Химай Н.І.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»,Україна

Роль та структура самостійної навчальної діяльності курсантів при вивченні іноземних мов у вищих військових навчальних закладах України

Згідно з програмою дисципліни "Іноземна мова", навчання іноземним мовам у ВВНЗ допускає наступні форми заняття : аудиторне групове заняття під керівництвом викладача; обов'язкова самостійна робота студента за завданням викладача; індивідуальні консультації. Позааудиторна самостійна робота курсантів з іноземної мови у ВВНЗ є однією з обов'язкових форм навчання. Під самостійною роботою ми маємо на увазі педагогічний спосіб організації та управління самостійною діяльністю в навчальному процесі. Ефективність навчання багато в чому залежить від того, як розумно, цілеспрямовано і дидактично грамотно витрачається годинний фонд самостійної роботи курсантів.

Самостійна робота реалізує наступні функції в навчально-виховному процесі: забезпечує повне засвоєння знань, формування професійних і загальноосвітніх навичок; розвиває пізнавальні й творчі здібності особистості, самостійність мислення, потребу в саморозвитку. У позааудиторній формі навчання реалізуються наступні види самостійної роботи : виконання лексико-граматичних тестів з пройденої теми; читання іншомовних текстів(художня розповідь, газетний, науковий, технічний текст і так далі); написання листів (офіційний і неофіційний), есе, творів; написання тез-доповідей на студентську наукову конференцію. Головне, що слід мати на увазі, організовуючи самостійну роботу курсантів за виданими завданнями, - це необхідність попередньо навчити їх методам організації пізнавальної діяльності, озброїти їх методикою складання описів, пояснень і приписів - обов'язкових процедур будь-якого виду індивідуального пізнання.

У структурі самостійної роботи курсантів можна виділити наступні компоненти:

мотиваційний (уміння активізувати свій позитивний спрямований досвід, переваги, переконання, підтримувати високий рівень мотивації на усіх етапах самостійної роботи). При організації самостійної роботи в позаурочний час важливо враховувати, що вона буде успішною лише в тому випадку, якщо у студентів будуть домінувати внутрішні, адекватно усвідомлювані, реально діючі навчально-пізнавальні мотиви, які в єдності з широкими соціальними мотивами забезпечать позитивне ставлення до іноземної мови і будуть сприяти успішному оволодінню ними іншомовною мовленнєвою діяльністю. Посилення мотиваційної сторони вивчення іноземної мови за допомогою самостійної роботи здійснюється за рахунок оволодіння курсантами ефективними способами і прийомами діяльності, забезпечення сприятливої психологічної атмосфери на заняттях і великого емоційного впливу аудіовізуальних засобів навчання.

інформаційно-змістовний (вимагає у курсанта певного рівня знань і умінь, розвитку здатності до аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення; навичок роботи з інформацією, уміння складати тези, доповіді і тому подібне); Говорячи про рівень складності самостійної роботи, звернемо увагу на те, що вона не повинна бути занадто простою, нижче рівня розвитку розумових здібностей курсантів. Поступове наростання труднощів самостійної роботи здійснюється в основному за трьома напрямками: шляхом збільшення обсягу завдань і тривалості самостійної роботи курсантів; шляхом ускладнення змісту завдання; шляхом зміни способів інструктування і поступового зменшення обсягу допомоги з боку викладача.

процесуальний (включає наступні уміння: визначення об'єму виконуваної роботи, виділення етапів роботи, постановка мети і завдання на кожному етапі діяльності, розподіл часу при виконанні завдання). У процесі навчання процесуальному компоненту відведена дуже важлива роль. Прагнення подолати труднощі у навчальній діяльності, випробувати свої сили і здібності може стати особистісно значущим мотивом навчання. У той же час результативна мотиваційна установка відіграє організуючу роль в детермінації діяльності, особливо якщо її процесуальний компонент (тобто процес діяльності) викликає негативні емоції. У цьому випадку на перший план виступають цілі, наміри, які мобілізують енергію людини.

рефлексія (припускає уміння визначати межі відомого і невідомого з метою отримання необхідної інформації, критичність до дій і умінь, здатність оцінювати якість як кінцевого результату, так і окремих етапів самостійної роботи). А.В. Хуторський розглядає рефлексію в навчанні як миследіяльнісний або чуттєво-пережитий процес усвідомлення суб'єктом освіти своєї діяльності. Рефлексія відноситься до змісту предметних знань і діяльності суб'єкта; увазі дослідження вже здійсненої діяльності з метою фіксації її результатів і підвищення її ефективності в подальшому.

Таким чином, організована викладачем самостійна робота курсанта дозволяє зробити освітній процес продуктивнішим, творчим, і особистісно-орієнтованим. Самостійна робота курсанта, що розглядається в загальному контексті його самоосвіти, є вищою формою його навчальної діяльності за критерієм саморегуляції і цілеспрямованості, сприяє його формуванню як висококваліфікованого фахівця.

Литература:

1. Захарова, Е.В. Организация самостоятельной работы студентов технических специальностей по английскому языку с использованием новых педагогических и информационных технологий / Е.В. Захарова // Университет XXI века: достижения, перспективы, стратегия развития: сб. материалов межрегион. науч.- метод. конф., 2-3 февр. 2006. – Якутск : Якут. гос. ун-т. , 2005. – 370с.

2. Татарченкова С.С. Урок как педагогический феномен / Татарченкова С.С. – СПб.: Каро, 2005. – 448с.

3. Хуторской А.В. Практикум по дидактике и методикам обучения / Хуторской А.В. – СПб.: Питер, 2004. – 251с.