Сметанюк О. А., Василенко Ю. В.

 

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київський національний торговельно-економічний університет

 

Організація управління фінансовими ресурсами в системі ефективного функціонування підприємств в сучасних умовах

 

Фінансові ресурси підприємств є одним із найважливіших видом ресурсів для забезпечення їх діяльності, але в той же час досить складним для дослідження. Здатність фінансових ресурсів трансформуватись у матеріальні, інтелектуальні, технічні, інноваційні та інші види ресурсів обумовлює їх вагомість у фінансово-господарській роботі підприємства.

Нестача фінансових ресурсів негативно впливає на виробничо-господарську діяльність підприємств, спричиняє виникнення та зростання заборгованостей перед суб’єктами господарювання, по оплаті праці та сплаті податків. При цьому зменшуються можливості фінансування подальшого розвитку підприємств, скорочуються надходження до бюджету. За цих обставин важливого значення для здійснення фінансово-господарської діяльності набуває управління фінансовими ресурсами підприємств.

Проблеми управління фінансовими ресурсами мають місце на кожному підприємстві оскільки забезпеченість фінансовими ресурсами є визначальним фактором здійснення виробничого процесу.

Метою даної роботи є дослідження процесу управління фінансовими ресурсами підприємства та визначення його впливу на подальшу діяльність суб’єкта господарювання.

В усій сукупності ресурсів провідне місце належить фінансовим ресурсам підприємства, оскільки вони є основою діяльності в сучасних ринкових умовах.

Питання сутності, формування та використання джерел фінансових ресурсів підприємств досліджувалися в працях багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців: М.Я. Дем’яненка, П.А. Стецюка, М.М. Бердара, А.А. Смєхова, А.В. Литвиненка,    В.М. Федоса,  С.І. Юрія та інших. Водночас аналіз літературних джерел показав, що погляди науковців на дану проблему досить різні, хоча й мають спільні риси.

Існують різні трактування даного поняття. Наприклад, А.Г. Борщ визначає фінансові ресурси як запас реальних грошових коштів, якими підприємство може скористатися негайно для виконання фінансових зобов’язань та здійснення витрат у процесі операційної та фінансово-інвестиційної діяльності [1, с.79].

Шваб О.В.  тлумачить фінансові ресурси як сукупність власних, позичених та залучених коштів суб’єкта господарювання.  Також фінансові ресурси прирівнюються до економічної категорії «капітал» [2, с.150].

Таким чином, підсумовуючи погляди різних науковців, можна сформулювати наступне визначення: фінансові ресурси підприємства – це матеріальні носії фінансових відносин, які мають найвищу ліквідність і забезпечують рух фінансових потоків.

В сучасних умовах формування фінансових ресурсів набуває особливої динамічності, що пояс­нюється досить жорсткою конкуренцією як з боку українських, так і зарубіжних компа­ній, підвищенням вимог споживачів до то­варів та послуг, які пропонуються на ринку. З іншого боку, кожне підприємство є також споживачем різноманітних ресурсів.

Успішна діяльність підприємства немож­лива без раціонального управління фінансо­вими ресурсами, для досягнення якого не­обхідні: виживання фірми в умовах конку­рентної боротьби; запобігання банкрутству і значним фінансовим збиткам; лідерство в боротьбі з конкурентами; максимізація рин­кової вартості фірми; прийнятні темпи росту економічного потенціалу фірми; ріст обсягів виробництва та реалізації, максимізація прибутку, мінімізація витрат, забезпечення рентабельної діяльності, збереження ділової репутації підприємства на ринку.

Ефективність використання фінансових ресурсів значною мірою залежить від раціонального перебігу процесу розроблення та реалізації управлінських рі­шень у сфері взаємовідносин суб’єкта під­приємницької діяльності з навколишнім економічним середовищем, тобто від доско­налості управління.

Основу управління власним капіталом підприємства в процесі його розвитку становить управління формуванням його влас­них внутрішніх фінансових ресурсів. З метою забезпечення ефективного управління цим процесом у підприємстві слід розробля­ти спеціальну фінансову політику, спрямо­вану на залучення власних фінансових ре­сурсів із різних джерел відповідно до потреб його розвитку в майбутньому періоді [3, c.135].

В економічній літературі існує низка ор­ганізаційних підходів щодо управління фінан­совими ресурсами. Вони, передусім, перед­бачають пошук коштів, які перебувають у розпорядженні підприємства, залучення зовнішніх надходжень, призначених для ви­конання фінансових зобов’язань, а також для покриття витрат і забезпечення розши­реного відтворення.

Розробка основних підходів до форму­вання політики власних внутрішніх фінансових ресурсів підприємства та визначення загальної потреби у власних фінансових ре­сурсах дасть змогу своєчасно їх мобілізува­ти за рахунок внутрішніх джерел і ефектив­но оцінити необхідність залучення зовніш­ніх джерел фінансування.

Аналіз змін, проведений в умовах ринко­вої економіки, управління якою здійснюєть­ся за допомогою економічних важелів, дає можливість розглядати управління фінансо­вими ресурсами підприємств як найважли­вішу функцію фінансового менеджменту. Управління фінансовими ресурсами підпри­ємств – це самостійна система методів і форм розробки та реалізації управлінських рішень, пов’язаних із процесами формування, розподілу і використання ресурсів з метаю досягнення стійкого фі­нансового стану та ефективної діяльності підприємств.

Стійкий фінансовий стан підприємства є однією з найважливіших характеристик гос­подарювання. Він пов’язаний з рівнем зале­жності від кредиторів і інвесторів і характе­ризується співвідношенням власних та залу­чених коштів. Цей показник дає загальну оцінку фінансової стабільності [2, c.152].

У світовій і вітчизняній практиці для посилення фі­нансової стійкості підприємства розроблено систему показників, суттю яких є пошук співвідношення між двома окремими показниками. Дані показники можна об’єднати в групи, які характеризують:

- можливості погашення поточних зо­бов’язань;

- рух поточних активів;

- достатність власного капіталу;

- результативність основної діяльності підприємства;

- інформованість про ринкову ситуацію.

За допомогою аналізу зазначених показ­ників можна виявити сильні й слабкі позиції конкретних підприємств, тобто зробити пер­ший крок до управління результатами дія­льності.

Поряд з управлінням в економічній науці та практи­ці господарювання часто використовують поняття «організація». Організація як вид діяльності пов’язана з утворенням системи й забезпеченням її стійкого функціонування, а управління – з процесами, які відбуваються в системі, створеній організацією. У зв’язку з цим під організацією управління фінансо­вими ресурсами підприємств слід розуміти створення ефективної управлінської систе­ми та її удосконалення.

Важливим елементом організації управ­ління фінансовими ресурсами підприємства є його інформаційне забезпечення. Цінність фінансової інформації має особливе значення під час проведення аналізу альтернатив­них варіантів управлінських рішень, які реа­лізуються в системі управління фінансовими ресурсами підприємства.

Вагомою інформацією для управління фінансовими ресурсами є обсяги залучення у господарський оборот позичкового капіта­лу у вигляді банківських кредитів та інших позичок [1, c.78].

Організаційна структура системи управ­ління фінансовими ресурсами суб’єкта, що господарює, а також її кадровий склад, мо­жуть бути побудовані різними способами з урахуванням розмірів підприємства і виду його діяльності. Управління фінансовими ресурсами фірми через багатоваріантність його прояву на практиці неможливо здійс­нювати без професійної організації цієї ро­боти.

Пріоритетність будь-якої мети може ви­значатися підприємством залежно від галузi, становища на даному сегменті ринку, але вдале просування до обраної мети значно залежить від досконалості управління фі­нансовими ресурсами підприємства.

Нині підприємства при організації фінансової роботи стикаються з великими труднощами. Досвід успішно пра­цюючих фірм показав, що найкоротший шлях розв’язання цієї проблеми залежить від керівника підприємства. Адже саме керівник має бути зацікавлений в успішній діяльності свого підприємства. А для цього необхідно організувати роботу таким чином, щоб наявні ресурси використовувались ефективно, раціонально та за призначення. Рівень організації управління також залежить від компетентності керівника в даному питанні, адже всі управлінські рішення приймаються на рівні керівництва і безпосередньо впливають на роботу підприємства.

Для удосконалення процесу управління необхідно проводит діагностику фактичного стану управління фінансовими ресурсами підприємства із використанням показників, які характеризують не тільки фінансову, а й виробничу та інвестиційну діяльність, а також управління фінансовими ресурсами, які знаходяться у грошовій формі.

Таким чином, ефективне функціонування підприємств неодмінно призведе до успішного соціально-економічного розвитку України. Підвищення результативності їхньої діяльності забезпечить зростання економічного потенціалу держави. Виникнення кризових явищ на окремих підприємствах негативно позначаться на економічній системі в цілому.

Ефективна система управління фінансовими ресурсами підприємства, в свою чергу, дасть можливість забезпечити належний рівень фінансової безпеки підприємства та досягти ефективного використання всіх видів ресурсів.

Головним етапом в удосконаленні організації управління фінансовими ресурсами підприємства є розробка нової фінансової політики. Дана політика має охоплювати всі напрямки фінансової діяльності, що вимагає радикальних організаційних змін існуючого механізму управління на шляху досягнення головної стратегічної цілі – розширення виробництва та отримання прибутку.

 

Список використаних джерел

1. Васильчак С.В. Основні підходи до організації управління фінансовими ресурсами підприємства / С.В. Васильчак // Економіка АПК – 2011. – №3 – С. 78-80.

2. Шваб О.В. Сутність фінансових ресурсів і джерела їх формування в акціонерних товариствах молокопереробної галузі / О.В. Шваб // Економіка АПК – 2012. – №3 – С. 149-154.

3. Бердар М.М. Управління процесом формування і використання фінансових ресурсів підприємства на основі логістичного підходу / М.М. Бердар // Актуальні проблеми економіки – 2008. – №5 – С. 133-138.