Екологія/2. Екологічні та метеорологічні проблеми великих міст і промислових зон

К.м.н. Шарун І.Е., Орєхова О.Ю., Місбахова С.А.

Обласний комунальний заклад “Дніпропетровьке медичне училище”, Україна

ВИЗНАЧЕННЯ ЙМОВІРНИХ ЗМІН

У СТАНІ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

В Україні виробляється близько 5% світового об’єму мінеральних ресурсів, а щорічна кількість забруднень, що припадають на 1м² площі у 6,5 разів вище, ніж у США, та у 3,2 рази – ніж у Європейському союзі. У Дніпропетровську працює 100 підприємств, які забруднюють атмосферне повітря: на один кв. км. теріторії міста за три місяця припадає 82,8 т. токсичних викидів, тобто на кожного мешканця міста – 31,2 кг. У зв’язку з цим дослідження впливу забруднювачів атмосферного повітря на стан здоров’я населення промислового регіону є одним з пріоритетних напрямків розвитку профілактичної медицини та медичної екології. Методи визначення очікуваного стану здоров’я населення в залежності від забруднення атмосферного повітря використовують для аналізу впливу несприятливої екологічної ситуації на рівень популяційного здоров’я, підготовки та впровадження ефективних заходів щодо захисту середовища існування та здоров’я населення.

|вміст,утримання|За визначенням ВООЗ: "Здоров’я – це стан повного соціального, біологічного та психологічного благополуччя, коли функції всіх органів і систем урівноважені з навколишнім середовищем, відсутні якісь захворювання, хворобливі стани на фізичні дефекти".

У формуванні рівня здоров’я населення, як якісного показника популяційного здоров’я , велику роль відіграють фактори ризику, тобто додаткові несприятливі впливи на організм, які підвищують ймовірність виникнення захворювання чи настання смерті; інтенсивність їх різна і коливається в значних межах.

Фактором ризику, безумовно, можна назвати довготривале забруднення атмосферного повітря.

Відомо, що довготривале забруднення атмосферного повітря SO₂, CO, CO₂, NO₂ викликає підвищення загального рівня захворюваності населення, обумовлених ураженням окремих органів та систем, а саме: дихальної системи

( пневмонії, бронхіти, бронхіальна задуха), серцево-судинної системи (гіпертонічна хвороба, інфаркт міокарду, хронічні хвороби).

Спостерігається при сумарному забрудненні атмосферного повітря в:

5 ГДК – підвищення рівня захворюваності; збільшення числа дітей з

хронічними захворюваннями; 10 ГДК – збільшення числа хронічних захворювань серед дітей і дорослих; 20 ГДК – суттєве поширення ішемічної хвороби серця, ГРВІ та грипом.

Рівень забруднення атмосферного повітря оцінюється з метою визначення очікуваного стану популяційного здоров’я в залежності від забруднення атмосферного повітря.

За умов присутності в атмосферному повітрі декількох речовин, здатних до ефекту сумації, сумарний показник забруднення ПЗ розраховується за формулою : , де

ПЗ – сумарний показник забруднення атмосферного повітря (%);

С₁, С₂, С₃, С_n – значення фактичних концентрацій речовин, які входять до складу суміші (мг/м³);

ГДК₁, ГДК₂, ГДК₃, ГДК_n – значення гранично допустимих концентрацій відповідних забруднюючих речовин, які входять до складу суміші (мг/м³);

n – коефіцієнт, який враховує клас небезпечності речовини:

n₁ для 1 класу небезпечності дорівнює 1

n₂ для 2 класу небезпечності дорівнює 1,5

n₃ для 3 класу небезпечності дорівнює 2

n₄ для 4 класу небезпечності дорівнює 4.

Кратність перевищення значення сумарного показника забруднення сумішшю речовин нормативного значення гранично допустимого навантаження атмосферних забруднень на стан здоров’я населення (К) розраховується за формулою: К = , де ГДН - гранично допустиме навантаження атмосферних забруднень на стан здоров’я населення, яке є інтегральним критерієм оцінки якості атмосферного повітря та розраховується за формулою: ГДН=К_к.д.с.·100% , де К_к.д.с. - коефіцієнт комбінованої дії речовин, які присутні сумісно.

К_к.д.с.=+ m , де К_к.д.1, К_к.д.2, К_к.д.n – коефіцієнти комбінованої дії домішок атмосферного повітря, які присутні сумісно (офіційні переліки ГДК забруднювачів атмосферного повітря населених міст); m – кількість речовин у суміші.

Якщо в атмосферному повітрі сумісно присутні SO₂, NO₂, CO, HF, то К_к.д.=1.

∑ПЗ, ГДН, К розраховувались за даними спостережень стаціонарного поста промислового району міста, за якими у жовтні максимальна разова концентрація пилу становила 0,4 мг/м³, диоксиду сірки SO₂ – 0,25 мг/м³, диоксиду азота NO₂ – 0,35 мг/м³, оксиду вуглецю CO – 2 мг/м³. Максимально разові ГДК означених речовин та класи їх небезпечності визначались за довідниками.

·100%=623%

К_к.д.с.=+1=2,732

ГДН=2,732·100%=273,2%

К=623% /273,2%=2,280

За орієнтовною шкалою (таблиця 1) оцінки якості здоров’я населення в залежності від стану атмосферного повітря визначались рівень та ступінь небезпеки забруднення атмосферного повітря та очікуваний стан здоров’я населення.

Таким чином, у відповідності до значення К (2,280), рівень забруднення атмосферного повітря неприпустимий, а ступінь небезпеки помірний, а у населення промислового району міста можна очікувати гострі бронхіти, алвеоліти, поліневріти, ішемічну хворобу сердця, гіпертонічну хворобу.

Таблиця 1

Орієнтовна шкала оцінки якості здоров’я населення в залежності від стану атмосферного повітря

Рівень забруднення	Ступінь небезпеки	Кратність перевищен-ня ГДН	Очікуваний стан здоров’я
			Зміни в стані здоров’я	Нозологічні форми ймовірних захворювань
Припустимий	Безпечний	менш 1	Негативні впливи на стан здоров’я відсутні
Неприпустимий	Слабкий	1 – 2	Зміни у імунологічних, біохімічних, фізіологічних показниках стану здоров’я	Запалення в.д.ш., вазомоторний риніт, синусит, ларинготрахеїт, бронхіт, алергічний дерматит, кон’юнктивіт
Неприпустимий	Помірний	від 2 до 4,4	Статистично значимі зміни показників гострої захворюваності населення	Гострий бронхіт, альвеоліт, поліневрит, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба
Неприпустимий	Сильний	від 4,5 до 8	Статистично значимі зміни показників хронічної захворюваності населення	Хронічні бронхіт, фарингіт, бронхіальна астма, емфізема легенів, міокардіодистрофія
Неприпустимий	Дуже сильний	більше ніж 8	Ріст специфічної та неспецифічної захворюваності, кількості випадків гострих та отруєнь	Хронічні захворювання в.д.ш., емфізема легенів, безпліддя, рак легенів та ін.

Література:

1. Акопян В. Екологічна парадигма як унормоване знання про ставлення людини до довкілля /Журнал “Вища освіта України”, 3(38) 2010, с.70-75.

2. Богатирьова Р.В., Сердюк А.М., Тимченко О.І. Зміна суспільних орієнтирів як спосіб збереження здоров’я населення /Журнал “Довкілля та здоров’я”, 2(57), 2011, с. 3-8.

3. Гербильский Л.В. Введение в медицинскую екологію, Днепропетровск, ЗАО Изд-во „Полиграфист“, 1996.

4. Деркачев Э.А., Штепа А.П.: Качество жизни населения. Актуальные эколого-гигиенические проблемы охраны окружающей среды и здоровья населения Приднепровья: состояние, прогноз и пути решения, „Экополис“, №1(13), 2004 г., с. 23-27.

5. Джигирей В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А.: Основи екології та охорона навколишнього природного середовища. Львів, „Афіша“, 2001, с. 271.

6. Жукова С.Г. Формування екологічного світогляду / зб. “Організація навчально-виховного процесу ”, випуск 10, 2007, с. 205-206.

7. Капранов С.В. Принципиальная схема влияния факторов среды жизнедеятельности на организм человека // Журнал “Довкілля та здоров’я”,

№2(57), 2011, с. 23-26

8. Коршун М.Н. К вопросу применения системного подхода к нормированию химических загрязнителей воздушной среды //Журнал “ Довкілля та здоров’я”, №3(54), 2010,с. 27-30

9. Плохій З.П. Формування екологічної культури особистості , як наукова проблема /Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. пр. – вип. 12-Ін-т проблем виховання. – К., 2008.

10. Рудяк О.О.: Охорона здоров’я – пріоритетний напрямок. Здоров’я населення промислового міста в межах доктрини сталого розвитку суспільства та реалізації Європейської політики «Здоров’я для всіх в ХХІ сторіччі», „Экополис“, №1(11), 2002 г. - №1(12), 2003 г., с. 5-8.

11. Сукманский О.И. Проблема здоровья в условиях экологического неблагополучия// Актуальные проблемы медицинской экологии, Днепропетровск, ДДМА, 1995.