Медицина/13. Підготовка медичних працівників в вузах

К.м.н. І. Е. Шарун , викладачі - методисти Н.О. Чорна, І. А. Рубежанська

Обласний комунальний заклад «Дніпропетровське медичне училище», Україна

Роль середнього медичного працівника в організації профілактики захворювань та пропаганда здорового способу життя.

Сучасна освіта є пріоритетною в соціально-економічному, духовному і культурному розвитку України. Метою освіти, як зазначено в Законі України «Про освіту», є загальний розвиток людини як особистості і щонайвищої цінності суспільства, розвиток її таланту, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування людей, здатних до творчого суспільного вибору, збільшення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу.

Сьогодні Україна переживає істотні реформації, які викликані соціально-економічними змінами в суспільстві, розвитком освітніх послуг і зміною ринка праці. Для формування творчої особистості недостатньо обмежуватися змінами змісту освіти, здійснювати корекцію окремих ланок, змінювати навчальні плани і методику викладання. Необхідні радикальні зміни педагогічних технологій, орієнтованих на професійну підготовку, крім того у сучасних умовах необхідно змінювати загальну психологію організації навчання.

Одним із основних напрямків реформування медицини сьогодення в Україні є практика первинної профілактики захворювань і пропаганди здорового способу життя.

Забрудненність довкілля, кризовий стан економіки негативно позначаються на стані здоров’я людини. Але добре відомо, що легше попередити захворювання, ніж потім його лікувати. У цій справі важлива роль відводиться середньому медичному персоналу.

Новий підхід до охорони здоров’я населення, який ґрунтується на принципах первинної медико – санітарної допомоги, дозволив переосмислити роль та значення профілактики. Профілактична робота серед населення сприяє запобіганню виникнення захворювань та їх ускладнень. Це організація противоепідемічної роботи, спостереження за здоровими особами, диспансерне спостереження за перехворілим населенням, проведення щеплень, а також санітарно – просвітня робота серед населення .

Для студентів самостійна санітарно-просвітня робота серед населення має крім освітнього і виховне значення. Вона формує низку визначальних рис особистості – самостійність, цілеспрямованість, наполегливість. Знання, які набувають студенти в процесі самостійної підготовки, набирають свідомого характеру, стають професійними переконаннями. Мета профілактичної роботи не тільки засвоїти певне знання, але й навчитися застосовувати набуті вміння та донести їх до свідомості населення. Санітарно-профілактична підготовка студентів в Дніпропетровському медичному училище спрямована на те, щоб в своїй подальшій діяльності ефективно та доцільно проводити просвітницьку роботу. Вона включає обов’язкове вивчення програмного матеріалу – закладання базисних знань. З перших днів навчання майбутніх фахівців ознайомлюють із сучасними надбаннями вітчизняної та зарубіжної медицини. Навчальний процес базується на використанні новітніх педагогічних та інформаційних технологій. Другою складовою цієї підготовки є активна самостійна робота студентів.

Сучасний фахівець повинен не тільки володіти певною сумою спеціальних знань, а й вміти самостійно підвищувати свій фаховий рівень, працювати творчо, з ініціативою, знати проблеми своєї галузі та активно включатися в їх вирішення. Одним з головних напрямів формування якісного рівня освіти, який задовольняє потреби майбутніх спеціалістів в інтелектуальному і професійному розвитку, є залучення студентів до наукової роботи.

Щоб успішно керувати науковою роботою студентів, динамікою їх складових елементів, викладачеві необхідно чітко уявляти її головні завдання: який об’єкт дослідження обрати і які методи та процедури застосовувати, тобто необхідно передбачити такі умови, засоби, форми змісту діяльності, які є найбільш сприятливими та оптимальними для розвитку і удосконалення наукової роботи.

Студенти працюють у науково дослідницьких гуртках, опрацьовують спеціальну літературу, готують доповіді на конференції. Протягом двох років студенти ОКЗ «ДМУ» вивчали гострі екзогенні отруєння грибами на базі токсикологічного центру Дніпропетровського клінічного медичного об’єднання № 4.

Враховуючи важливість проблеми отруєння грибами студенти також відвідали центр здоров’я, одержали нові статистичні дані, особливості розповсюдження отруєнь грибами по Дніпропетровської області .

Було обговорено понад 90 історій хвороб, листів призначень. Студенти провели статистичні дослідження та не виявили різниці між розподілом хворих по віку та статі серед отруєних. Виявили зв'язок з сезонністю - більшість отруєнь траплялась у літньо – осінній період. 82 % випадків госпіталізованих одужали, але 18 %, на жаль, не вдалось врятувати. Студенти вивчали спеціальну літературу, брали участь у обходах сумісно з лікарями відділення та працівниками кафедри токсикології, допомагали при лікуванні, догляду та наданні специфічних процедур хворим. Таким чином, вони підвищували свої знання, у багатьох з них виникло бажання подальшого набуття вищої медичної освіти. В цілому, участь у гуртковій роботі сформувало в них почуття милосердя, співчуття до хворого, а також деякі навички догляду, роботу з літературою та статистичними даними, більш поглиблене вивчення проблеми отруєнь грибами, відповідальності за доручену працю, вміння проводити профілактичну роботу серед населення в своїй наступній діяльності.

Здійснення контактів з лікувальними, науковими, профілактичними закладами показує студентам , що проблеми санітарно-просвітницької роботи є не тільки теоретичним питанням, а мають велике практичне значення. Все це збагачує їх науковий та професійний світогляд, вчить узагальнювати необхідний матеріал, аналізувати його .

Педагогічні працівники училища активно впроваджують методи навчання, які стимулюють творчість студентів – предметні олімпіади, студентські конференції, конкурси тощо. Щомісячно студенти готують повідомлення щодо актуальних проблем сьогодення (повідомлення про грип, кишкові інфекції , СНІД тощо), створено студентську газету «Порадник», яка присвячена санітарно-просвітницькій роботі.

Але, є ще одна велика проблема, яку треба вирішити, готуючи студентів до самостійної профілактичної діяльності – це психологічна підготовка до контакту з населенням, вміння спілкуватися. Юний вік та невпевненість, яка характеризує малий досвід студента, вміло корегується викладачем, який надає підтримку при кожному кроці студента, особливо при спілкуванні з хворими. Вважаючи на те, що в Україні впроваджують систему сімейної медицини, завданнями якої є наближення лікувально – профілактичної допомоги до кожної людини, роль медичного працівника середньої ланки була та залишається важливою первинною ланкою у наданні медичної та профілактичної допомоги.

Література:

1. О.Р.Петренко «Збереження життя та здоров’я дітей – одне з приоритетних завдань суспільства» м.Київ журнал БЖД № 9 2011р.

2. Е.Г.Булич, И.А.Муравов « На пути познания сущности здоровья: достижения и опасности» журнал «Довкілля та здоров’я» № 1 2011р.

3. А.М. Сердюк Наукове забезпечення програми «Здоров’я нації»: реалії

та перспективи м. Київ 2007р.

4. «Проблеми формування творчої особистості». Вища освіта Україна 2011 № 2 стор. 80

5. «Якісна освіта – запорука самореалізації особистості» Вища освіта Україна

2010 № 1 стор. 31