Економічні науки/ 10. Економіка підприємства

 

Замчевська Н.В., Саковська А.Д., Таранюк А.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

 

Теоретичні засади аналізу фінансового стану підприємства

 

Актуальність теми. В умовах ринкових відносин зростає автономність підприємств, їх економічна і правова відповідальність.

Кожне підприємство самостійно відповідає за свою роботу та ухвалює рішення щодо подальшого розвитку. Як наслідок, виживає той, хто найкраще використовує наявні ресурси з метою отримання максимальної суми прибут­ку за результатами здійснення господарської діяльності.

Ефективне здійснення фінансово-господарської діяльності та управління власними й залученими ресурсами виділяє підприємство з усієї сукупності конкурентів. Це сприяє закріпленню позицій та підвищення рівня фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності суб’єкта господарювання. Всі визначені характеристики в сукупності являють собою фінансовий стан підприємства.

Фінансовий стан — це найважливіша харак­теристика економічної діяльності підприємства в зовнішньому середовищі. Воно визначає конкурентоздатність підприємства, його потенціал у діловому співро­бітництві, оцінює, у якому ступені гарантовані еко­номічні інтереси самого підприємства і його партнерів по фінансовим й іншим відносинам.

Виходячи з вищевикладеного актуальним для підприємств України сьогодні є питання аналізу фінансового стану підприємства для характеристики реального стану справ на підприємстві та оцінки його економічної привабливості.

Метою дослідження виступає обґрунтування теоретичних основ аналізу фінансового стану підприємства.

Відповідно до поставленої мети в статті вирішуються наступні задачі:

—досліджується економічна суть такого поняття як «фінансовий стан підприємства»;

—визначається ролі фінансового стану у ефектив­ності господарської діяльності підприємства;

Слід відмітити, що питанню діагностики фінан­сового стану підприємств присвячені праці як вітчизняних, так і  зарубіжних науковців та практиків, зокрема: М.І. Баканова, І.Т. Балабанова, О.М. Крейніної, В.П. Прива­лова, Н.О. Сайфуліна, Г.В. Савицької, М.О. Федотової, А.Д. Шеремети, Е. Нікбахта та ін. Вагомий внесок у розробку теоретичних та методичних засад діагности­ки фінансового стану підприємств зробили вчені-економісти: Є.М. Андрущак,   М.Д. Білик,   І.О. Бланк,   О.М. Бандурка,   К.В. Ізмайлова, В.О. Подольська, М.Г. Чумаченко, Г.О. Швиданенко, О.В. Яриш та інші. 

Фінансовий стан  підприємства  -  сукупність  показників,  що відображають   наявність,   розміщення   і  використання  ресурсів підприємства,   реальні   й  по-тенційні   фінансові    можливості підприємства[6]. 
Значення цієї важливої економічної категорії залежить від результатів виробни­чої комерційної і фінансової діяльності підприємства, тобто чим вищими є показники ви­робництва і реалізації продукції робіт і послуг, тим нижча їх собівартість, як­що вища рентабельність і вищий прибуток, то фінансовий стан підприємства є кращим. І навпаки [3].

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук шляхів підвищення рентабельності виробницт­ва і зміцнення комерційного розрахунку як основи ста­більної роботи підприємства і виконання ним усіх своїх зобов'я­зань. Досягнення мети виконується в процесі аналізу фінансового стану підприємства.

Аналіз фінансово-економічного стану є важливою складовою ефек­тивного управління формуванням, розміщенням і використанням ресурсів підприємства.

Основними завданнями аналізу фінансового стану є:

—  дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

—дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

—об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприєм­ства;

—оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурен­тоспроможності;

—аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

—визначення ефективності використання фінан­сових ресурсів [3].

Інформаційною базою для аналізу фінансового стану є: баланс підприємства, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про влас­ний капітал, звіт з продукції, а також матеріали маркетингових досліджень та аудиторських перевірок [1].

Основними показниками оцінювання фінансово-економічного стану підприємства є такі:

1.  Показники майнового стану;

2.  Показники ліквідності;

3.  Показники платоспроможності;

4.  Показники ділової активності;

5.  Показники рентабельності [5].

Показники майнового стану підприємства характеризують стан і структуру активів підприємства у сукупності з джерелами їх покриття (пасивами). Ці показники можна умовно поділити на дві групи: показники, що визначають стан основних засобів, і показники, що визначають стан оборотних коштів. Якісну характеристику основних засобів оцінюють за допомогою таких показників: індексу постійного активу; коефіцієнта накопичення зносу; коефіцієнта реальної вартості майна; коефіцієнта зносу; коефіцієнта придатності; коефіцієнта оновлення; коефіцієнта вибуття; фондовіддача; фондомісткість.

Аналіз ліквідності підприємства являє собою аналіз ліквідності балансу і полягає в порівнянні засобів по активу згрупованих за ступенем  ліквідності із зобов'язаннями по пасиву, об'єднаними по термінах їхнього погашення в порядку зростання термінів.

Під ліквідністю будь-якого активу розуміють його здатність перетворюватися на грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена.

Платоспроможність характеризує здатність організацій і підприємств своєчасно розраховуватися за своїми зобов’язаннями. Фінансове стійке підприємство, яке працює рентабельно, має реальну можливість бути платоспроможним, оскільки забезпечує в процесі кругообігу виробничих фондів перевищення грошових надходжень над їх видатками, тобто сплачує борги і накопичує власний капітал.

Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється передусім у швидкості обороту його засобів. Аналіз її полягає у дослідженні рівнів і динаміки різнобічних фінансових коефіцієнтів оборотності, які є відносними показниками фінансових результатів діяльності господарюючого суб'єкта.

Загальна оборотність усіх засобів складається з часткових показників оборотності окремих елементів цих засобів.

Показники, що характеризують ділову активність, є такими:

1. Коефіцієнт загальної оберненості;

2. Коефіцієнт оборотності мобільних засобів;

3. Коефіцієнт оборотності матеріальних  оборотних  коштів;

4. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;

5. Середній термін обороту дебіторської заборгованості (тривалість періоду обороту в днях);

6. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості;

7. Середній термін обороту  кредиторської  заборгованості;

8. Фондовіддача основних засобів та інших позаоборотних активів;

9. Коефіцієнт оборотності власного капіталу [5].

Рентабельність характеризує кінцевий результат господарсько-фінансової діяль­ності організацій і підприємств, їх ділову активність. Вона безпосередньо зв'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку. Рентабельність – це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у коефіцієнтах або відсотках. Показники рентабельності являються відносними характеристиками фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства. Вони характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності (операційної, фінансової, інвестиційної); вони більш повно, чим прибуток, характеризують узагальнюючі результати господарювання.

Однією з найважливіших характеристик фінансово­го стану підприємства є фінансова стійкість. Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його ви­користання.

Відповідно до забезпеченості запасів можливими варіантами фінансування можливі чотири типи фінан­сової стійкості.

1.   Абсолютна стійкість — для забезпечення запасів достатньо власних обігових коштів; платоспро­можність підприємства гарантована.

2.   Нормальна стійкість — для забезпечення за­пасів крім власних обігових коштів залучаються довго­строкові кредити та позики; платоспроможність гаран­тована.

3.   Нестійкий фінансовий стан — для забезпечення запасів крім власних обігових коштів та довгострокових кредитів і позик залучаються короткострокові кредити та позики; платоспроможність порушена, але є мож­ливість її відновити.

4.   Кризовий фінансовий стан — для забезпечення за­пасів не вистачає «нормальних» джерел їх формування; підприємству загрожує банкрутство [4].

Уміння здійснювати ефективне управління фінансовим станом під­приємства залежить від доцільності використання того чи іншого методу оцінки фінансового стану. Для оцінки фінансового стану підприємства вико­ристовують такі методи: коефіцієнтний, комплексний, інтегральний, беззбит­ковий та рівноважний [3].

Методи аналізу фінансового стану підприємства постійно вдоскона­люються в залежності від настання змін в економічному середовищі країни. З цим пов’язана і велика їх різноманітність.

На основі форм № 1-2 практикою фінансового аналізу виділено такі основні методи:

•     горизонтальний аналіз – порівняння кожної позиції в інформації з поперед­нім періодом;

•     вертикальний аналіз – визначення структури підсумкових фінансових показ­ників;

•     трендовий аналіз – порівняння кожної позиції в інформації з низкою попе­редніх періодів [5].

Також важливо відмітити такі методи як

ü                Порівняльний аналіз — внутрішньогосподарсь­кий аналіз зведених показників звітності за окремими показниками самого підприємства та його дочірніх підприємств (філій), а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми порівняно з показниками кон­курентів або із середньо галузевими та середніми показ­никами.

ü                Факторний аналіз — визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермі­нованих (розділених у часі) або стохастичних (що не ма­ють певного порядку) прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник розділяють на окремі скла­дові, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.

Отже, за умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств.

Аналіз та оцінка  фінансово-економічного ста­ну підприємства відбувається завдяки організованому, якісному, своєчасному та ефективному управлінню, що є сукупністю взаємопов'язаних послідовно здійснюваних функцій. На сьогодні діагностика фінансово-економічного стану – необхідна складова процесу управління підприємством. Головним напрямом її практичної реалізації є виявлення можливостей підвищення ефективності функціонування підприємства, визначення перспектив його розвитку.

 

Література:

1.                   Городня Т.А.Аналіз фінансового стану та вдосконалення контролю за фінансовими показниками підприємства. – Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. – Вип. 20.1.

2.                  Кобзєва С.В. Аналіз фінансового стану та вдосконалення контролю за фінансовими показниками підприємства/С.В. Кобзєва, Т.А. Городня//Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. – Вип. 20.1. – ст. 183-186.

3.                  Ковалева А. М. Финансы в управлении предпри­ятием / А. М. Ковалева. — М. : Финансы и статистика, 2000. — 346 с.

4.                   Куцик В.І. Суть і аналіз фінансово-економічного стану підприємства в сучасних умовах. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/19_13/274_Kucyk_19_13.pdf

5.                  Мних Є. Оцінка фінансового стану підприємства за умов застосування методів точ­кової статистичної експертизи / Є. Мних, Н. Біленька // Бухгалтерський обік і аудит. - 2004. -№ 2. - С. 27-31.