Економонічні науки/4. Інвестиційна діяльність та фондові ринки
Студентка
Лобанок О.О.
НТУУ
«Київський політехнічний інститут», Україна
Венчурне інвестування інноваційних проектів
Активізація інноваційної діяльності являє собою
одну з ключових проблем українськой економіки в сучасних умовах. З початку 90-х років XX століття
спостерігаються поглиблення кризи інноваційної сфери, наростання технологічного
відставання від розвинених країн, втрата науково-технічного потенціалу.
Знижується навіть наявне незначна кількість підприємств, що виробляють складну,
наукоємну, конкурентоспроможну на світовому ринку продукцію. У структурі
національної економіки переважають експортно-орієнтовані сировинні і видобувні
галузі промисловості, окремі види переробних галузей, сфери послуг [1, c.201].
Разом з тим спостерігається постійне зниження темпів зростання обсягів
продукції, що випускається високотехнологічними галузями,
скорочення їх частки у валовому внутрішньому продукті. Результати новітніх
наукових пошуків, отримані в останні роки, не знаходять практичного
застосування в виробничій сфері [2, c.272].
Науково-технічні зв'язки між областями фундаментальної науки, прикладними
дослідженнями і практикою порушені. Все це свідчить про наявність серйозних
недоліків у діючих економічних механізмах стимулювання та забезпечення
інноваційної діяльності в Україні.
Світовий досвід показує, що одним з найбільш
ефективних варіантів вирішення даної проблеми є розвиток системи венчурного
інвестування, яке є унікальним механізмом, що дозволяє сконцентрувати обмежені
фінансові ресурси на найбільш перспективних інноваційних проектах, забезпечити
швидке повернення коштів за рахунок ефективної комерціалізації розробок [3, c.254]. Нові
інституціональні структури, що формуються в рамках розвитку венчурно-інноваційної
системи, здатні забезпечити плідний симбіоз нових наукових знань, фінансових
технологій і методів управління [4, c.449].
Об'єктом дослідження є венчурне інвестування
інноваційних проектів.
Предметом дослідження є сукупність організаційно-економічних
і управлінських відносин, що виникають у процесі венчурного інвестування
інноваційних проектів.
Мета полягає у дослідженні особливостей венчурного
інвестування інноваційних проектів.
Теоретична значущість дослідження полягає в тому,
що основні теоретичні положення й висновки можуть бути використані для
вдосконалення управління венчурної інвестиційної діяльністю, а також в якості
бази при розробці методологічних основ управління венчурним інвестуванням
інноваційних проектів.
На основі проведеного дослідження можливостей
активізації інноваційної діяльності російських підприємств шляхом стимулювання
венчурного інвестування були зроблені наступні висновки.
У ході дослідження було визначено:
1. Неможливість ігнорування загальносвітових
тенденцій в області розвитку технологій внаслідок незворотних змін у перевагах
покупців.
2. Серед бар'єрів активізації інноваційної
діяльності підприємств чинник браку фінансових коштів і брак ефективних каналів
комерціалізації технологій відіграє основну роль. Встановлено необхідність реалізації таких
економічних механізмів, які, з одного боку, сприяли б впровадженню у
виробництво новітніх досягнень НТП, а з іншого - дозволяли б звести до мінімуму
фінансовий ризик окремих інвесторів.
3. При різноманітті потенційних джерел на практиці
використовуються лише деякі, причому зі значними обмеженнями. Одним з
перспективних механізмів забезпечення пропорційності темпу і рівня вилучення
доходів з урахуванням затратності та ризиковості відповідних наукомістких
розробок є механізм венчурного інвестування. Саме він дозволяє сконцентрувати обмежені фінансові ресурси на найбільш
перспективних, професійно відібраних на ранніх стадіях проектах, і забезпечити
ефективне повернення коштів за рахунок швидкої комерціалізації розробок.
4. Визначено такі переважаючі тенденції сучасного
етапу розвитку українського ринку венчурних інвестицій, як спрямованість
венчурної активності інвесторів на менш ризикові проекти з коротким терміном
окупності; пріоритетне фінансування більш пізніх етапів розвитку компанії;
орієнтація венчурного інвестування на традиційні галузі економіки; концентрація
венчурних інвестицій в столичних регіонах [5, c.138].
5. Отримання кількісних даних про вартість
пропонованих в опціонах можливостей дозволяє точніше спрогнозувати долю
довгострокових фінансових вкладень і в цілому підвищити ефективність управління
венчурними інвестиціями.
Необхідно відзначити, що включення молодих
інноваційних підприємств у механізм венчурного інвестування здатне значно
посилити їх позиції в освоєнні і випуску інноваційної продукції, що має істотне
значення для створення вітчизняної конкурентоспроможної науково-технічної та
технологічної бази, що формує перспективу загального зростання економіки
України.
Література:
1. Яковец Ю. В. Стратегия инновационно-научного
прорыва / Ю. В. Яковец. М.: МФК, 2003. - 201 с.
2. Ягудин С. Ю. Венчурное предпринимательство.
Франчайзинг / С. Ю. Ягудин. М. : Изд. Центр ЕАОИ, 2008. - 272 с.
3. Шараев Ю. В. Теория экономического роста :
учеб. пособие для вузов / Ю. В. Шараев. М. : Изд. дом ГУ ВШЭ, 2006. - 254 с.
4. Фатхутдинов Р. А. Инновационный менеджмент :
учеб. для вузов 5-е изд. / P.A. Фатхутдинов. - СПб. : Питер, 2006. - 449 с.
5. Обзор рынка прямых и венчурных инвестиций за
2009 год. / А. И. Никконен и др.. Спб. : «Феникс», 2010. - 138 с.