к.е.н., доц. Лобачева І.Ф., Коваленко В.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТНУ

Особливості SWOT-аналізу на підприємствах олійно-жирової галузі України

Інтеграційні процеси в умовах глобалізації світового економічного простору вимагають від керівництва підприємства вирішення складних ринково-комерційних та виробничо-технологічних завдань, що є неможливим без оцінки конкурентоспроможності.

Однією з складових такої оцінки є аналіз сильних та слабких сторін підприємства, які є важливим інструментом для виявлення ринкового потенціалу, конкурентних можливостей підприємства в бізнес-середовищі та обґрунтування відповідних стратегічних рішень. Для забезпечення конкурентоспроможності підприємства необхідно здійснювати діагностику його діяльності в довгостроковій перспективі та зосереджувати свою увагу на майбутніх загрозах і можливостях.

Це дає змогу зробити SWOT-аналіз, який розглядається як основний етап стратегічного планування, результати якого є підставою для генерування та формування портфелю стратегій підприємства з урахуванням великої кількості чинників, що впливають на ринкові результати.

Так, як Україна займає одне з провідних місць у світі серед виробників соняшнику, а протягом останніх років експорт соняшникової олії постійно зростає і характеризується найвищим рівнем конкурентоспроможності на світовому ринку, олійно-жирова промисловість стає стратегічною галуззю економіки країни. Саме тому дослідження конкурентоспроможності, сильних та слабких сторін, можливостей та загроз підприємств олійно-жирової галузі є досить актуальним.

Питаннями, пов’язаними з проведенням аналізу конкурентоспроможності підприємств займалися такі вчені, як Х. А. Фасхіфєва, А. Маршалл, Дж. М. Кларк, М. І. Круглов, Л. В. Соколова та інші.

Слід зазначити, що методологічні розробки, викладені в працях вітчизняних і закордонних економістів, переважно присвячені дослідженню конкурентоспроможності промислових підприємств, а специфічні особливості олійно-жирового комплексу залишаються мало дослідженими.

SWOT-аналіз допоможе визначити сильні і слабкі сторони підприємств олійно-жирової промисловості, а також можливості і загрози, що пливають на них із зовнішнього середовища. SWOT-аналіз містить такі складові:

- сильні сторони (Strengths) — переваги організації;

- слабкі сторони (Weaknesses) — недоліки організації;

- можливості (Opportunities) — фактори зовнішнього середовища, використання яких створить переваги організації на ринку;

- загрози (Threats) — фактори, які можуть потенційно погіршити стан підприємства на ринку.

SWOT-аналіз виконується з використанням якісних і кількісних методик, які розрізняються за способами оцінювання показників і рівнем формалізації.

Якісні методики засновані на виборі експертами переліку оцінюваних показників і різняться за формами (чотирипольна таблиця або чотирипольна, матриця). У разі застосування якісних методик SWOT-аналізу виникають певні

труднощі, повязані з невеликим рівнем інформативності, низькою формалізацією, відсутністю кількісного оцінювання чинників за важливістю, силою впливу, ранжування показників у різних експертів, складністю використання результатів під час управління. Кількісні методики SWOT-аналізу дають можливість оцінити важливість і силу впливу чинників середовища на діяльність підприємства, підвищити рівень інформативності та зручності роботи з результатами. Такий аналіз у межах методики SWOT можна виконувати у табличній, матричній формі та у вигляді профілю [1, С. 16].

Проведення SWOT-аналізу передбачає виконання двох етапів. На першому етапі виявляються та аналізуються зовнішні можливості й загрози із застосуванням ранжування та імовірнісного оцінювання компонент і чинників. На другому етапі необхідно забезпечити неповторюваність, істотність і реальне відношення до діяльності підприємства впливових чинників зовнішнього середовища.

Застосування технології SWOT-аналізу маркетинговою службою при оцінці основних конкурентів створює прекрасні передумови для розробки тактики конкурентної боротьби й забезпечення конкурентних переваг.

Проводячи аналіз олійно-жирової промисловості, потрібно зазначити, що вона має чимало сильних сторін, а саме: висока прибутковість підприємств даної галузі; розвинута інфраструктура та логістика; сталий попит на продукцію, здатність конкурувати на світовому ринку [2, С. 226].

Так, основними споживачами української олії є європейські країни, Близький Схід та Північна Африка, що становить до 50 % експортного ринку, а потреба в олії цих країн постійно збільшується. Традиційними ринками збуту української олії є Алжир, Марокко, Туніс, Сирія, ОАЕ, Йорданія, Ліван, Іран.

За допомогою SWOT-аналізу можна виявити і слабкі сторони галузі, до яких відноситься: значний знос основних фондів, що використовуються у виробничому процесі;висока чутливість до змін умов кредитування; залежність від держаної політики (наприклад, введення квот на експорт); збитковість сільськогосподарських підприємств, що є виробниками сировини [2, С. 226].

Оскільки, суттєву нішу на ринку олійно-жирової галузі України займає ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат», то при оцінці результатів його діяльності доцільно використовувати методи SWOT-аналізу.

Серед основних проблем, що впливають на діяльність підприємства можна назвати недостатню кiлькiсть оборотних коштiв для придбання сировини, високi тарифи на енергоносiї, газ, високий рiвень конкуренцiї з боку вiтчизняних виробникiв олiї тощо.

Так, результати аналізу сильних та слабких сторін показують, що дане підприємство є достатньо конкурентоспроможним як на вітчизняному так і міжнародному ринку. А результати аналізу основних економічних показників свідчить про розширення його діяльності та завоювання конкурентних позицій на нових горизонтах.

Загрозою для ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» в даних умовах є залежність від держаної політики. Так, неодноразово підприємство зіштовхувалось з ситуацією введення квот на експорт, що в результаті негативно відбивалось на основних показниках економічної діяльності. Крім того на конкурентоспроможність ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» впливає значний моральний знос технологічного обладнання та відсутність фінансування ноу-хау.

З огляду на результати аналізу можна запропонувати деякі заходи для подолання існуючих загроз та виявлення нових можливостей для підприємств олійно-жирової галузі України.

По-перше, для підсилення конкурентоспроможності підприємствам галузі потрібно створювати холдинги, що забезпечить власною сировиною та потужною інфраструктурою з власним автопарком. По-друге, для активного розвитку олійно-жирових компаній необхідно здійснювати прогнозування попиту на новий продукт, пошук інвестицій на переобладнання та оснащення основними засобами. По-третє, актуальним буде залучення нових та збереження старих партнерів, просування старої продукції на нові ринки, створення нових видів екологічно чистих продуктів, які відповідають міжнародним стандартам, фінансування науково-технічних розробок.

Таким чином, для забезпечення професійного SWOT-аналізу на вітчизняних підприємствах олійно-жирової галузі об’єктивною необхідністю є попереднє створення власної внутрішньої системи сканування та прогнозування майбутніх тенденцій у бізнесі та його зовнішньому й внутрішньому середовищі.

Література:

1. Дубодєлова А. В. SWOT-аналіз конкурентних можливостей підприємства / А. В. Дубодєлова, М. В. Гербут //Львівська політехніка. – 2009. – С. 15-19.

2. Цобер І. Ю. SWOT-аналіз підприємств олійно-жирової промисловості України / І. Ю. Цобер // Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. – № 3. С. 225-228.