Философия/5. Философия религии

Вовчок Ю.В., науковий керівник, д.ф.н, професор Морозова Л.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Вплив релігії на розвиток українського суспільства

На сучасному етапі історії нашої країни особливе місце серед соціальних, історичних, психологічних факторів національно-духовного відродження значне місце займає релігія. В Україні, по суті, розпочався новий етап розвитку релігійних конфесій. Він породив безліч проблем, пов'язаних з нормалізацією релігійного життя, пошуками шляхів урегулювання міжцерковних відносин, зокрема подолання гострих і болючих міжконфесійних конфліктів на основі конституційних положень принципу свободи совісті й відповідного законодавства про правове регулювання діяльності релігійних організацій.

Історія свідчить, що численні релігійні вірування і культи є продуктами суспільного розвитку, відображають у своїх специфічних вченнях і доктринах суттєві риси різних соціальних епох. У зв'язку з цим релігія є універсальним духовним явищем у житті суспільства. Релігійне вірування об'єднує за допомогою догматів, моральних і духовних цінностей певні верстви населення у ієрархічно побудовані церковні організації, протиставляє за чітко визначеними конфесійними ознаками різні угруповання віруючих і в контексті сучасних соціальних реформ може сприяти консолідації різних громад віруючих у їхній боротьбі проти негативних соціальних відхилень і явищ, виконувати інші функції.

Метою є розгляд релігії як духовного чинника розвитку українського суспільства.

Людство ще з давнини хвилювало питання виникнення релігії, її розвитку і значущості для людини. Нині розвитку цієї теми присвячено низка робіт багатьох авторів, таких як С. Скубченко, В. Ярчук, І. Петрова, О. Петров, С. Абрамович, М. Тілло, М. Чікарьова, А. Заздравнов, В. Лубський та інші.

Релігія, на відміну від таких конкретніших форм суспільної свідомості, як мораль, політика, право, претендує на всебічне відображення дійсності. Вона виступає і як світогляд, а саме — як система поглядів на світ і місце людей у ньому, як результат специфічних закономірностей розвитку суспільства, і саме суспільні процеси визначать в кінцевому підсумку її долю.

На терені сучасних подій усвідомлюється важлива роль релігії як духовного чинника українського суспільства. Збільшується вплив релігійних цінностей на життя України. Розбудова ринкових відносин, входження України до правового простору європейського співтовариства, ліквідація ідеологічної одноманітності дають можливість людині вільно самовизначатись світоглядно і політично [3].

Релігія – явище багатогранне й неоднозначне. Різні сфери людського пізнання – філософія, історія, релігієзнавство, психологія, соціологія не однаково трактують цей феномен, навіть в одній галузі трапляються кардинально протилежні трактування. Безперечним залишається те, що релігія є явищем духовним, психологічним і соціальним. На протязі свого існування релігія виконувала важливі суспільні функції: світоглядну, комунікативну, регулятивну, інтегруючу та ін.

Релігія є специфічною сферою людської життєдіяльності, яка сама по собі не може визначати соціальні дії та позиції індивідів, груп чи спільнот.

Роль релігії у суспільстві може опосередковуватися через певні характеристики, властивості суб’єктів суспільного процесу. Поняття “релігія” передбачає виокремлення особливої сфери суспільної свідомості, особливого типу соціальних зв’язків та інститутів у рамках цілісної соціальної системи, тому під терміном “релігійність” ми розуміємо вплив релігії на свідомість і поведінку як окремих індивідів, так і соціальних груп. [1].

З наукової точки зору, релігія є складовою духовної культури, яка виступає механізмом передачі нагромаджених суспільством різноманітних цінностей і традицій, охоплює сферу духовного виробництва, куди також входять такі форми суспільної свідомості, як філософія, мистецтво, політика, право, етика, наука. Наукова концепція виходить з органічної єдності матеріальної і духовної культури. При цьому підході переважаюча роль надається матеріальним основам культури.

Духовній культурі властиві певні особливості: вона має історичну обумовленість, фіксує національні особливості, включає в себе загальнолюдські цінності. Все це є характерним для усіх феноменів духовної культури, в т. ч. для релігії, яка також створюється людством і служить людству. Отже, релігія є складним духовним утворенням, яке впливає на усі сфери людського буття.

На сучасному етапі Україна знову переживає процес національного відродження і перебуває на етапі розбудови суспільства. На території України активно поширюють свої релігійні переконання близько 30 різних за своєю догматикою та культовою практикою нових релігійних течій, що свідчить про невизначеність українського суспільства, пошук людини себе в навколишньому світі.

Нині релігія виникає в свідомості людей під впливом умов суспільного буття, труднощів пізнавального процесу, потреби виходу із, здавалося б, безвиході, а також емоційного ставлення людини до дійсності. Ця сукупність причин і умов, які створюють необхідність і можливість виникнення та відтворення релігійного відображення дійсності, і складає джерело та корені релігії [2].

Отже, релігія є складним духовним утворенням. Зазначимо, що до недавнього часу наша література надавала їй вкрай спрощену оцінку. Релігія визначалась як система "невіглаських" уявлень про світ і людину. Нині релігія виникає в свідомості людей під впливом умов суспільного буття, труднощів пізнавального процесу, потреби виходу із, здавалося б, безвиході, а також емоційного ставлення людини до дійсності. Ця сукупність причин і умов, які створюють необхідність і можливість виникнення та відтворення релігійного відображення дійсності, і складає джерело та корені релігії.

Література:

1. Калач В. Релігія та українське націєтворення / Калач В. // Вісник КНУ

ім. Т. Шевченка. – 2010. - № 14 . – С. 54-56 . - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://papers.univ.kiev.ua/ukrainoznavstvo/articles/Religion_and_natio nal _buil ding_of_the_Ukrainians_17847.pdf

2.  Петрова І. Причини поширення та основні напрями діяльності нових релігійних рухів в Україні / Петрова І., Петров О. // Наука. Релігія. Суспільство. – №3, 2006 – С. 29-39

3. Ярчук В. Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості / Ярчук В. // Наука. Релігія. Суспільство. – №4, 2005 – С.20-26

4. http://uk.wikipedia.org/