Ветеринарія
/2 Зооінженерія
Студент Дідик А.
К. с.-г. н. Осадча Ю.В.
Національний університет біоресурсів і
природокористування України
Аналіз походження вад ембріонального
розвитку страусів
Інкубація
страусових яєць має коротшу історію ніж в основних видів сільськогосподарської
птиці і, в зв‘язку з їх морфологічними особливостями, потребує подальшого
удосконалення [4]. Важливим є також виявлення ембріональних аномалій і чинників
(спадкових або технологічних), що їх спричиняють. Більш повне розуміння природи
походження аномалій дозволить покращити відтворні здатності страусів.
Визначення причин ембріональної смертності дозволяє підвищити виводимість яєць,
а також дає можливість вносити корективи в програми розведення батьківського
стада страусів. Мета наших досліджень полягала у визначенні походження вад
ембріонального розвитку та особливостей
ембріональних аномалій страусів двох підвидів (чорно- та блакитношиїх).
Моніторинг
відходів інкубації проводили упродовж усього відтворювального сезону страусів
(5992 яйця). Розтин відходів інкубації проводили за загальноприйнятою методикою
[2,3]. У разі виявлення аномалій описували
фенотипову картину загиблих зародків.
Встановлено,
що вивід страусенят та виводимість яєць
були нижче ніж у основних видів сільськогосподарської птиці, наприклад у курей.
Вивід страусенят склав 50,93±2,079 %, виводимість яєць - 71,09±1,730 %, що на 25% та на 12 % було нижче нормативних
параметрів, встановлених при розведенні яєчних курей [1]. Було менше на 2-4 %
одержано кондиційного добового молодняку. Крім того, слід відзначити досить
широкі межі коливання даних показників. Різниця між мінімальним та максимальним
значенням наведених вище показників складала від 11 % до 61 %. Це свідчить про
те, що резерв покращення результатів інкубації страусових яєць ще не
вичерпаний.
Із 204 яєць,
що належали до відходів інкубації, 70 були від чорношиїх страусів, 64 – від
блакитношиїх і 70 яєць від змішаних за генетичним походженням груп та сімей. З
204 розітнених відходів інкубації 70 не мали фенотипових проявів аномалій. Це
були тумаки та ембріони, завмерлі на різних стадіях інкубації. Таким чином
всього було проаналізовано 134 яйця, в тому числі чорношиїх страусів 54, блакитношиїх – 34, невідомого походження –
46.
Встановлено, що з 134 розітнених та проаналізованих
відходів інкубації 89 (66 %) склали зародки, що мали дефекти розвитку
технологічного походження і 39 (29 %) -
аліментарного походження (так звані аліментарні дистрофії) та
генетичного походження – 5 %. Фенотипові прояви дефектів були такі: викривлення
та деформація кінцівок – 15 %, порушення
будови лицевої частини черепа – 6 %, викривлення шиї – 6 %, деформація
дзьоба – 2 %.
Показник |
Підвид страусів |
||||||||
всього в досліді |
чорна шиї |
блакитна шия |
|||||||
шт. |
% |
шт. |
% |
шт. |
% |
||||
Технологічне походження вад |
|||||||||
Неправильне
положення ембріона в яйці + не втягнутий жовтковий мішок* Не
використаний білок Не
використаний жовток |
78 9 2 |
58 7 1,5 |
32 3 1 |
59 6 2 |
23 3 0 |
68 9 0 |
|||
Аліментарне походження вад |
|||||||||
Аномалія
голови Аномалія
дзьоба Аномалія
шиї Аномалія
кінцівок |
8 3 8 20 |
6 2 6 15 |
1 1 3 9 |
2 2 6 17 |
3 0 2 3 |
9 0 5 9 |
|||
Генетичне походження вад |
|||||||||
Екзенцефалія (відкрита черепна
коробка) Відсутність очей Подвійний мутант (сіамські близнюки) |
2 2 2 |
1,5 1,5 1,5 |
2 0 2 |
3 0 3 |
0 0 0 |
0 0 0 |
|||
Всього |
134 |
100 |
54 |
100 |
34 |
100 |
|||
1. Розподіл відходів інкубації яєць за походженням вад
*Примітка: неправильне положення ембріона в яйці завжди співпадало з іншим дефектом - не втягнутим жовтковим мішком
Залежно від
підвидового походження птиці, у
чорношиїх страусів 36 випадків (67 %)
склали зародки, що мали дефекти розвитку технологічного походження і 14 випадків (26 %) - аліментарного, у блакитношиїх страусів
відповідно 26 (76 %) та 8 (24 %) випадків. Таким чином, смертність спричинена
технологічними факторами була вища у блакитношиїх страусів на 9 %, а аліментарними факторами - у чорношиїх страусів на 2 %.
Виходячи з вищенаведеного, смертність
ембріонів страусів залежить від чинників, що мають технологічну, аліментарну та
генетичну природу. Питома вага технологічних чинників становила 66-76%,
аліментарних - 23-29 %, генетичних – 1-5 %. Аномалії ембріонів технологічного фактору були: не втягнутий жовтковий мішок при одночасному
неправильному положенні ембріона в яйці. Дефекти аліментарного характеру були:
викривлення кінцівок та порушення в будові лицевої частини черепа.
Література:
1. Інструкція з бонітування сільськогосподарської
птиці. Затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від
22.06.2001 року, № 179. Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 вересня
2001 року за № 846/6037.- К., 2001.
2. Отрыганьев Г. К. Болезни эмбрионов с.-х. птиц /
Отрыганьев Г.К., Исаев Ю.В., Бессарабов Б.Ф.
– М.: 1981. – С.38-41.
3. Прокудина
Н. А. Методы биологыческого контроля в инкубации / Прокудина Н.А., Артеменко
А.Б., Огурцова Н.С. [под ред. Рябоконя Ю.А.]
– Борки: Інститут птицеводства УААН, 2006. – 210 с.
4. Deeming D.C. Ostrich. Biology, breeding end diseases / Deeming D.C. - United Kingdom,
Manchester university, 1999. – 342 p.