Аналіз динаміки збитковості підприємств України

Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Бодня Т. В., студент

Часовнікова Ю. С., к.е.н., доцент

Харківський національний економічний університет, Україна

Аналіз динаміки збитковості підприємств України

На сьогоднішній день перед Україною досить гостро постала проблема збитковості та банкрутства вітчизняних підприємств. Це пов’язано з тим, що в умовах кризового стану економіки більшість суб’єктів господарювання працює збитково, а також існує велика частка таких, що знаходяться на межі банкрутства. Збиткові підприємства відображають існування макроекономічної фінансової кризи, що стає некерованою і, як наслідок, може призвести до втрати платоспроможності та банкрутства великої частки вітчизняних підприємств, а також погіршення загальноекономічної ситуації в країні. Тому, у зв’язку з загостренням проблеми збитковості підприємств України, неабиякої актуальності набирає питання аналізу фінансового стану вітчизняних суб’єктів господарювання.

Вивченню особливостей кризового стану підприємств України присвячено роботи таких вчених, як А. Б. Гончарова [1], А. М. Штангрета, В. О. Василенка, С. М. Іванюти [3], М. А. Мостової [4], М. В. Литовченко [4] та ін.

Для виокремлення особливостей кризового стану вітчизняних підприємств необхідно розглянути динаміку, склад та структуру їх збитковості, спираючись на офіційні дані Державного комітету статистики України [2; 5; 6].

За допомогою рис. 1, проаналізуємо зміни частки збиткових підприємств в економіці України за 2005-2011 роки (рис 1).

З даних рис. 1 можна зробити висновок, що найбільша кількість збиткових підприємств протягом аналізованого періоду припадає на 2009 та 2010 роки (39,9 та 41,0% відповідно). При цьому варто зазначити, що зростання частки збиткових підприємств прослідковується саме з 2008 року. Це пов’язано з початком та наслідками світової економічної кризи, розпочатої у 2008 році, що стало причиною ослаблення вітчизняної економіки.

Рис.1 Частка збиткових підприємств в економіці України за 2005-2011 роки (%)

Але, як видно з даного рисунку, вже у 2011 році спостерігається значне зниження частки збиткових підприємств, що свідчить про те, що стабілізаційні процеси торкнулися не лише великих промислових підприємств, але і підприємств малого та середнього бізнесу. Частка збиткових підприємств протягом останнього аналізованого року скоротилася на 5%.

Загалом причин депресивного розвитку промислових підприємств існує багато, але головні з них лежать в інерції сформованої структури виробництва, його технологічної відсталості і фізичному зносі основних фондів, у відсутності пріоритетів державної науково-промислової політики, визначення яких дозволило б провести необхідну реструктуризацію потужностей, в умовах господарювання, що склалися в результаті неефективних, з погляду реального сектора економіки, перетворень, що не дозволяють підприємствам накопичувати власні ресурси для модернізації.

Таке їх становище має певну небезпеку як для економіки і соціальної стабільності суспільства в цілому, так і для кожного конкретного підприємства. Адже промислове підприємство, будучи основним структуроутворюючим елементом економіки, виконує не тільки виробничу функцію, але і несе певне соціальне навантаження [4].

Проводячи оцінку ситуації, що склалася на макрорівні, доцільно також проаналізувати економічну ситуацію і на регіональному рівні, адже кожний регіон, як окрема складова єдиної системи, впливає на стан економіки в цілому. Розглянемо розподіл збиткових підприємств за регіонами України у 2010 та 2011 роках (табл.1).

Таблиця 1

Розподіл збиткових підприємств за регіонами України у 2010-2011 роках

Область	Підприємства, що одержали збиток, у % до загальної кількості підприємств			Область	Підприємства, що одержали збиток, у % до загальної кількості підприємств
Область	2010р.	2011р.	+/-	Область	2010р.	2011р.	+/-
Україна	41,0	36,0	-5,0	Миколаївська	38,2	34,8	-3,4
АРК	43,7	38,7	-5,0	Одеська	43,1	37,8	-5,3
Вінницька	40,9	29,8	-11,1	Полтавська	40,5	31,9	-8,6
Волинська	43,2	38,4	-4,8	Рівненська	44,6	36,2	-8,4
Дніпропетровська	42,8	37,2	-5,6	Сумська	43,9	33,5	-10,4
Донецька	37,7	35,9	-1,8	Тернопільська	38,7	32,9	-5,8
Житомирська	45,3	35,1	-10,2	Харківська	42,5	36,6	-5,9
Закарпатська	35,1	29,8	-5,3	Херсонська	42,5	37,6	-4,9
Запорізька	40,5	36,3	-4,2	Хмельницька	39,5	26,9	-12,6
Івано-Франківська	31,4	36,6	5,2	Черкаська	38,5	30,3	-8,2
Київська	39,7	36,6	-3,1	Чернівецька	34	37,5	3,5
Кіровоградська	36,5	31,4	-5,1	Чернігівська	43,4	35,8	-7,6
Луганська	39,8	40,4	0,6	м,Київ	42,6	38,5	-4,1
Львівська	38,3	38,6	0,3	м.Севастополь	48,4	40,6	-7,8

Для більш наочного представлення рівня збиткових підприємств за регіонами України у 2011 році побудуємо карту збитковості вітчизняних підприємств у 2011 році (рис. 2).

Аналізуючи дані табл. 1 можна сказати, що найзбитковішими у 2010 році були підприємства м. Сімферополь (48,4% підприємств), підприємства Житомирської (45,3%), Рівненської (44,6%), Сумської (43,9%) областей. Найменша частка підприємств, що отримали збиток у 2010 році – підприємства Івано-Франківської області (31,4% до загальної кількості підприємств області). Стосовно Харківської області необхідно відмітити, що у 2010 році частка збиткових підприємств склала 42,5%.

У 2011 році, як видно з табл. 1, спостерігаємо зменшення частки збиткових підприємств на 5%. Так, наприклад, у Хмельницькій області доля таких підприємств скоротилася на 12,6%. Але, за окремими областями (Івано-Франківська, Чернівецька, Луганська та Львівська) навпаки частка збиткових підприємств збільшилася. Таким чином з рис.2 помічаємо, що у 2011 році найбільшу питому вагу підприємств, що одержали збиток, акумулювали: Луганська область (40,4%), Автономна Республіка Крим (38,7%), Львівська (38,6%), Волинська (38,4%), Одеська (37,8%), Херсонська (37,6%), Чернівецька (37,5%) та Дніпропетровська (37,2%) області. Частка збиткових підприємств Харківської області склала 36,6%, скоротившись при цьому на 5,9% проти минулого року.

Найменша питома вага збиткових підприємств у 2011 році в Україні, як видно з рис.2, припала на Хмельницьку область (26,9%).

Бачимо, що в цілому у минулому році проти 2010 року ситуація на підприємствах України значно покращилася. Це пов’язано, головним чином, з ліквідацією наслідків кризової ситуації, що склалася на підприємствах, котрі потерпали від збитку у 2009-2010рр.

Зростання збиткових підприємств в економіці України в цілому пояснюється низкою наступних макро- та мікроекономічних факторів.

До макроекономічних факторів можна віднести наступні [4]:

1) кризове становище економіки країни;

2) недостатній обсяг доступних фінансових ресурсів з оптимальною вартістю їх залучення;

3) недосконалість законодавчої бази;

4) надмірний податковий тягар;

5) відсутність державної підтримки;

6) політичну нестабільність.

На мікрорівні фінансова нестабільність вітчизняних підприємств пояснюється наступними чинниками [1; 3; 7]:

1) енергомісткістю та надзвичайно складною виробничою і соціальною інфраструктурою;

2) низькою якістю виготовленої продукції;

3) досить значним відсотком відходів виробництва;

4) нераціональною структурою активів підприємств: браком обігових коштів, наявністю понаднормових основних засобів;

5) нестачею кваліфікованих працівників;

6) недостатньою автоматизацією виробничих і управлінських процесів;

7) високою собівартістю продукції та низьким рівнем попиту в економіці;

8) зростанням обсягів кредиторської і дебіторської заборгованостей, майже половина з яких прострочена;

9) недостатньою компетентністю вищого керівництва самих підприємств.

Таким чином, дослідивши тенденції збитковості вітчизняних підприємств

можна зробити висновок про збільшення протягом 2008-2010 років чисельності суб’єктів господарювання, що знаходяться у кризовому стані, що в свою чергу свідчить про погіршення загальноекономічної ситуації в країні протягом аналізованого періоду. Проте, вже у 2011 році спостерігається помітна тенденція до зниження частки збиткових підприємств України.

Сукупність чинників, що впливають на розвиток кризових явищ вітчизняних підприємств можна поділити на макро- та мікроекономічні фактори, а тому для подолання негативної ситуації, що склалася, необхідним є впровадження комплексу заходів для реформування зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, що забезпечить відновлення фінансової стійкості вітчизняних суб’єктів господарювання у довгостроковому періоді.

Література:

1. Гончаров А. Б. Фінансовий менеджмент: навчальний посібник / А. Б. Гончаров. — Х. : ІНЖЕК, 2003. — 240 с.

2. Державний комітет статистики України. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

3. Іванюта С. М. Антикризове управління: навчальний посібник / С. М. Іванюта. — К. : ЦУЛ, 2007. — 288 с.

4. Мостова М. А. Особливості кризового стану підприємств харчової промисловості України та Чернігівському регіоні / М. А. Мостова, М. В. Литовченко // Фінанси. Банківська справа. — 2010. — №3(7). — С. 176-186.

5. Статистичний збірник «Регіони України», Частина 2 / За редакцією О. Г. Осауленко. — К.: Державний комітет статистики України, 2010. — 805 с.

6. Статистичний щорічник України за 2010 рік / За редакцією О. Г. Осауленко. — К.: Державна служба статистики України, 2011. — 560 с.

7. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: навч. посібник / О. О. Терещенко. — К. : КНЕУ, 2000. — 412 с.