Экология/ 6. Экологический мониторинг

К.т.н. Лісьєв В.М.

Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна

Екологічні проблеми Каховського водосховища

Протягом останнього десятиріччя продовжується прогресуюче забруднення довкілля Дніпропетровського регіону, накопичення відходів як у промисловому, так і в побутовому секторах. Розрив між прогресуючим забрудненням довкілля і заходами, спрямованими на зменшення викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище, запобігання утворення відходів, розширення їх утилізації, знешкодження та видалення з дотриманням сучасних вимог щодо охорони довкілля, попередження та ліквідації наслідків підтоплення територій і зсув ґрунту, загрожує не тільки поглибленням екологічної кризи, а й загостренням соціально-економічної ситуації в цілому. Звідси - необхідність подальшого удосконалення та розвитку з урахуванням вітчизняного та світового досвіду всієї правової і економічної системи, що регулює сферу охорони довкілля та попередження небезпечних екологічних ситуацій.

Створена в Дніпропетровській області структура промислового виробництва, як і взагалі по Україні, характеризується питомою вагою ресурсо- та енергоємних технологій Високий рівень ресурсовикористання, обумовлений недосконалістю технологій, які розробляються, та процесів, що застосовуються у виробництві, відсутністю економічних стимулів ефективного використання ресурсів, приводить до утворення та накопичення великих обсягів відходів у сховищах, шламонакопичувачах, забруднення підземних та поверхневих вод, погіршення стану атмосферного повітря, земельних ресурсів, здоров'я населення і всього навколишнього середовища у цілому.

Дніпропетровська область характеризується потужним промисловим і науковим потенціалом, розгалуженим сільським господарством, вигідним географічним положенням, багатими природними ресурсами, високим рівнем розвитку транспорту та зв'язку Природні умови області сприятливі для діяльності людини Дніпропетровщина відзначається підземними багатствами та сприятливим кліматом, водними ресурсами, родючими ґрунтами. Створена потужна енергетична база стала основою розвитку гірничо-металургійного комплексу В області виявлено більше 30 видів мінеральної сировини, яка використовується сучасною промисловістю. Відкрито та розвідано більше 300 родовищ і ділянок корисних копалин, з яких по 293 затверджено балансові запаси В цілому з надр області видобувається більше 50% державного видобутку різних корисних копалин. В області у машинобудівному комплексі виробляються як міжконтинентальні ракети, так і унікальне ковальсько-пресове обладнання та багато іншого.

Але сучасний стан і динаміка розвитку екологічної ситуації на території області є критичними. Область є одним з найбільш економічно розвинених регіонів, де виробляється близько 16 % промислової продукції України. Особливістю регіону є те, що кризові ситуації не локалізовані по території, а охоплюють цілі промислові агломерації, басейни видобутку корисних копалин і території прилягаючих до них інших областей. В цілому, незважаючи на те, що останніми роками мас місце тенденція до зменшення антропогенного тиску на довкілля, рівень техногенного навантаження залишається високим.

Обсяг валових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел забруднення у 2011р. склав 1,274 млн. тонн, що становить понад 17% від загальнодержавних. У 2011р. викиди стаціонарних джерел забруднення збільшились на 107,441тис. тонн, що на 10,8% більше, ніж у попередньому році. Кількість викидів забруднюючих речовин на душу населення області у 2006р склала 320,5кг, у тому числі: твердих речовин - 54,0кг, сірчистого ангідриду - 61,9кг, оксидів азоту - 16,6кг, окису вуглецю - 159,9кг. Частка від сумарної кількості викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від підприємств металургії складає 70,3%, електроенергетики - 20,4%, вугільної галузі - 5,7%, хімічної та нафтохімічної промисловості - 0,3%, сільського господарства - 0,11%.

Результати спостережень Дніпропетровського обласного центру гідрометеорології за рівнем забруднення атмосферного повітря показують, що у 2011р. середньорічні концентрації становили у містах Дніпропетровську, Кривому Розі, Дніпродзержинську: пилу (1,3-2,0)ГДК, діоксиду азоту (1,3-2,0)ГДК, формальдегіду (3,0 - 6,0)ГДК, бенз(а)пірену (0,5-1,6)ГДК.

Викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел в атмосферу області складають 172,61тис. тонн (13,5% від загального), а у Дніпропетровську цей показник 31,9% Вагомий вклад в забруднення повітря вносить погіршення якості палива. Для покращення ситуації необхідно ввести самий жорсткий контроль за якістю палива, яке використовується для транспортних засобів.

Обсяг забору свіжої води на території Дніпропетровської області склав 1911,0 млн. м³, що на 43,0млн. м³ (7,2%) менше ніж у 2010р. Скид забруднених стічних вод у 2011 році зменшився на 43,7млн. м³ (-6,0 %) і склав 659,5млн. м³. Скид стічних вод від одного мешканця області становить 406,0м³/рік та 0,14т забруднюючих речовин, які скидаються зі зворотними водами у поверхневі водні об'єкти.

Основний обсяг промислового виробництва - найбільші енергетичні об'єкти, масиви зрошуваних земель, комунально-побутове водокористування пов'язані з водними ресурсами Дніпра. Місцеві водні ресурси значно менші від потреби в них. Внаслідок цього, в більшості міст області склалася передкризова та кризова водогосподарська та гідроекологічна ситуація, коли самовідновлювальна здатність Дніпра та багатьох річок басейну вже не забезпечує відновлення порушеної екологічної рівноваги. На протязі 2011р. якість води у водних об'єктах області суттєво не змінилась, концентрації важких металів та нафтопродуктів в усіх створах р. Дніпро знаходились на рівні 2010р. та не перевищували Г'ДК для водойм культурно-побутового призначення, за винятком марганцю. По створам р. Самара відмічається незначне зменшення концентрації важких металів у порівнянні з 2010р. В р. Орілі є незначне зменшення вмісту міді, кобальту та кадмію. В Інгульці відмічено збільшення кобальту, кадмію та марганцю; зменшення сухого залишку, хлоридів та сульфатів. Якість води у р. Саксагані, р. Мокрій Сурі та р. Вовчій суттєво не змінилась.

На початок 2012р. в Дніпропетровській області накопичено понад 8,5млрд. т промислових відходів. Іх переробка та утилізація складає близько 40% від загального річного утворення, інші продовжують поповнювати накопичувані та звалища. З кожним роком обсяги утворення побутових відходів зростають. Проблема накопичення відходів с дуже актуальною для нашої області, тому для її вирішення необхідна концентрація зусиль органів влади, Держуправління, прокуратури, СЕС та громадськості. Слід відзначити, що для ефективного вирішення всього комплексу питань, пов'язаних з ліквідацією чи обмеженням негативного впливу токсичних відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини у вересні 2000р. прийнято Закон України "Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами".

Згідно з даними статистичної звітності загальний обсяг забору свіжої води з підземних та поверхневих джерел становив 1911,0млн. м³ води. Обсягі використання води склало 1449,7млн. м³. У порівнянні з 2010р. загальний обсяг забору свіжої води зменшився на 43,1млн, м³ (2,2%). Слід відмітити, що забір води:

- з поверхневих джерел становив 1596,2млн. м³;

- з підземних джерел - 157,8млн. м³.

Із загального обсягу забраної води обсяг транзитного перекидання води по каналу "Дніпро-Донбас" склав 461,3млн.м³/рік. Використання свіжої води у звітному році склало 1449,7млн.м³, що становить 414м³ на душу населення області.

У порівнянні з 2010р. водокористування зменшилось на 129,3млн. м³, або на 8,2%, при цьому використання води на промислові потреби становило 1122,0 млн. м³ що на 131,098млн. м³ менше попереднього року. Господарчо-побутові потреби збільшились на 2,2млн.м³. Використання на зрошення збільшилось на 1,79млн. м³, на потреби сільськогосподарського водопостачання скоротилося на 0,4млн. м³ за рахунок жорсткого лімітування електроенергії, а також продовження процесу розпаювання земель.

Кількість води в оборотному та повторно-послідовному водопостачанні збільшилась на 548млн. м³ та склала 5557,0млн. м³. Безповоротне водоспоживання збільшилось на 40,4млн. м³ та склало 292,7млн. м³. В цілому економія свіжої води склала 91,0%, що на 0,73% більше у порівнянні з 2010р.

Скид неочищених стічних вод зменшився на 35,5млн. м³, недостатньо очищених стічних вод також зменшився на 8,2млн. м³. Скид забруднюючих речовин в тоннах в області зменшився 63350,6 тонн, або на 12,8%, при цьому слід відмітити, що тенденція зменшення маси скиду забруднюючих речовин утримується з 2001р.

Негативно позначається на якості природних вод низька ефективність роботи очисних споруд комунального господарства. У 2011р. обсяг скиду стічних вод, що пройшли очистку на 23-х підприємствах комунального господарства області, склав 356,2млн. м³. При цьому більше 74% обсягу скиду не відповідає технологічним та екологічним вимогам якості очистки. Каналізаційні мережі в Дніпропетровській області мають 19 міст, 29 селищ міського типу та 18 населених пунктів.

Крім вказаних джерел забруднення, значна кількість забруднюючих речовин та біогенних елементів надходить у водні об'єкти з території населених пунктів, з поверхневим змивом із сільськогосподарських угідь і тваринницьких комплексів, із забрудненими підземними водами. Дренажні води зрошувальних систем є додатковим джерелом забруднення водних об'єктів пестицидами, гербіцидами, мінеральними солями.

Проблема донних відкладень, перерозподіл водних мас, модель течій водосховища особливо в місцях водозаборів вимагає уваги і вирішення вже найближчим часом.