, в першу чергу, забруднення вихлопними газами автотранспорту, зміни в складі атмосферного повітря, шумове забруднення, викиди хімічних речовин у атмосферу, забруднення токсичними відходами, проблема відходів.

       Забруднення води також має велике значення, так як є причиною багатьох захворювань. Найбільш небезпечними внаслідок здатності до швидкого поширення водним шляхом є такі інфекції, як холера, дизентерія, черевний тиф, сибірська виразка, гепатит, туберкульоз.      

       За останні 5 років у Дніпропетровську зросла кількість уражень бронхолегеневої системи: хронічні пневмонії, бронхіти, бронхіальна астма, як серед дорослого населення, так і серед дітей. Зріс показник захворюваності туберкульозом. Однією з причин такого росту патології дихальної системи є несприятливі фактори навколишнього середовища, тобто забруднення атмосферного повітря хімічними речовинами (наприклад, оксидами вуглецю -  Придніпровська ГРЕС, Шинний завод, завод Петровського), пилом, соціальні умови ( житло, матеріальне забезпечення), погодні умови.

       Що стосується  хвороб серцево-судинної системи, то вони  за даними лікарів, отримали так звану «молодість», тобто почастішали випадки захворюваності серед людей віком від 20 до 45 років. Однією з причин лікарі-кардіологи також вважають несприятливі екологічні фактори, до яких відноситься:  забруднення атмосферного повітря хімічними речовинами, шум, електромагнітні поля, склад питної води (хлориди, нітрати, нітриті), забруднення продуктів харчування токсикантами, клімат.

        На базі медичного училища ми провели  анкетування 80 студентів першого та другого курсів. Метою якого було дослідити вплив екзогенних факторів навколишнього середовища на організм людини, а зокрема на дихальну та серцево-судинну систему. Аналіз отриманих суб'єктивних  даних показав, що 87% студентів вважають, що їх  проблеми зі здоров'ям пов'язані з несприятливими екологічними умовами.

       Для  визначення реакції дихальної та серцево–судинної систем на фізичне навантаження, обом групам студентів були проведенні проби - це  ортостатична  проба,  пробу  з затримкою дихання. А також для  визначення життєвої ємності легенів була проведена спірометрія. В ході проведення  ортостатичної проби (діаграма № 1) було виявлено, що у мешканців м. Дніпропетровська реакція серцево–судинної системи на фізичні навантаження в даних екологічних умовах не змінювалась і була визначена за критеріями оцінки, як  задовільна на протязі усіх 6 місяців дослідження. У мешканців селищ Дніпропетровської області  реакція серцево–судинної системи на фізичні навантаження за критеріями оцінки на початку обстеження  відносилась до доброї, а з часом змінилась на задовільну, що може свідчити про несприятливий  вплив  умов навколишнього середовища на організм людини.

  Діаграма №1        

 Різниця  пульсу

16                                            

15                                                     

14                                         

13

12

11  

10

                       Х           ХІ           ХІІ            І              ІІ             ІІІ         місяць року

                - жителі міста;                    - жителі селищ.   

       Різниця частоти пульсу в положенні лежачи і стоячи оцінюється

таким чином:

 від 10 до 12 – це добра реакція серцево-судинної системи;

 від 12 до 18 – задовільна;

 від 19 до 25 – погана;

 понад 25 – дуже погана реакція.

       Для визначення функції  дихальної системи в даних екологічних умовах, ми проводили пробу з затримкою дихання у тих самих 2 груп студентів.

      Таблиця 1

1 група (мешканці

м. Дніпропетровська)

2 група ( мешканці селищ Дніпропетровської області)

Жовтень

Середній показник затримки дихання на вдиху

50 секунд

70 секунд

Середній показник затримки дихання на видиху

1 хвилина

55 секунд

Грудень

Середній показник затримки дихання на вдиху

45 секунд

1 хвилина

Середній показник затримки дихання на видиху

1 хвилина

55 секунд

Березень

Середній показник затримки дихання на вдиху

40 секунд

50 секунд

Середній показник затримки дихання на видиху

1 хвилина

50 секунд

                  

 

                   Критерій оцінки:

                   На вдиху:

                   менше ніж 1 хвилина – поганий показник роботи дихального апарату;

       від 1 до 2 хвилин – задовільний;

       понад 2 хвилин – добрий.

       На видиху: норма для людей які не займаються фізкультурою – 35 – 40с.

       В таблиці  1 представлені дані середніх показників проби з затримкою дихання на вдиху та видиху, які проводились 1 раз у квартал.   На основі отриманих даних,  згідно критеріїв оцінки, можна зробити висновок , що у першій групі студентів затримка дихання, як на вдиху, так і на  видиху являється задовільною і не змінюється  на протязі усього дослідження, що говорить про не «тренованість» дихальної системи, а також про «слабкий» дихальний апарат. А у другої групи студентів ми спостерігаємо перехід від задовільного показника роботи дихальної системи до поганого функціонування дихальної системи, що може свідчити про несприятливий  вплив екологічних умов м. Дніпропетровська на роботу дихального апарату.       

       Для визначення  життєвої ємності легенів (ЖЄЛ), на протязі 6 місяців, з частотою  1 раз на місяць, проводилась спірометрія. 

       Дані зібрані при дослідженні обох груп студентів представлені на діаграмі № 2.

       На діаграмі ми бачимо, що у першої групи студентів (червона лінія – мешканці м. Дніпропетровська) середні величини ЖЄЛ постійні  на протязі 6 місяців  і складають від 2600  до 2800 см3 , що менше норми (норма для дівчат від 16 до 18 років повинна становити 3000 - 3500 см3). Це свідчить про знижену функціональну  здатність дихального апарату.

       У другої групи студентів (зелена лінія – мешканці селищ Дніпропетровської області)  ми бачимо іншу картину,  в перші 2 місяці

(жовтень, листопад)  ЖЄЛ складає 3000 см3, що знаходиться в межах норми для їх віку. Потім, що далі  показник життєвої ємності легенів знижується і в березні  він складає 2800 см3, що може  свідчити про зниження функціональної  здатності дихального апарату через несприятливі екологічні фактори у місті Дніпропетровську.

       Критерій оцінки: середніми показниками для юнаків у віці 16 – 18 років є величини в межах 4000 – 4500 см3,  а для дівчат цього ж віку – 3000 – 3500 см3.

       Діаграма № 2

       ЖЄЛ, см 3                 

          3400

 

3200                                                                                  

 

3000                                                                                норма     

 

2800

 

2600

 

2400

                          Х         ХІ         ХІІ         I           II           III           місяць року

        Таким чином, студенти, які проживають в м. Дніпропетровськ по всім пробам показали задовільний рівень функціональної роботи дихальної та серцево-судинної системи, а студенти, які приїхали з селищ Дніпропетровської області спочатку мали показники в межах норми, але з часом під впливом несприятливих факторів навколишнього середовища їх показники діяльності дихальної та серцево-судинної системи  знизились  нижче норми і характеризуються як задовільний стан цих систем.

                     Література:

1. Ю.Д. Бойчук, Е.М. Солошенко, О.В. Бугай « Екологія і охорона                                                                                     навколишнього середовища», Суми, 2007р.

2. Н.В. Семенюк « Екологія людини», Хмельницький: ТУП, 2002р.

3. В.М. Бровдій, О.О. Гаца « Екологічні проблеми України», Київ, 2000р.