Міхєєва
Г.В.
Загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів №5 м. Чернівці
Розвиток пізнавальної діяльності
учнів на уроках біології шляхом використання елементів технології розвивального
навчання
Біологія в системі розвивального навчання є засобом розвитку учнів з врахуванням його вікової готовності до процесу навчання, головним з яких є його бажання що-небудь „робити”. При цьому він повинен відкривати для себе та опановувати новий шлях „дії”, розуміння та мислення. Для виникнення ситуації пошуку нового, логіка вивчення біології може базуватися на основі перетворення власного бачення від природного до позиційного. Теоретичною основою є технологія розвивального навчання (автори: Л.С. Виготський, Л.В.Занков, В.В. Давидов, Д.Б.Ельконін).
· формування в учнів
мотивів навчання, позитивного ставлення до нього;
· оволодіння новою
інформацією, спрямовану на опанування нових знань та способів навчальних дій;
· “матеріалізація дій”
– виконання учнями дій у відповідності з навчальним завданням, робота за
інструкцією;
· формування вмінь та
навичок у стандартних (звернення до алгоритму дій) і нових умовах (виконання дій без інструкції);
· продуктивна
пізнавальна діяльність учнів для формування знань, умінь та навичок на творчому
рівні.
Сутність теоретичної бази здійснюється в реалізації навчальної, розвивальної та виховної функції навчання: в навчальному плані – забезпечує диференціацію навчання через дослідницьку діяльність; у виховному плані сприяє вихованню самостійності, пізнавальної активності, відповідальності, активній життєвій позиції. При впровадженні технології розвивального навчання основною задачею вчителя є створення психолого-педагогічних умов, які б забезпечували активне стимулювання в учнів саморозвитку, самоосвіти.
Психологи
стверджують – у процесі навчання важливо не тільки сформувати пізнавальний
інтерес, а й зберегти його на всіх етапах уроку. Єдиним джерелом творчості на
уроці – це особистість вчителя, а центром - ЯДРО:
Я – я хочу знати (цікавість)
Д – діяльність
Р – ризик
О – опора
Для того щоб розвинути ЯДРО у своїх учнях вчителі біології намагаються не втратити зацікавленість та відкритість до нового.
Правилами педагогічної діяльності педагога в сучасних
умовах можна вважати:
1. Свобода вибору. Вчитель надає учням право вибору при розв’язку задач форм роботи на уроці, способу контролю знань.
2. Правило відкритості. При викладі проблеми показати учням межі їх знань, що буде стимулювати їх до пізнання та саморозвитку.
3. Правило діяльності. Стимулює активну діяльність учнів у процесі пізнання.
4. Правило ідеальності. Вчитель використовує різні прийоми для мотивації пізнавальної діяльності: робота в групах, інтерактивні методи, екскурсії.
5. Правило зворотного зв’язку: експертний, взаємоконтроль, самоконтроль.
6. Правило індивідуальності.
Діяльність вчителя передбачає чітку
організацію всієї системи навчання біології, вибір відповідних форм. Для цього головними
факторами ефективного застосування засобів активізації пізнавальної діяльності
школярів є:
- Обсяг та характер
навчального матеріалу,
- Рівень готовності
учнів до навчальної діяльності,
- Індивідуальні
особливості учнів,
- Тип уроку та його
етапи, на яких застосовуються ті чи інші методи розвивального навчання –
проблемні, пошукові, дослідницькі, що сприяють розвитку уяви, творчого
мислення.
В рамках
навчальної діяльності логіка розгортання біологічного змісту визначає
послідовність етапів роботи, яка виражається в створенні особливих типів уроків
або проектуванні комбінацій етапів у рамках одного на основі ведучих
біологічних ідей, підходів у викладанні біології.
Завданням початкового етапу є створення сприятливого
психологічного мікроклімату на уроці, підготувати дітей до сприйняття
інформації. Досвід роботи свідчить про те, що найбільший інтерес в учнів
викликають проблемний та дослідницький методи, які сприяють розвитку творчого
мислення та уяви. Так, щоб зацікавити дітей представниками царства грибів (7-й
клас), пропонується їм поставити дослід – виростити вдома цвіль. Діти
самостійно обирають поживне середовище, умови вирощування – щоб цвіль змогла
рости швидше. Школярі приносять цвіль на урок, розглядають її під мікроскопом,
обговорюють отримані результати. В даному випадку вчитель виступає у ролі
провідника. Діяльність вчителя відповідає вислову „Краще один раз виростити,
ніж декілька разів читати про те як потрібно робити”. У старших класах намагаюся
не лише створювати перед учнями проблемні ситуації, а й залучати їх до
самостійного пошуку проблеми у відомому матеріалі. Проблемні ситуації та
завдання використовую під час перевірки домашнього завдання, мотивації
навчальної діяльності, закріплення та перевірки знань.
Наступний етап уроку – вивчення нового матеріалу.
Викликати пізнавальну активність в учнів на цьому етапі можна за умови добре
продуманої системи викладу навчального матеріалу. На даному етапі використовуються
такі методи роботи: інтерактивні методики, створення опорних конспектів і схем,
аналіз відеоматеріалів, робота в групах.
Шкільний курс
біології передбачає вивчення взаємопов’язаних понять, законів, закономірностей,
виражених системою термінів. Для кращого оволодіння ними, спрямовують
діяльність на залучення різних видів пам’яті.
На етапі контролю вивченого матеріалу найчастіше використовується групова форма роботи під час проведення лабораторних і практичних робіт, досліджень, екскурсії у природу. У такій групі соціальний і творчий розвиток особистості відбувається інтенсивніше, формуються почуття відповідальності, взаємодопомоги.
На етапі
узагальнення та систематизації знань здійснюється оцінка набутих знань,
встановлюються причинно-наслідкові зв’язки між новими поняттями та раніше
засвоєним матеріалом. На даному етапі уроку доцільно використовувати наступні
методи та прийоми:
ü тестові технології;
ü
розв’язок графічних диктантів;
ü розв’язок малюнків – зоожартів (встановити частини тіла, що відповідають іншим видам тварин)
Тестові завдання використовуються на різних етапах уроку, що дозволяє навчити учнів працювати з ними, а також здійснюється поетапна підготовка до ЗНО з біології.
На етапі аналізу навчальних досягнень здійснюється оцінка набутих знань, формулюються висновки до уроку, здійснюється оцінювання учнями власної діяльності на уроці («Цей урок навчив мене…», «Отримана інформація дозволяє нам зробити висновок», «Цей урок навчив мене…», «Сьогодні на уроці для мене відкриттям було…», «Я знаю, що…»).
Невід’ємною
частиною навчального процесу є організація домашньої роботи учнів. Домашні
завдання слід урізноманітнювати виходячи з потреб учнів із різними здібностями,
інтересами, характером мислення й пам’яті. Часто пропонується учням комплексні
завдання, пов’язані з розвитком спостережливості, самостійності. Основою
активізації навчання є підвищення
наукового змісту біології. В учнів з’являється потреба зрозуміти, пояснити
невідомий факт. Протиріччя між потребою в нових знаннях та знаннями, якими
учень володіє, рухає його думками. Розв’язувати пізнавальні завдання пропонується
у вигляді дослідницької та проектної діяльності.
Таким чином, використання запропонованих методів та прийомів навчання (завдань творчого й репродуктивного характеру, проблемно-пошуковий виклад знань, дидактичних ігор) забезпечує формування і розвиток пізнавальних інтересів учнів як одного з вирішальних факторів підвищення ефективності навчально-виховного процесу в школі. Робота в класах із використанням технології розвивального навчання дозволяє підвищити свій професійний рівень.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Сучасний урок.
Інтерактивні технології навчання. Київ.: вид-во „А.С.К.”, 2004.
2.
Уроки біології.
Технологія розвивального навчання. Автор: Сухова Е.: Вентана-Граф. – 2005.
3.
Т.Небикова
„Використання активних та інтерактивних технологій навчання на уроках біології”
//Біологія (Перше вересня). – 2006. – № 3.
4.
Т.Руснак
„Навчальний елемент як технологія навчання” //Біологія (Перше вересня). – 2004.
– № 56
5.
Л.Троцик
„Універсальний конструктор уроку”//Біологія (Перше вересня). – 2004. – № 52
6.
Десятниченко
Н.М. Моделі сучасних уроків біології за методиками критичного мислення та
особистісно-орієнтованої освіти // Хімія. Біологія (Перше вересня). – 2002. – №
24