Арестенко В.В.

Український науково-дослідний інститут продуктивності

агропромислового комплексу

Методичні основи формування системи управління

продуктивністю підприємств

Продуктивність – найбільш демонстраційна характеристика виробничого процесу, яка показує, наскільки ефективно працює підприємство: як економно і раціонально воно використовує ресурси, наскільки адекватна організаційна структура, наскільки кваліфікація робітників відповідає потребам підприємства у сучасних умовах. Під продуктивністю у загальному вигляді розуміється схильність людини до постійного пошуку можливостей вдосконалення того, що вже існує.

Основною метою системи управління продуктивністю підприємств є забезпечення його ефективної роботи, скорочення витрат та максимізації прибутку. Даний результат ми можемо отримати через забезпечення оптимальних темпів зростання продуктивності підприємства (рис 1)

Рис. 1 Вплив основних заходів з підвищення сукупної продуктивності підприємства на кінцеві результати

В процесі побудови системи управління продуктивністю підприємств особливу увагу слід приділити наявним та потенційним резервам її зростання. Резерви зростання продуктивності підприємства – це виявлені, але не використані реальні можливості, які отримані у результаті досягнень НТП, передового досвіду, вдосконалення організаційної структури виробництва та праці та зростання якості продукції, реалізація яких забезпечує мінімізацію поточних та авансованих витрат на одиницю продукції, робіт або послуг. Виділяють три основні групи резервів: технічні, організаційні та структурні.

На нашу думку особливу увагу слід приділити організаційним резервам росту продуктивності підприємства. Така позиція визначена їх низькою капіталоємністю. Економічна криза не дозволяє підприємствам здійснювати технічне переоснащування навіть, тому необхідно шукати інші шляхи виходу з цього положення. Доведено, що при однакових затратах у результаті через заходи, направлені на вдосконалення організаційної структури виробництва, праці та управління, були отримані результати, ефективність яких у декілька разів перевищувала аналогічні показники від застосування технічних заходів. Ця проблема актуальна для вітчизняних підприємств, тому використанню організаційних резервів росту продуктивності треба приділити значну увагу. Одночасно, підвищення наукової обґрунтованості управлінських рішень щодо зростання продуктивності вимагає комплексної системи аналізу резервів росту та планування росту продуктивності з метою з’ясування реальних обсягів резервів та заходів, які сприяють оптимізації строків та методів їх реалізації. При цьому слід виконувати наступні етапи:

1. Виявити резерви зростання продуктивності по кожному фактору;

2. Надати зважену оцінку витрат живої (робочого часу) та уречевленої (використання потужностей, витрати електроенергії тощо) праці по кожному з виявлених резервів;

3. Комплексний аналіз та використання існуючих резервів та пошук можливостей виникнення нових.

Основною вимогою до реалізації даних заходів є використання комплексного підходу. На нашу думку, одним з оптимальних варіантів пошуку та використання організаційних резервів росту продуктивності є використання системно-цільового підходу, який враховує вертикальні та горизонтальні зв’язки у процесі виробництва при доведені управлінських рішень зверху донизу. У межах цього підходу розробляється система пошуку та реалізації організаційних резервів росту продуктивності підприємства, яка забезпечує координацію усіх виробничих підрозділів, при проведені єдиного комплексу робіт у ланцюгу «аналіз – формування – реалізація». Цільові функції системи: аналіз, формування, планування, реалізація.

Аналіз проводиться для виявлення відхилень від норми у процесі виробництва, встановлення причин цих відхилень, виміру основних показників продуктивності підприємства та оцінювання можливостей для їх зростання.

Формування – процес, що забезпечує глибоке дослідження варіантів організаційних нововведень щодо використання резервів.

Планування – процес погодження очікуваних результатів з можливостями їх досягнення.

Реалізація – процес цілеспрямованої дії спеціалістів та апарату управління підприємством щодо здійснення спроектованих нововведень та контролю за результатами.

Для розроблення та функціонування системи використання резервів росту продуктивності підприємств важливо ефективне функціонування підсистем, які включають методичне, організаційне, кадрове, інформаційне та технічне забезпечення.

Методичне забезпечення необхідне для формування загальних теоретичних та практичних підходів для вирішення поставленої мети та має включати систему нормативів та економіко-математичних моделей.

Інформаційне забезпечення має забезпечувати наявність необхідних достовірних даних для аналізу, технічне забезпечення – для економії часу на проведення аналізу, визначення залежності та коефіцієнтів ефективності використання наявних ресурсів.

Кадрове забезпечення – залучення до роботи висококваліфікованих спеціалістів певного профілю. Функції, права, обов’язки та відповідальність персоналу визначає підсистема організаційного забезпечення. На рівні цієї підсистеми розробляється та застосовується програма пошуку та реалізації організаційних резервів росту продуктивності підприємств.

Управління ростом продуктивності підприємств нерозривно пов’язано з управлінням якістю, плануванням, виміром витрат енергетичних та трудових ресурсів, бухгалтерським та фінансовим контролем, кадровим контролем. Відповідно, одним з вимог до функціонування зазначеної системи є інтеграція даних процесів у єдиному алгоритмі. Іншою обов’язковою вимогою для забезпечення ефективності даної системи є пропорційність розвитку факторів відповідно один до одного. У цьому випадку заходи, які проводяться для підвищення продуктивності роботи певного підрозділу викликає необхідність проведення відповідних заходів у інших.

Система комплексного виявлення організаційних резервів росту продуктивності підприємств має забезпечити комплексний характер перетворень, що дозволить всебічно та ефективно реалізовувати можливості росту продуктивності підприємства.