Психология и социология

Общая психология

Дубич С. Я.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Кафедра загальної та медичної психології

ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ВИКЛАДАЧІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Постановка проблеми. Актуальність дослідження полягає в тому, що психологічне здоров’я викладачів вищих навчальних закладів (ВНЗ) як предмет дослідження нового наукового напряму – «психології здоров’я», що в останні роки формується як в Україні, так і за рубежем, ще недостатньо вивчено. Об’єктивні дані про стан психологічного здоров’я мають важливе значення для підвищення професійної дієздатності науково-педагогічних працівників.

Аналіз досліджень і публікацій. С. А. Сисоєва (2008) відзначає, що орієнтація на високий рівень психологічного здоров’я і його розвиток у педагогів дозволяє вирішувати важливі психолого-педагогічні задачі, які поставлені перед загальною освітою: забезпечення високої якості навчального процесу і створення умов для повноцінної самореалізації всіх суб’єктів навчання. Те ж саме можна віднести і до ВНЗ. Порівнянням показників психологічного здоров'я викладачів факультетів і коледжу ВНЗ встановлено, що у викладачів факультетів такі показники як нервово-психічна стабільність, відношення до себе і прийняття свого минулого, позитивне відношення до інших, екологічна майстерність, здатність до особистісного росту, психологічне благополуччя вищі, ніж у викладачів коледжу. А показник «моральна нормативність» вищий за всі інші і однаковий у викладачів факультетів та коледжу ( С. Я. Дубич, 2011). Адаптаційні можливості у викладачів факультетів вищі , ніж в коледжі, але у всіх хороші. Це свідчить про те, що вони легко пристосовуються до нових умов діяльності, швидко входять в новий коллектив, легко і адекватно орієнтуються в ситуації, швидко формують свою ефективну систему поведінки, не конфліктують, володіють високою емоційною стійкістю ( С. Я. Дубич, 2011).

Враховуючи, що приведені публікації ще не розкривають достатньо повної картини психологічного здоров’я викладачів ВНЗ, ми поставили завдання дослідити у них комплекс показників психологічного здоров’я, до якого входять особистісний адаптаційний потенціал по Маклакову і Черм’яніну, психологічне благополуччя (Ryff C.), коппінг-стратегії як показники подолання стресу (Плутчик, Келлерман, Конте).

Викладення основного матеріалу дослідження. Дослідили викладачів різних факультетів національного університету, національної академії державного управління і коледжу ракетно-космічного машинобудування, всього 33 особи. Показник адаптивних здібностей у викладачів ВНЗ в середньому складав 32 бали (5 стенів). Нервово-психічна стійкість булла 17 балів (5 стенів). Комунікативні здібності на рівні 9 балів (6 стенів). Моральна нормативність становила в середньому 6 балів (8 стенів). Отже, за всіма показниками особистісного адаптаційного потенціалу викладачі ВНЗ відносяться до групи з нормальною адаптацією. Представники цієї групи легко пристосовуються до нових умов діяльності, швидко знаходять контакт з оточуючими, досить легко і адекватно орієнтуються в новій ситуації, чітко формують стратегію своєї поведінки, не конфліктні, емоційно стійкі.

Показники психологічного благополуччя у викладачів ВНЗ були наступні. Самовідношення в середньому 61,50 бала (високий рівень), позитивнее відношення до інших 61,69 бала (високий рівень), автонмія 58,84 бала (середній рівень), екологічна майстерність 62,27 бала (високий рівень), наявність мети в житті 62,57 бала (високий рівень), особистісний ріст 62,14 бала (високий рівень). Загальний рівень психологічного благополуччя у викладачів ВНЗ становив 61,17 бала (високий). Особи з високим рівнем показників психологічного благополуччя не піддаються масовим страхам і паніці натовпу. Висока екологічна майстерність свідчить про їх здатність вибирати чи створювати сприятливі умови для життя і професійної діяльності. Всі викладачі мають чітко визначену мету в житті, відкритість внутрішнього досвіду і прийняття всього нового, постійно прагнуть до самовдосконалення.

Крім цього ми дослідили коппінг-стратегії у викладачів ВНЗ, тобто ті дії, з допомогою яких вони справляються з проблемами. Для визначення того, який з видів коппінг-стратегій використовується викладачами частіше або рідше, ми результати в балах перевели у відсотки, взявши за 100% максимальні показники шкали балів. Результати показали, що коппінг-стратегія «вирішення задачі» використовується викладачами найчастіше, на 77,0%. «Орієнтація на емоції» реалізується на 41,0%. Коппінг-стратегія «уникнення проблем» актуалізується на 56,9%. «Переключення» на щось постороннє вживається на 56,6%. «Соціальне перемикання» задіяне на 58,0%. Найпродуктивнішими при подоланні проблем являються коппінг-стратегії «вирішення задачі» і «соціальне перемикання», тобто звернення за допомогою до оточуючх людей та інших факторів соціального середовища. Саме ці коппінг-стратегії являються найбільш притаманними для викладачів ВНЗ. Малопродуктивні коппінг-стратегії «орієнтація на емоції», «уникнення проблем» та «переключення» на постороннє при подоланні проблем малопродуктивні, переважають у людей з низькою нервово-психічною стійкістю по відношеню до стрессу і у викладачів ВНЗ використовуються значно рідше. Отже, в проблемних ситуаціях викладачі ВНЗ проявляють високу стійкість до стрессу. Таким чином, незважаючи на ряд факторів, що негативно впливають на стан психологічного здоров'я викладачів ВНЗ (В. І. Лазаренко, І. А. Фоменко) , вони здатні до успішного подолання всіх проблем і на достатньо високому рівні зберігають стан свого психологічного здоров'я.