Лопаткін В.Г.

Національний університет „Києво-Могилянська Академія”

Концептуальне визначення чинників світової фінансово-економічної кризи

Сучасна економічна криза багатьма визначена як Перша глобальна Велика депресія. За аналогією з Великою депресією США, тлом для негативних тенденцій у фінансовій сфері та, як вже стало зрозумілим, в економіці в цілому, послужили природні вади механізму саморегуляції фондового ринку. Але не все так однозначно в даній проблемі. Нова фінансово-економічна криза не має аналогів. Її розвиток – стрімкий та потужний, - вказує на необхідність всебічного багатофакторного дослідження причин її виникнення, механізмів поширення та наслідків розповсюдження. Звернемо увагу на деякі аспекти цих процесів:

· фінансова система США має ознаки ліберальний типу. Основою її є фондовий ринок, який характеризується наявністю великої кількості агентів, значною швидкістю здійснюваних операцій, потужними перетоками міжнародних капіталів, а, відтак, малою контрольованістю з боку держави. Тобто, фінансова система США існує за принципом максимальної саморегуляції, яка передбачає встановлення рівноваги через періодичне закономірне створення та вибухання «цінових куль» на ринку (концепція «фізичної економіки» Л.Ларуша, погляди Д.Сороса, висловлені ним в книзі «Криза світового капіталізму»). Велика депресія – історичний приклад такої закономірності. Сучасна криза – не виключення із загального ряду;

· економіка США – ринкова економіка. Індикатором стану ринку є ціна. Збої в ринковому механізмі виникають внаслідок збоїв в процесі ціноутворення, проявом чого служить криза. Економіка США – економіка споживання. Попит – один із важелів ринкового механізму. Але надлишкова увага до споживання, його стимулювання інструментами державного регулювання і нехтування виробництвом можуть призвести до збоїв в ринкових процесах, збоїв у ціноутворенні, виникнення інфляції небажаного рівня і, як наслідок - до кризи;

· активізація споживання викликає пожвавлення пропозиції, і, навпаки. Але в умовах, коли кредит замінює гроші, і попит, і пропозиція можуть відірватися від реального виробництва і бути замінені масовою спекулятивною грою з фінансовими активами;

· бажаність економічного росту не завжди співпадає з конкретно-історичними можливостями економіки. Темпи росту ВВП США у 2006 році сповільнились, основною причиною чого, на думку деяких експертів, стало охолодження ринку нерухомості. Зростання цін в період буму на ринку нерухомості, підігріте фондовим ринком, призвело до зростання пропозиції та зменшення доступності житла і, як наслідок, до падіння попиту на житло. Падіння попиту призводить до затоварювання. Виробництво скорочується. Ціни падають. Наступний крок – зменшення зайнятості і зростання неспроможності розраховуватись по кредитах. Тенденція до зменшення вартості житла повинно була послужити сигналом до загального скорочення витрат, і, в першу чергу, до більш обачного придбання нерухомості з метою збереження або нарощування капіталів, але деякий час цього не спостерігалося. Збільшення споживання та зменшення пропозиції продуктів харчування, невідповідність темпів зростання виробництва і нарощування кредитування, інші диспропорції призвели до інфляційних процесів, що через деякий час стало найбільшою економічною проблемою, яка потребувала свого вирішення. В боротьбі з цими тенденціями була піднята вартість кредитів, що спричинило відмову від сплати по іпотечних кредитах незаможних американців. Банки і економіка в цілому стикнулися з проблемою похідних фінансових інструментів, призваних зменшити ризики, а, насправді, в силу ряду причин як об’єктивного, так, скоріше за все, суб’єктивного характеру, підсиливши їх;

· прагнення прибутку та надана ринком можливість в умовах надлишкової ліквідності (як з’ясувалось – тимчасової) збільшувати багатство та споживання за рахунок гри на фондовому ринку, спокусили суб’єктів економіки (як фізичних, так і юридичних осіб, не тільки звичних до надлишкового споживання американців, але і весь світ) до необережних дій;

· фактором, що логічно вбудовується в ланцюг вище описаних, і який спрацював на користь кризи, стало зростання заборгованості США. Концепція зовнішнього боргу США – витоків його формування, його впливу на резерви, валютні курси, платіжні баланси а, відтак, і на стан економік інших країн, - ця концепція сама по собі є предметом окремого дослідження;

· різниця в ціні кредиту на розвинених ринках та тих, що розвиваються, посилення лібералізації економік (не останню роль в цьому зіграли проблеми державного регулювання), зменшення норми прибутку і ефективності інвестування тощо, сприяли взаємному проникненню фінансових ринків і їх агентів, що стало тлом для ланцюгової реакції, якою характеризуються тенденції сучасної кризи;

· невизначеність ролей ринку та держави в умовах постійної трансформації дійсності є фактором зменшення ефективності державного регулювання економіки внаслідок виникнення ефекту запізнення і адекватності відповідного втручання;

· циклічність коливань ринкової кон’юнктури – прояв закономірності циклічної динаміки. Глибина спаду середньострокового циклу та його тривалість визначається відповідним співвідношенням з фазами великих циклів кон’юнктури (довгих хвиль економічної динаміки). Сучасна картина циклів за деякими оцінками характеризується накладанням середнього циклу на спадну фазу великого циклу. А це означає довготривалість та значну глибину депресії, короткостроковість та слабкість підйомів.