Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Пустовойт Н. С.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Особливості організаційно-правових форм підприємницької діяльності

Вибір організаційно-правової форми підприємництва є важливим етапом на шляху започаткування підприємницької діяльності. Організаційно-правова форма діяльності підприємства розглядається як зафіксована нормами права єдність організаційних і економічних засад діяльності суб’єкта підприємництва. Організаційно-правова форма діяльності підприємства – це форма юридичної особи, що характеризує специфіку її створення, майнового статусу, її прав і прав засновників (учасників) на майно та особливості їхньої відповідальності за зобов’язання суб’єкта. Форми організації підприємства визначають, яким чином підприємці організують свою справу, як вони взаємодіють один з одним та з іншими учасниками процесу підприємництва.

Організаційно-правова форма передбачає поєднання певних організаційних і правових ознак, що характеризують особливості створення і діяльності підприємства. Ознаки, що відрізняють одну організаційно-правову форму від інших: кількість учасників створюваного господарського суб’єкта; хто є власником використовуваного капіталу; джерела майна як матеріальної основи господарської діяльності; межі майнової відповідальності; спосіб розподілу прибутку і збитків;форма управління суб’єктом господарювання.

Загальновідомі три основні форми підприємницької діяльності: одноосібне володіння; партнерство; корпорація.

Одноосібне володіння ґрунтується на праві власності однієї особи або сім`ї, котрі отримують весь дохід і несуть ризик від бізнесу. До переваг одноосібного володіння належать: невелика капіталомісткість і доступність; оперативність на ринку; простота в організації; швидка ліквідність фірми; висока адаптованість до змінюваних умов господарювання та вимог ринку. Недоліки одноосібного володіння: труднощі в залученні великих капіталів; необмежена відповідальність за боргові зобов’язання; невизначеність перспективи.

Партнерство (товариство) передбачає об’єднання власників капіталів кількох фізичних осіб за умов рівного розподілу ризику і прибутку, спільного контролю результатів бізнесу, безпосередньої участі в діяльності. Розрізняють такі види товариств: товариство з обмеженою відповідальністю; товариство з повною відповідальністю; командитне товариство; товариство з додатковою відповідальністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства в межах своїх вкладів. Товариство з повною відповідальністю – це товариство, у якому всі учасники здійснюють статутну діяльність у межах однієї фірми та несуть необмежену відповідальність за спільні борги. (відповідають не лише особистою часткою, а й усім своїм майном як солідарні боржники). Командитним товариством визнається товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном (комплементаріями), є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майно товариства (вкладників). Товариство з додатковою відповідальністю - це товариство, в якому статутний капітал поділений на частки учасників, що відображається в статутних документах. Учасники несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства в межах своїх внесків до статутного капіталу, а якщо суми недостатньо - додаткову відповідальність пропорційно своїм засновницьким внескам.

До переваг партнерства (товариства) належать: широкі можливості для ефективної діяльності; збільшення фінансової незалежності та дієспроможності; більша свобода дій і виваженість управлінських рішень. Недоліками партнерства (товариства) є: загроза окремим партнерам через солідарну відповідальність; можливість банкрутства через професійну некомпетентність одного з партнерів; збільшення ймовірності господарського ризику через недостатню передбачуваність процесу й результатів діяльності.

Корпорація (акціонерне товариство) – господарське товариство, статутний капітал якого розділений на певну кількість акцій. Учасники акціонерного товариства (акціонери) не відповідають за його зобов’язаннями і несуть ризик збитків, що виникають у процесі діяльності товариства, лише в межах вартості належних їм акцій.

До переваг акціонерного товариства належать: реальна можливість залучення необхідних інвестиційних ресурсів; більша здатність до нарощування обсягів виробництва; наявність лише обмеженої відповідальності акціонерів; постійний (тривалий) характер функціонування. Недоліками акціонерного товариства є: наявність розбіжностей між правами власності та функцією контролю діяльності; сплата більших податків через оподаткування спочатку прибутку, а потім одержуваних дивідендів; існування потенційних можливостей для зловживань з боку посадових осіб.

На вибір організаційно-правової форми підприємства впливають певні чинники, основними з яких є: форма власності, вид діяльності підприємства, мета його створення, характер та обсяг майнової відповідальності. При цьому доцільно враховувати умови підприємницької діяльності на макрорівні, такі як нормативно-правове регулювання підприємницької діяльності, податкова політика тощо.

Визначення конкретної організаційно-правової форми залежить від мети та фінансових потреб напряму підприємницької діяльності і в певній мірі є тим чинником, що в подальшому впливатиме на результативність фінансово-господарської діяльності фірми.