Вплив маси інкубаційних яєць на масу тіла страусенят

Ветеринарія /2 Зооінженерія

Студент Ращенко М.

К. с.-г. н. Осадча Ю.В.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Вплив маси інкубаційних яєць на масу тіла страусенят

Згідно з чинними вимогами [1], страусенят, незалежно від їх генетичного походження, треба вирощувати до 10-місячного віку і досягнення живої маси не менше ніж 91 кг. Ремонтних страусенят вирощують до досягнення 3-річного віку. Однак, параметри живої маси та інших показників, за якими треба проводити оцінку ремонтних страусенят та їх відбір до племінного стада ще не встановлені. Не досліджений навіть вплив живої маси добових страусенят на масу їх тіла у дорослому віці. У разі наявності такого впливу можна використовувати масу яєць та масу тіла добових страусенят як ознаки, за якими можливо проводити оцінку та відбір страусів у разі їх селекції на підвищення м’ясної продуктивності.

Дослідження проведені на страусах двох підвидів та гібридах між ними. Для цього перед інкубацією яйця страусів було розподілено на групи відповідно до середнього значення (М) і середнього квадратичного відхилення (σ) показника їх маси. До першої групи відносили яйця масою 1100−1420 г, до другої − 1421−1595 г, а до третьої групи − 1596−1900 г.

На вирощування було посаджено 3 відповідні групи добових страусенят. У першій групі було посаджено 73 добових кондиційних чорношийних страусенят, у другій − 176 блакитношийних, у третій − 237 гібридних.

Визначення залежності маси тіла добових і вирощених страусенят від маси яєць має як загально біологічне, так і економічне значення тому, що ці показники можуть впливати на вартість реалізованої продукції (інкубаційні яйця, добові або вирощені страусенята) [2,3]. Як свідчать наведені в таблиці 1 дані, середня маса яєць у чорношийних страусів (1465,6 г) була меншою ніж у блакитношийних (1581,1 г). Маса гібридних яєць у даному досліді становила 1440,3 г, тобто була меншою, ніж у двох інших групах.

1. Вплив маси яєць на масу тіла добових страусенят

Показники	Підвид страусів
Показники	чорношийні	блакитношийні	гібриди
Середня маса яєць, г/шт.	1465,6±17,28	1581,1±9,92	1440,3±8,74
Середня маса добових страусенят, г − питома частка від маси яйця, %	835,0±13,46 57,0 ±5,79	972,4±7,38* 61,5 ±3,67	845,9±7,19 58,7±3,20
Межі коливань маси страусенят, г	627,0−1083,0	676,5−1168,5	645,7−1115,3

Примітка: *р<0,001 порівняно з чорно-шийними страусами

Маса добових чорношийних страусенят становила 57,0 % від маси яєць, гібридних − 58,7 %, блакитношийних − 61,5 %. Коливалася маса добових страусенят в межах від 627,0 г до 1168,5 г. Різниця між найважчими і найлегшими страусенятами блакитношийного підвиду − 492,0 г, чорношийного – 456,0 г, гібридних – 469,6 г.

Визначений нами коефіцієнт кореляції (r) між масою добових страусенят та масою яєць під час їх закладки на інкубацію становить для чорношийного підвиду страусів 0,80±0,005, для блакитношийного − 0,77±0,002, для гібридів − 0,84±0,001.

Чорношийні страусенята виведені з яєць середньої маси мають вищу живу масу на 146 г порівняно з тими, що вивелися з дрібних яєць (р<0,001), а у 12-тижневому віці ця різниця досягає 1494 г (р<0,05) (табл. 2). Жива маса чорношийних страусенят виведених з найбільших яєць у 12-тижневому віці вища на 2796 г (р<0,001). Щодо блакитношийних страусів, то у добовому віці страусенята виведені з найбільших яєць (ІІІ група) переважають страусенят виведених з дрібних яєць (І група) на 281 г (р<0,001), то у 3-місячному віці ця різниця досягає вже 5326 г (р<0,001).

Коефіцієнт кореляції (r) між живою масою добових та вирощених страусенят блакитно-шийного підвиду складає 0,65±0,122, у чорно-шийного – 0,69±0,180, а у гібридних – 0,58±0,107. Це свідчить про високий рівень залежності (r=0,58-0,69) маси страусенят в 12-тижневому віці від їх маси у добовому віці.

2. Вплив маси яєць на масу тіла вирощених страусенят

Вік, тижні	Жива маса страусенят, г
Вік, тижні	І група	ІІ група	ІІІ група
чорношийні (n =73)
добові	719,6±9,73	865,3±5,91***	1038,5±13,45ººº
4	2379,6±135,74	2704,2±126,86	3025,0±103,40º
8	8283,3±288,16	8348,1±367,95	8985,0±249,74
12	13639,3±577,36	15133,3±331,01*	16435,0±364,84ºº
блакитношийні (n =176)
добові	765,7±6,98	915,8±4,69***	1046,9±5,31ººº
4	2467,9±109,97	2910,0±101,66**	3401,6±102,21ººº
8	8661,5±343,52	9260,0±236,04	10139,7±357,56º
12	15816,6±240,96	18575,0±311,51***	21142,4±407,12ººº
гібридні (n =237)
добові	731,2±5,78	892,6±4,33***	1022,1±7,88ººº
4	2630,2±56,62	2747,0±57,65	2892,9±112,42º
8	8354,1±299,84	8583,8±251,04	9200,0±344,92
12	14286,9±396,56	16476,3±342,24***	18037,9±482,12ºº

Примітки: *р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 порівняно з першою групою

ºр<0,05; ººр<0,01; ºººр<0,001 порівняно з другою групою

Таким чином, встановлено високу кореляційну залежність (r=0,77−0,84) маси виведених страусенят від маси інкубаційних яєць. Маса вирощених до 12-тижневого віку страусенят корелює з їх масою в добовому віці (r = 0,65−0,69) та залежить від їх підвидового походження. Тому маса яєць, маса тіла добових страусенят є ознаками, за якими можливо проводити оцінку та відбір страусів у разі їх селекції на підвищення м’ясної продуктивності.

Література:

1. Виробництво м’яса африканських страусів. Технологічний процес вирощування страусенят на м'ясо. Основні параметри : СОУ 01.24-37-535:2006. − Київ, Мінагрополітики, 2006.

2. Хукцермайер Ф. Болезни страусов и других бескилевых / Ф. Хукцермайер. – Днепропетровск: “АОЗТ Агро-Союз”, 2006. – 282 с.

3. Deeming D. C. Factors affecting the rate of growth of ostrich (Struthio camelus) chicks in captivity / D. C. Deeming, L. Ayres // Veterinary Record. − 1994. − Vol. 135. − P. 617−622.