Філіпчева Г.О., Шпилевська А.А.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Статево-рольова диференціація як чинник

задоволеності подружжя шлюбом

В останні десятиліття дослідження сім'ї зайняли міцне місце в науках про людину і суспільство - соціології, філософії, демографії, психології. Уважному науковому аналізу були піддані різні питання: розподіл подружніх ролей у сім'ї, особливості сприйняття подружжям один одного, взаємини дітей і батьків, тощо. Але безсумнівно найпопулярнішою і обговорюваною темою тут є пошук факторів, що впливають на задоволеність подружжя своїм шлюбом. Численні дані, отримані при дослідженні цієї теми, послужили основою для створення американськими авторами Р. Левисом і Гр. Спаніером свого роду досконалої описової моделі якості шлюбу, яка дозволяє висвітлити зв'язок з задоволеністю шлюбом майже будь-якої характеристики подружжя, їх взаємовідносин та особливостей соціально-економічного існування сім'ї [3].

Актуальність теми дослідження випливає з істотного зростання ролі сім'ї, посилення її впливу на всі сторони життєдіяльності суспільства і конкретної людини. У спеціальній літературі результати дослідження сім'ї як системи висвітлені досить детально, проте вивчення взаємозв'язку структурно-функціональних особливостей з якісними показниками її життя приділено мало уваги.

Одним з якісних показників функціонування сім'ї є задоволеність шлюбом, яка відображає ставлення людини до свого шлюбу і є індикатором потреб сімейної системи. Задоволеність шлюбом має велике значення при діагностиці сімейної системи. У сукупності зі структурно-функціональними показниками цей показник дозволяє вибудовувати адекватну картину сімейних відносин в об'єктивних і суб'єктивних планах, будувати гіпотези щодо різних сфер сімейного життя і виробляти оптимальні стратегії психотерапевтичного впливу на сім'ю. Таким чином, для найбільш повного і різнобічного опису процесів всередині сімейної системи необхідні комплексні дослідження [5].

Багатьма авторами висловлюються міркування про велике значення і одночасно про тісний зв'язок один з одним параметрів, що характеризують розподіл і реалізацію подружніх ролей у сім'ї. Той факт, що вони пов'язані зі статтю подружжя, тобто з біологічними основами сім'ї, підкреслює їх значимість і базовий характер, дозволяє розглядати їх як детермінанту багатьох внутрішньосімейних процесів. Комплексний показник, що враховує як реальний розподіл ролей у сім'ї, так і ставлення до нього подружжя, отримав в літературі назву поло-рольової диференціації [3].

Перетворення, що відбуваються в сімейному житті з плином часу, є популярною темою емпіричних досліджень. Ідеї про наявність закономірних стадій у розвитку сім'ї досить широко представлені в науковій літературі, зокрема в роботах Альошиної Ю.Є., Антонюк О.В., деяких вітчизняних авторів, тощо [2].

Згідно з Антонюк О.В., однією з найменш вивчених стадій життєвого циклу сім'ї є його початок [4]. У нечисленних працях, спеціально присвячених початковій стадії сімейного циклу, показано, що цей період характеризується найвищим рівнем задоволеності шлюбом [1].

Багато дослідників прямо чи опосередковано вказують на «пристосування», «адаптацію» як на основне завдання і основний зміст перших років спільного життя [6; 7; 8]. Однією з головних сторін адаптації подружжя один до одного і вироблення стилю сімейного життя визнається виникнення рольової структури нової сім'ї. Дослідження показали істотне значення рольових відносин для розвитку молодої сім'ї та успішності шлюбу [4].

Таким чином можна сказати, що сфера сімейних відносин вивчається протягом багатьох років та досить детально, але вивченню взаємозв'язку структурно-функціональних особливостей з якісними показниками її життя приділено ще мало уваги.

Метою нашого дослідження стало вивчення взаємозв'язку якісних характеристик сімейної системи (задоволеності шлюбом) і рольової адекватності подружжя. В якості об'єкта ми виділили сімейні відносини, а предметом виступила поло-рольова диференціація подружжя.

Було висунуто дві гіпотези дослідження:

1. Рольова адекватність членів подружжя впливає на їх задоволеність шлюбом.

2. Задоволеність шлюбом більш висока в молодих сім'ях, де сімейний стаж складає до 3 років.

Новизну роботі додає те, що поло-рольова диференціація розглядається тут як фактор задоволеності шлюбом. В роботі висувається припущення, що рольові очікування та рольові домагання впливають на характер взаємовідносин членів подружжя.

Для проведення дослідження нами були обрані такі методи: теоретичний аналіз джерел літератури та якісний аналіз отриманих у ході емпіричного дослідження даних.

Для того, щоб найбільш точно вивчити тему, що нас цікавить, ми провели психодіагностику випробовуваних, скориставшись наступними методиками:

1. Методика «Рольові очікування і домагання у шлюбі (РОД)» О. Волкової, Г. Трапезникової.

2. Тест-опитувальник «Задоволеність шлюбом» (В. Столін, Т. Романова, Г. Бутенко).

Для проведення експериментального дослідження нами було відібрано дві групи по 15 чоловік. У першій групі були сімейні пари зі стажем шлюбу від 20 до 25 років (група А), а у другій групі - молоді сім’ї зі стажем шлюбу до 3 років (група Б).

Проаналізувавши отримані в емпіричному дослідженні результати, ми можемо зробити наступні висновки:

1) на задоволеність шлюбом у жінок групи А впливають такі сфери як господарсько-побутова, сфера зовнішньої привабливості та сфера соціальної активності, при чому:

§ чим вища установка чоловіка на реалізацію господарсько-побутових функцій, тим вища задоволеність шлюбом жінки;

§ чим краще виглядає чоловік зовні, тим вища задоволеність шлюбом жінки;

§ чим цінніша та цікавіша для жінки позасімейна сфера (напр., професійна), тим нижча її задоволеність шлюбом.

2) на задоволеність шлюбом у чоловіків групи А впливає інтимно-сексуальна сфера:

§ чим більше чоловік сприймає свою жінку як гарного сексуального партнера, тим вища його задоволеність шлюбом.

3) на задоволеність шлюбом у жінок групи Б впливають сфери соціальної активної та зовнішньої привабливості, при чому:

§ чим цінніша та цікавіша для чоловіка та жінки позасімейна сфера (напр., професійна), тим нижча задоволеність шлюбом жінки;

§ чим вища орієнтація чоловіка на сучасні зразки зовнішнього вигляду, тим нижча задоволеність шлюбом жінки.

4) на задоволеність шлюбом у чоловіків групи Б впливає сфера соціальної активності:

§ чим цінніша та цікавіша для чоловіка позасімейна сфера (напр., професійна), тим вища його задоволеність шлюбом;

5) задоволеність шлюбом в молодих сім’ях є вищою, ніж в сім’ях, де стаж складає 20-25 років, при чому жінки більш задоволені сімейним життям, ніж чоловіки. Можна відмітити те, що в молодих сім'ях у членів подружжя переважають рольові домагання: і чоловіки, і жінки висувають до себе високі вимоги в окремих сферах життя, які є важливими для їх задоволеності шлюбом (напр., сфера соціальної активності та зовнішньої привабливості). А в сім'ях, де стаж подружжя складає 20-25 років, переважають рольові очікування, тобто тут висуваються вимоги до свого партнера.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що воно робить внесок у розвиток питання про особистості внутрішньосімейних відносин.

Практичне значення дослідження полягає в можливості використовувати отримані результати на практиці, впроваджувати їх в життя та сприяти покращенню подружніх відносин та укріпленню внутрішньосімейної системи.

Отримані дані можуть бути використані фахівцями соціальних служб, а також практичними психологами з метою надання психологічної підтримки і допомоги сім'ям, де існує розбіжність поглядів членів подружжя про розподіл внутрішньосімейних ролей.

Література:

1. Алёшина Ю.Е. Удовлетворённость браком и межличностное восприятие в супружеских парах с различным стажем совместной жизни // Автореф. дисс. … канд. психол. наук. М., 1985. 24 с.

2. Алёшина Ю.Е. Цикл развития семьи: исследования и проблемы // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14, Психология. 1987. №2. С. 60-72

3. Алёшина Ю.Е., Борисов И.Ю. Поло-ролевая дифференциация как комплексный показатель межличностных отношений супругов//Вестник Моск. ун-та. Сер. 14, психология. – 1989. - №2. – с. 44-53

4. Антонюк Е.В. Становление ролевой структуры молодой семьи и её восприятие супругами // Вестник Моск. ун-та. Сер. 14, психология. – 1993 г. - №4

5. Кижаева Е.Е., Лидерс А.Г.. Сплочённость и гибкость семейной системы и удовлетворённость браком супругов//Психология зрелости и старения. – 2005 г. - №1. – с. 39-71

6. Леванов Е.Е., Потапов В.П. Молодая семья в новом городе: проблемы формирования и укрепления // Актуальные проблемы нравственного воспитания молодёжи / Под ред. Ю.С. Лошкарёва, Н.П. Пишулина. М., 1985. с. 43-61

7. Милославова И.А. Структура социальной адаптации //Герценовские чтения. Философия и социальная психология // Сб. науч. докл. Л., 1976. с. 109-114

8. Сысенко В.А. Устойчивость брака. М.: Финансы и статистика, 1981. 199 с.