Возносименко В.В.
Наук.
керівник: Осадчук Н. В.
Уманський державний педагогічний
університет
імені Павла Тичини
Система
страхування депозитів
Перехідний період
української економіки та вихід банківської системи на новий рівень розвитку
зумовили ряд проблем з яким стикнулися вітчизняні банки. Однією з найболючіших
проблем є захист інтересів вкладників, особливо найбільш незахищених з них –
фізичних осіб. Найбільш вагомим є аспект гарантування вкладів. Слід зауважити,
що досить часто має місце обмеженість можливостей оцінки ступенів ризику таких
операцій. Саме тому в країнах із розвинутими ринковими відносинами
розробляються механізми, які захищають вкладників від інвестиційного ризику. До
них можна віднести систему страхування банківських депозитів. Основним ефектом
системи страхування депозитів є попередження банківської паніки і відтоку
депозитів. Особливо ця проблема говорить про себе під час економічної кризи,
яка на даний час лихоманить економіку нашої держави.
Страхування депозитів – це
комплекс заходів, спрямованих на захист вкладів і забезпечення їх гарантованого
повернення у повному або частковому обсязі в разі банкрутства фінансової
установи.
Метою страхування депозитів
є забезпечення довіри громадськості до вітчизняної банківської системи, захист
інтересів вкладників, ефективність контролю за діяльністю банків.
Для створення ефективнішої системи страхування банківських депозитів в Україні
найкориснішим, з огляду на економічний, соціальний і політичний розвиток, є
досвід систем страхування країн Східної Європи. Проблеми захисту вкладників у
цих країнах мають багато спільного з українськими. Тому в умовах перехідного
періоду у багатьох країнах Східної Європи триває формування змішаної системи
захисту внесків. Так, в Угорщині прийнято закон про державний фонд страхування
внесків. У ньому переважають державне управління і недержавні джерела
фінансування. Діяльність фонду звільнена від оподаткування. Його функції
полягають не лише у стягненні страхових внесків і виплаті страхових премій.
Фонд має право вживати заходів, що попереджають банкрутство фінансового
інституту. Крім того, політика фонду зорієнтована здебільшого на захист
інтересів малих і середніх вкладників. Об’єктами страхування є депозити як
фізичних, так і юридичних осіб.
В Україні фонд гарантування вкладів
почав функціонувати з кінця 2001 року, на засадах,
установлених Законом України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» [1].
Створення інституту гарантування депозитів є значним досягненням вітчизняної
фінансової системи, оскільки Фонд щоденно працює в руслі збереження і підтримки
довіри вкладників до банків. Свідченням цього є позитивна тенденція зростання
основних показників діяльності Фонду та банківського сектору України в цілому.
Зауважимо те, що у 2002
році темпи приросту вкладів та доходів населення України майже не відрізнялися
від попередніх років. Переломним можна вважати 2004-й: із цього року обсяги
коштів населення на банківських депозитах починають стрімко збільшуватися.
Одним із головних
показників, який характеризує розвиток банківської системи та діяльність
інституту гарантування вкладів, є кількість
фінансових установ – членів системи страхування депозитів (далі – ССД). На 1 січня 2008 року кількість банків – учасників Фонду становила
170 банків, тимчасових - 2 (ЗАТ «Акцент-банк», ЗАТ «Український банк
реконструкції та розвитку»). Для порівняння: за станом на 1 січня 2001 року
учасниками Фонду були лише 134 банківські установи. Збільшення кількості банків
– учасників ССД позитивно впливає на нарощування
фінансових ресурсів Фонду у
наслідок сплати ними початкових та регулярних внесків.
Фінансові ресурси Фонду,
акумульовані за період його функціонування, на кінець 2007 року (1 335 млн.
грн.) збільшилися у 5.5 рази порівняно з початком 2004 року (242.78 млн. грн.)
та майже у 17.2 рази порівняно з 2001 роком (77.8 млн. грн.) [2].
Поряд із позитивними показниками роботи
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб існує також ряд недоліків, які не лише гальмують процес адаптації вітчизняного
законодавства у сфері захисту вкладників до положень Європейського Союзу, а й
зменшують ефективність і можливості подальшого її розвитку. Тому пропонуємо
такі основні напрямки вдосконалення ССД в Україні:
–
оптимізація джерел фінансування Фонду, в тому
числі якнайшвидше законодавче та нормативно-правове врегулювання питання щодо
можливості Фонду встановлювати спеціальні збори, залучати кредити від Кабінету
Міністрів України, Національного банку України, банків та іноземних кредиторів;
–
розширення функцій та повноважень Фонду,
зокрема надання йому можливості брати участь у фінансовому оздоровленні
проблемних банків;
–
врегулювання процедури виплати відшкодування
вкладникам збанкрутілих фінансових установ;
–
вдосконалення стратегії реалізації інформативної
функції Фонду, що сприятиме підвищенню обізнаності вкладників, у тому числі
потенційних, стосовно переваг функціонування механізму захисту вкладів з метою
збереження і підвищення їх довіри до банківської системи України тощо.
Система страхування депозитів
повинна поєднувати в собі власне механізм гарантування або страхування
вкладів з ефективним банківським наглядом, прозорою системою звітності і
налагодженою законодавчою базою. Адже світова практика доводить: своєчасно
розпочата санація банку з участю капіталу фонду може стати дешевшою, ніж
виплата гарантованих депозитів у разі банкрутства банку.
Список
використаних джерел:
1.
Закон України «Про
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» від 20 вересня 2001 року № 2740- IIІ // www.rada.gov.ua
2.
Іщенко О. Перспективи розвитку вітчизняної системи
страхування депозитів у світлі євроінтеграції // Вісник НБУ. – 2008. -–№ 5. – С. 52-58.